Чеченська автономна область

Нохч AО
Чеченская AО
Чеченська автономна область
Чеченський НО Flag of Mountain ASSR (1921-1924).svg
1922–1934 Чечено-Інгуська АО Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1954–1991).svg
Столиця Грозний
Форма правління автономна область
Історичний період Інтербелум
 - Засновано 30 листопада 1922
 - Ліквідовано 15 січня 1934
Сьогодні є частиною Росія Росія

Чеченська автономна область (Чеченська АО) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала з 30 листопада 1922 по 15 січня 1934 .

Адміністративний центр — місто Грозний.

ІсторіяРедагувати

Чеченська автономна область була утворена 30 листопада 1922 з Чеченського національного округу Горської АРСР. Центром області було призначено місто Грозний, що не входив до складу області і мало статус автономного міста.

З 17 жовтня 1924 Чеченська АО у складі Північно-Кавказького краю. У 1927 році до складу Чеченської АО був включено район Аллаго, що до цього входив до складу Грузії і населений вайнахськими народностями — кістінці, малхістинці і майстинці. 4 лютого 1929 до Чеченської АО була приєднана територія скасованого Сунженського козацького округу, до складу Чеченської АО також офіційно увійшло місто Грозний.

Під час колективізації в Чеченській АО спалахнуло контрреволюційне повстання, у придушенні якого в лютому-березні 1932 брала участь 28-а гірськострілецька дивізія РСЧА .

15 січня 1934 Чеченська АО була об'єднана з Інгуською АО в одну Чечено-Інгуську АО у складі Північно-Кавказького краю.

Національний склад[1]Редагувати

Національність Населення, осіб Кіл-сть %
Чеченці 291 259 94,0
Росіяни 9 122 2,9
Аварці 2 793 0,9
Кумики 2 130 0,7

Адміністративний поділ[2]Редагувати

Спочатку область мала поділ на 5 районів: Грозненський, Надтеречний (с. Нижній Наур), Урус-Мартановський, Шалінський, Шатоївський.

Станом на 1932 до складу області входили 1 місто, виділене в самостійну адміністративно-господарську одиницю,

і 12 районів:

  1. Веденський — с. Ведено
  2. Галанчозький район — с. Галанчож
  3. Гудермеський — с. Гудермес
  4. Ітум-Калінський — с. Ітум-Кале
  5. Надтеречний — с. Нижній Наур
  6. Ножай-Юртовський — с. Ножай-Юрт
  7. Петропавлівський район — с. Петропавлівське
  8. Сунженський — ст-ця Слепцовська
  9. Урус-Мартановский — с. Урус-Мартан
  10. Шалінський — с. Шалі
  11. Шаро-Чеберлоївський — с. Дай
  12. Шатоївський — сел. Шатой

ПриміткиРедагувати

  1. Всесоюзная перепись населения 1929 г. Национальный состав. Архів оригіналу за 2012-04-16. Процитовано 2015-05-19. 
  2. Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 2012-02-20. Процитовано 2015-05-19. 

Ресурси ІнтернетуРедагувати