Вікіпедія

Процес співпраці у Південно-Східній Європі

Процес співпраці в Південно-Східній Європі (ПСПСЄ) був започаткований з ініціативи Болгарії в 1996 році. На зустрічі під головуванням Болгарії в Софії країни Південно- Східної Європи (SEE) заклали основи регіонального співробітництва з метою створення атмосфери довіри, добросусідських відносин і стабільності.

Держави-учасниці Процесу співпраці у Південно-Східній Європі

Особливістю SEECP є те, що це оригінальна форма співробітництва між країнами регіону, започаткована за власною ініціативою, а не з ініціативи якоїсь іншої міжнародної організації чи країн. У цьому відношенні SEECP прагне визначити себе як справжній голос Південно-Східної Європи, який доповнює Пакт стабільності, Ініціативу співпраці Південно-Східної Європи або Процес стабілізації та асоціації.

Основні цілі регіонального співробітництва в рамках SEECP включають зміцнення безпеки та політичної ситуації, інтенсифікацію економічних відносин та співробітництва в сферах людських ресурсів, демократії, правосуддя та боротьби з незаконною діяльністю. Намір SEECP надати можливість своїм членам наблизитися до європейських та євроатлантичних структур через зміцнення добросусідських відносин та перетворення регіону на зону миру та стабільности.

Членство ред.

 
Лідери Південно-Східної Європи позують для сімейного фото під час саміту SEECP у Стамбулі, Туреччина

Структура ред.

SEECP – це регіональний неінституційний процес, який координує головна країна. Головування SEECP триває один рік і ротується між членами. Головуюча країна представляє Процес на міжнародних зустрічах і приймає щорічні зустрічі глав держав і урядів, зустрічі міністрів закордонних справ і низку щорічних зустрічей політичних директорів. Залежно від ситуації головуюча країна може скликати позачергові збори.

Рада регіонального співробітництва ред.

Рада регіонального співробітництва була створена на зустрічі міністрів закордонних справ ПСЮЄП у 2008 році. Організація була заснована учасниками SEECP та частково фінансується Європейським Союзом для подальшого сприяння європейській інтеграції та співпраці. РСС очолює Генеральний секретар, зараз Маджлінда Брегу, і складається з 46 учасників. Учасниками є країни SEECP, а також інші країни та наднаціональні організації, які зацікавлені у стабільності та розвитку регіону. [1] Основним проектом РСС є розвиток Регіонального економічного простору (РЕА) для кращої інтеграції економік Південно-Східної Європи. Статус REA був невизначеним із конкуруючими інтеграційними проектами, такими як «міні-шенгенська» угода 2019 року. [2]

Головування ред.

Країна, яка головує, змінюється щороку:

  • 1996–97, Болгарія
  • 1997–98, Греція
  • 1998–99, Туреччина
  • 1999–2000, Румунія
  • 2000–01, Республіка Північна Македонія
  • 2001–02, Албанія
  • 2002–03, Сербія та Чорногорія
  • 2003–04, Боснія і Герцеговина
  • Квітень 2004 – травень 2005, Румунія [3]
  • Травень 2005 – травень 2006, Греція [4]
  • Травень 2006 – травень 2007, Хорватія [5]
  • Травень 2007 – травень 2008, Болгарія
  • 2008–09, Молдова
  • 2009–10, Туреччина [6]
  • 2010–11, Чорногорія
  • 2011–12, Сербія
  • 2012–13, Республіка Північна Македонія [7]
  • 2013–14, Румунія
  • 2014–15, Албанія [8]
  • 2015–16, Болгарія
  • 2016–17, Хорватія
  • 2017–18, Словенія [9]
  • 2018–19, Боснія і Герцеговина
  • 2019–20, Косово
  • 2020–21, Туреччина
  • 2021–22, Чорногорія

Проведені збори ред.

Зустріч глав держав та урядів:

Зустріч міністрів закордонних справ:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ About Us. Regional Cooperation Council. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  2. ↑ Maksimović, Sandra (6 березня 2020). What happened to the "mini-Schengen"?. European Western Balkans. Centre for Contemporary Politics. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  3. ↑ România deţine Preşedinţia-în-Exerciţiu a SEECP 2013-2014 | Ministry of Foreign Affairs. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2006. Процитовано 2 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 5 січня 2007. Процитовано 5 січня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 серпня 2010. Процитовано 25 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ UN General Assembly General Debate of the 67th Session - The former Yugoslav Republic of Macedonia. Gadebate.un.org. 26 вересня 2012. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 28 вересня 2012.
  8. ↑ Ministry for Europe and Foreign Affairs. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 2 лютого 2022.
  9. ↑ STA: Slovenia to preside over SEECP in 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
  1. ↑ Косово є предметом територіальної суперечки між Республікою Косово і Республікою Сербія. Республіка Косово в односторонньому порядку проголосила незалежність 17 лютого 2008 року, але Сербія продовжує заявляти, що вона є частиною власної суверенної території. Два уряди почали нормалізувати відносини у 2013 році як частина Брюссельської угоди. Косово було визнано незалежною державою 102 з 193 держав-членів Організації Об'єднаних Націй. 10 держав визнали Косово лише для того, щоб пізніше відкликати своє визнання.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Процес_співпраці_у_Південно-Східній_Європі&oldid=34968826