Дітріх Букстегуде
Ді́тріх Букстегу́де (нім. Dieterich Buxtehude, дан. Diderik Buxtehude) (1637 (?) — 9 травня 1707) — німецький органіст і композитор данського походження епохи бароко. Є одним з творців північнонімецької органової школи.
| Дітріх Букстегуде | |
|---|---|
|
| |
| Єдиний портрет Букстегуде, що дійшов до нашого часу на картині Йоганнеса Форгута, 1674. | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | не пізніше 1640 |
| Місце народження | Гельсінборг |
| Дата смерті | 9 травня 1707[1][2][…] |
| Місце смерті | Любек, Священна Римська імперія[1] |
| Поховання | Любек |
| Роки активності | з 1680 |
| Громадянство | Німеччина і Данія |
| Професії | композитор, органіст, музикант |
| Вчителі | Johann Theiled |
| Відомі учні | Nicolaus Bruhnsd |
| Автограф |
 |
| dietrich-buxtehude.org | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографічні відомостіРедагувати
Народився ймовірно в Гельсінгборзі або, за іншими даними, в герцогстві Гольштейн, обидва тоді належали Данії. У 1660–1668 роках працював органістом в Гельсінгборзі, в 1657–1658 роках — в Ельсінорі, а потім, починаючи з 1668 року — в церкві Святої Марії в Любеку.
З 1673 року Букстегуде організовував вечірні музичні вистави (Abendmusik), які залучали музикантів зі всієї Німеччини і проводились у церкві до 1810 року. 1705 року на такий вечір завітав Йоганн Себастьян Бах, пройшовши для цього пішки близько 400 км з Арнштадту.
Коли Букстегуде познайомився з Бахом та Генделем, він був уже старий та збирався відійти від справ. Він запропонував замінити його на посаді відразу обом музикантам, поставивши лише за умову, що його наступник одружиться з його старшою дочкою, Анні Маргариті, проте ані Бах, ані Гендель не зголосилися на цю пропозицію.
ТворчістьРедагувати
Букстегуде є одним з творців північнонімецької органової школи, і мав суттєвий вплив на творчість Йоганна Себастьяна Баха. У своїх інструментальних творах звертається до протестантського хоралу. Окрім того, на стиль вокальної музики цього композитора мала певний вплив тогочасна італійська музична традиція[5].
Значна частина робіт музиканта була втрачена. Зокрема, були втрачені ораторії Букстегуде, які, ймовірно, слугували орієнтиром для Й. С. Баха. Твори, що збереглися, зібрані у каталозі Buxtehude-Werke-Verzeichnis (скорочено BuxWV), їх налічують 275, зокрема:
- вокальні твори (1-135):
- кантати (1-112);
- інші, в тому числі 8 арій, 3 мотети, меса, 2 канони і т. д. (113–135);
- Органні композиції (136–225):
- прелюдії, токата, канцони, канцонети, шансони, пассакалія, фуги (136–176)
- хоральні прелюдії та Магніфікат (177–224)
- Канцонетта (225)
- Клавірні твори (226–251)
- 19 п'єс (226–244)
- куранти з варіаціями, п'ять арій з варіаціями, 7 втрачених сюїт (245–251)
- Камерна музика (252–275)
- 7 сонат, тв. 1 (видається близько 1694) для скрипки, віоли да гамба і basso contionuo
- 7 сонат, тв. 2 (виданий 1696) для скрипки, віоли да гамба і basso contionuo
- 10 сонат для різних складів і basso contionuo
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118665685 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1995.
- ↑ із аглійськомовної сторінки про композитора
- ↑ Buxtehude Dietrich // Mała encyklopedia muzyki / гол. ред. St.fan Sledziński. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1968
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дітріх Букстегуде |