Меса (музичний жанр)

Ме́са — вокальний або вокально-інструментальний жанр духовної музики, що має циклічну будову. Початково меси призначалися для виконання у храмах під час богослужінь, що традиційно називаються месами. До X століття меси виконувалися одноголосно (григоріанський спів), пізніше багатоголосно. З XVII століття у церквах латинського обряду використовують інструментальний супровід. У православних, а також греко-католицьких церквах зберігається виконання мес хором a cappella, проте традиційно ці твори називають літургіями.

Симоне Мартіні «Релігійний спів у месі»

Автограф першого аркушу «Credo» Меси Й.С. Баха

Структура меси

Меси можуть містити співи двох типів:

• Ординарій (Ordinarium missae) — постійні частини, що мають стандартні тексти. Велика меса включає шість таких частин:
  • I. Kyrie — «Господи помилуй»
  • II. Gloria — «Слава»
  • III. Credo — «Вірую»
  • IV. Sanctus — «Святий»
  • V. Benedictus — «Благословенний»
  • VI. Agnus Dei — «Агнець Божий»
• Пропрій (Proprium missae) — частини, тексти яких можуть змінюватися залежно від події, якій приурочена меса (Наприклад alleluja, секвенція і т. д.).

Залежно від кількості частин, меси бувають:

• missa brevis — коротка меса, що складається з двох частин: Kyrie i Gloria
• missa solemnis — урочиста, велика меса, як правило включає усі 6 частин ординаріо.
• Особливим різновидом меси є Реквієм — заупокійна служба. Цей цикл традиційно починається з градуалу Requiem aeterna («Вічний спокій»), а також включає ряд інших частин, зазвичай відсутніх у месі.

Історичний розвиток мес

З точки зору використання музичного матеріалу, серед багатоголосних мес XIV–XVI століть розрізняють:

• Меси, що спираються на cantus firmus у теноровому голосі (пізніше також у сопрано), що походив з григоріанських співів. Такі меси поширені у композиторів нідерландської школи
• missa parodia — меса, що спиралася на існуючу мелодію даного або іншого автора. Композитор міг змінити кількість голосів та змодифікувати композицію. Зокрема Орландо ді Лассо був автором мес. що писалися на мелодії французьких шансонів.
• missa sine nomine (безіменна)- меса, створена на власній мелодії композитора. Меси без cantus firmus з'явилися у кінці 15-16 ст., найвідомішим взірцем такого твору є Меса Папи Марцелла Дж. Палестрини.

У XVII–XX століттях жанр меси зазнав еволюцію, що була характерна усім жанрам церковної музики. В епоху бароко меса набула рис концертності, зблизившись з жанром опери, в епоху класицизму — відбулася симфонізація жанру, у XIX столітті жанр зазнав впливу естетики романтизму. А у XX столітті...

Див. також

• Металічна меса

Джерела

• Stanisław Dąbek, Twórczość mszalna kompozytorów polskich w XX wieku. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN 1996
• Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.

Посилання

• Меса // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 378-380.
• Холопов Ю. Меса (із навчального посібника "Григоріанський хорал") (1998) (PDF) (рос.)