Півнов Віталій Миколайович

Віталій Микола́йович Півнов (5 травня 1945, Калінковичі, Калинковицький район, Гомельська область, Білоруська РСР — 16 квітня 2019, Львів, Україна) — український органіст і органний майстер.

Віталій Півнов
Зображення
Основна інформація
Дата народження 5 травня 1945(1945-05-05)
Місце народження Калінковичі, Гомельська область, Білоруська РСР
Дата смерті 16 квітня 2019(2019-04-16) (73 роки)
Місце смерті Львів, Україна
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Професія віолончеліст, органіст, органний майстер
Освіта
Інструменти віолончеля, орган
Колективи

Львівський театр опери та балету

Державний симфонічний оркестр УРСР

БіографіяРедагувати

Народився Віталій Миколайович 5 травня 1945 року, м. Калінковичі, Гомельська область, Білоруська РСР.

Період навчанняРедагувати

1952—1963 — навчання у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат імені Соломії Крушельницької по класу віолончелі (викл. Є. Е. Шпіцер).
1963—1968 — навчання у Львівській консерваторії імені Миколи Лисенка по класу віолончелі. Паралельно ознайомлення з органом. Вже на випускному вечорі в консерваторії виступав перед викладачами та випускникамиі як органіст.
1968—1976 — робота в оркестрі Львівського театру опери та балету (віолончель, орган).
1976—1980 — навчання у Київській консерваторії імені Петра Чайковського по класу органу (де клас органа створив і очолював професор Котляревський Арсеній Миколайович). Паралельно робота у Державному симфонічному оркестрі УРСР.

Концертні виступиРедагувати

1980—1984 — за ініціативою Арсенія Котляревського — В. Півнов розпочав роботу органіста й органного майстра в новоствореному Республіканському будинку органної та камерної музики в Києві. Для вивчення побудови нового органу в цьому закладі й набуття належного досвіду його відряджають у 1980 році на стажування у Крнов, Чехія на всесвітньо відому органобудівельніу фабрику «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss англ.).

1984 — повернення до Львова, починає працю як соліст-органіст у Львівському об'єднанні музичних ансамблів (Львівська філармонія), якому було передано органний зал і орган в костелі святої Магдалини Магдалини. Паралельно співпраця з Львівським музеєм історії релігії в галузі реставрації старовинних органів.

В 1986 році в органному залі припиналася концертна діяльність, орган вимагав ремонту. Лише у 1988 році чеська фірма «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss англ.) розпочала реконструкцію органа.

Тут відкрився Будинок органної та камерної музики, постійним органістом якого став Віталій Півнов. В наступному 1989 році розпочався капітальний ремонт будинку.

На початку 1990-тих років викладає клас органа у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка.

1988—2004 — робота у Львівському Будинку органної та камерної музики (органіст, органний майстер).[1].

З 2005 — робота у Львівському музеї історії релігії (органіст, реставратор органів), в якому В. Півнов щорічно давав понад 200 сольних та ансамблевих концертів.

За своє життя В. Півнов виступав з концертами в таких країнах:

- Хмельницький,

- Кам'янець-Подільський,

- Збараж,

- Рівне,

- Вінниця,

- Біла Церква,

- Харків,

- Донецьк,

- Дніпропетровськ,

- Луганськ,

- Ялта,

- Самбір[4] (Зал органної та камерної музики у костелі Святого Станіслава),

- Черкаси 2001 рік в музичному училищі ім. С. С. Гулака-Артемовського на органі з 1926 року німецької фірми «E.F.Walcker & Co» (нім. E.F.Walcker & Co нім.).

РепертуарРедагувати

  • Дж. Фрескобальді — «Fiori musicali»
  • Ф. Куперен — Парафіальна меса, Монастирська меса
  • Д. Букстехуде — Органні твори у 2-х томах (ред. Г. Келлер)
  • Й. С. Бах — Органні твори у 9-ти томах (ред. Ф. К. Гріпенкерль і Ф. Ройтш), Chorał «Nun komm, der Heiden Heiland»
  • Г. Ф. Гендель — 6 концертів
  • С. Франк — Органні твори у 2-х томах (ред. О. Барблан)
  • Е. Боссі — Органні твори
  • Е. Жігу — 12 п'єс
  • О. Гільман — Сонати
  • Ш. Відар — 5 сонат
  • Ю. Ройбке — Псалом 94
  • В. А. Моцарт — Органні твори (ред. С. Діденко)
  • Ф. Мендельсон — 6 сонат
  • Ш. Турнемір — 3 імпровізації
  • Ж. Лангле — Сюїта «Пам'яті Фрескобальді»
  • Ж. Ален — Органні твори у 3-х зошитах
  • О. Мессіан — «Небесна трапеза», «Явління вічної церкви», «Вознесіння»
  • Л. В'єрн — 24 п'єси
  • Нільс ля Кур — 3 інтермеццо(3 intermezzi)
  • Й. Н. Давід — Органні твори у 9-ти зошитах
  • П. Ебен — Недільна музика
  • Л. Яначек — Постлюдія, 3 п'єси
  • О. Шимек — Річеркар
  • Ф. Нововєйскі — Соната

1. Pietro Torri — Suita

2. Francois Couperin — 4 fragmenty z «Messe pou les paroisses»; Plein chant du premier Kyrie en Taille; Fugue; Benedictus; Petitte fugue.

5. Franz Liszt — Ave Maria (wg Arcadelta)

6. Fryderyk Chopin — Franz Liszt — Prelude

7. Ryszard Wagner — Gottendammerung; Der Ritt den Walkuren (fragment z opery Walkure)

У його репертуарі твори :

  • Марселя Дюбре;
  • Л. Н. Клерамбо;
  • Ц.Франка;
  • Ж.Лемменса;
  • П.Манца;
  • Г.Янга;
  • А.Майї;
  • Л.Бледьмана, але й цілком невідома серед наших органістів музика композиторів Скандинавії.


В його репертуарі значна частина органної музики: барокова, романтична, сучасна.

В програмах В. Півнова — концерти шведської, фінської, німецької, австрійської, французької, американської музики, концерти з творів окремих композиторів.

Іноді органіст готував оригінальні літературно-музичні композиції.

 
Бароковий орган кінця XVII століття роботи німецького майстра Людвіга Фогеля; відреставрував В. Півнов

Реставраторська діяльністьРедагувати

Віталій Півнов — один з небагатьох органних майстрів, які повернули до життя та сприяли збереженню історичних інструментів.

1984 — реставрація і встановлення органу, переданого з Ужгорода до Львівського музею історії релігії а також органу, що розміщений в Ужгородському музеї.[1]

1987 — реставрація і встановлення унікального органу — в селище міського типу Поморяни Золочівського району Львівської області.[1]

1988 — реставрація і встановлення органу у замку м. Збараж у Тернопільській області

1989 — реставрація і встановлення у Музеї органу з костелу св. Лазаря у Львові.[1]

1991 — реставрація і встановлення у Музеї органу з костелу св. Мартина у Львові.

Цей орган був виготовлений на львівській фабриці Мечислава Янішевського у 1911 році. Під час Другої світової війни орган зазнав значних ушкоджень — з усіх його труб залишилося лише 12 найбільших дерев'яних труб басів.

В 1990 році орган перевезли з костелу св. Мартина до приміщення колишнього костелу ордену домініканців Божого Тіла. В 1991 році мастер Півнов виготовив нові труби, відреставрував механіку та систему включення регістрів, більшість металевих труб довелось виготовляти або заміняти — їх розрахунок і виготовлення виконав сам майстер.

Після двох років роботи над інструментом орган з костелу св. Мартина повернувся до життя і його почали використовувати для проведення концертів органної музики.[5] Однак, 2003 року приміщення колишнього костелу ордену домініканців Божого Тіла було передано Українській греко-католицькій церкві і в 2007 році концерти органної музики припинилися. У червні 2010 року Львівському музею історії релігії довелося негайно забирати свій орган з приміщення церкви, де унікальний музичний інструмент знаходився протягом останніх двадцяти років.

З ініціативи музейних працівників орган був перенесений у Трапезну отців Домініканців, де зараз також проводять концерти органної та камерної музики.

1996 — капітальний ремонт органу парафіального костелу м. Полонне Хмельницької області

2000 — реконструкція органу в Черкаському музичному училищі ім. С. С. Гулака-Артемовського.[6]

Органний майстер Півнов проводив ремонтні роботи органів костелу у Середньому, Ужгородського району, Закарпатської області, в м. Бар Вінницької області, в Кам'янці-Подільському, кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла у Луцьку.

Його, як консультанта і органного майстра запрошували для робіт по встановленню та відновленню органів в Підлісний Мукарів , Дунаївці та Полонне Хмельницької області, у м. Червонограді, Львівської області.

Здібності майстра Віталія Півнова вдало поєднувалися з науково-дослідницьким підходом, як до самого інструменту, так і до його історії та музичної спадщини минулого.

Помер та похований у Львові, на полі № 80 Личаківського цвинтаря.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Каліберда С. Органи Львова і Галичини: історія та сучасність. — Львів : Апріорі, 2014. — С. 447. — ISBN 6176291690, 9786176291695.
  2. http://www.bwo.jezuici.pl/galeria/b2.html
  3. http://galtv.if.ua/old/news/view/2008/11/10/1093/
  4. https://ukrmandry.com.ua/index.php?image=2693
  5. https://photo-lviv.in.ua/chotyry-diyuchi-orhany-lvova/
  6. https://novadoba.com.ua/58511-poky-ne-pochalosya-z-borysom-yukhnom.html

ДжерелаРедагувати

  • органи України
  • [1]В.Півнов. Органний концерт 2016 р., част.1
  • [2]В.Півнов. Органний концерт 2016 р., част.2
  • [3]Органний концерт 2015 р. В. Півнов і Ю.Остюк (труба).
  • [4]Сольний органний концерт В.Півнов. Музика Скандинавії.
  • [5]Від Англії до Австрії з органом через 20 століття. В.Півнов — сольний органний концерт.
  • [6]В.Півнов у радіо програмі С.Слижука. Вічна Музика. Радіо Дзвони 105\8 фм.