Джироламо Фрескобальді

італійський композитор, органіст та клавесиніст

Джироламо Фрескобальді (італ. Girolamo Frescobaldi, 9 вересня 1583(15830909), Феррара — 1 березня 1643, Рим) — італійський композитор, органіст та клавесиніст.

Джироламо Фрескобальді
італ. Girolamo Frescobaldi
Народився13 вересня 1583(1583-09-13)[4], 12 вересня 1583(1583-09-12)[5] або 15 вересня 1583(1583-09-15)[6]
Феррара, Феррарське герцогство[6]
Помер1 березня 1643(1643-03-01)[1][2][…] (59 років)
Рим, Папська держава[1][6]
Країна Феррарське герцогство
 Папська держава
Діяльністьорганіст, композитор, клавесиніст
ВчителіЛуццаско Луццаскі
Відомі учніJohann Jakob Frobergerd, Johann Kaspar Kerlld і Франц Тундер
Знання мовіталійська[7][8]
Напрямокмузика бароко і бароко
Жанрмузика бароко і бароко
IMDbID 1523177

Народився у Феррарі. Навчався у відомого органіста і мадригаліста Луццаско Луццаскі та, імовірно, у Джезуальдо да Веноза. З 1607 року служив у церкві Санта Марія в Трастевере в Римі як органіст, а з 1608 року до самої смерті служив органістом у соборі Святого Петра, за винятком 1615 року, коли був органістом в Мантуї, і 16281634 років, коли служив органістом при дворі Медічі у Флоренції.

Фрескобальді є автором ряду мадригалів, мотетів і мес, творів для клавіру. Органну творчість Фрескобальді цінував Йоганн Себастьян Бах, який мав у себе копію збірки його творів органних італ. «Fiori musicali» («Музичний букет»), а також Генрі Перселл. Фрескобальді вважається першим в історії музики прикладом циклу варіацій на власну тему[9].

Факсимілія «Aria detta la Frescobalda» (1627), один з перших творів у варіаційній формі

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118896229 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Mischiati O. Dizionario Biografico degli Italiani — 1998. — Vol. 50.
  5. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  6. а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. CONOR.Sl
  9. Silbiger, p.5
  10. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

ред.
  • Hammond F. Girolamo Frescobaldi. Cambridge: Harvard UP, 1983
  • Klein H. Die Toccaten Girolamo Frescobaldis. Mainz; London; New York; Paris; Tokyo: Schott, 1989
  • Place A. de Girolamo Frescobaldi. Paris: Fayard, 2002
  • Silbiger, Alexander, ed. Frescobaldi Studies. Durham: Duke University, 1987. 1-10.

Посилання

ред.