Політехнічна (станція метро)

Координати: 60°00′32″ пн. ш. 30°22′15″ сх. д. / 60.00889° пн. ш. 30.37083° сх. д. / 60.00889; 30.37083

Політехнічна (рос. Политехническая) — станція Кіровсько-Виборзької лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Площа Мужності» і «Академічна».

Політехнічна
Metro SPB Line1 Politekhnicheskaya overview.jpg
Загальні дані
Тип односклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 65 м
Кількість 1
Дата відкриття 31 грудня 1975
Архітектор(и) С. Б. Сперанский (рос.), Н. В. Каменский (рос.), Л. Г. Бадалян (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів В. Г. Хильченко (рос.), А. С. Гецкин (рос.), В. П. Шувалова (рос.)
Виходи до Політехнічна вулиця
Час відкриття 5:37
Час закриття 0:39
Код станції ПТ
Кіровсько-Виборзька лінія
ТЧ-4 «Північне»
Дев'яткіно
Громадянський проспект
Муринський струмок
Оборотний тупик
Академічна
задєл під СЗГ
Політехнічна
Площа Мужності
Ділянка «Розмиву»
Лісова
Виборзька
Оборотний тупик
Площа Леніна
Нева
Чернишевська
Площа Повстання
Володимирська
Пушкінська
Технологічний інститут
Обвідний канал
Балтійська
Нарвська
Кіровський завод
Автово
ТЧ-2 «Дачне»
ТЧ-1 «Автово»
Красненька
Ленінський проспект
Проспект Ветеранів
Оборотний тупик

Станція відкрита 31 грудня 1975 у складі ділянки «Лісова»-«Академічна». Названа через близькість до комплексу будівель Ленінградського Політехнічного інституту. Розмовна назва станції — «Політех» (як і в інституту).

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — односклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 65 м).

ОздобленняРедагувати

Просторове рішення станції викликає відчуття зрозумілості, завершеності форми. Цьому сприяє вдалий підбір матеріалів, поєднання яких створює благородну колірну гамму, що підкреслює єдність всіх елементів художнього задуму авторів.

Колійні стіни і торець оброблені травертином, підлога — сірим гранітом. По верху колійних стін проходить пояс, оздоблений алюмінієвим прокатом, анодованим під стару мідь. Над ним у частому ритмі розміщені світильники у вигляді порожніх консолей з патинованої листової міді, в яких приховані лампи розжарювання, що дають відбите світло. Загальному характеру архітектури не суперечить світлова смужка (нині демонтована), розташована під світильниками, з накладними буквами назви станції. Вона знімає відчуття зайвої монументальності і привносить елемент, що відповідає характеру споруди.

У 2003 році на станції було замінено освітлення з ртутних ламп білого кольору на натрієві оранжевого кольору. У 2005 році було проведено ремонт торцевих стін станції, кам'яна обробка була обшита металопластиковими панелями. У 2009-2010 році проведена заміна облицювання колійних стін: травертин замінено на керамограніт, а анодований алюміній — профнастилом. Внаслідок проведеної реконструкції початковий архітектурний вигляд станції було втрачено.

Вестибюль має діагональну площину симетрії, збігається з віссю похилого ходу. Цей прийом відповідає його технологічній основі і положенню на генплані. Павільйон перекритий просторовою стрижневою конструкцією, похилі площини якої облицьовані зовні панелями з алюмінієвих анодованих профілів, а стіни — неполірованим мармуром «коєлга» (нині частково зафарбований). Над похилим ходом у вестибюлі є невеликий майданчик, заставлений ​​декоративними рослинами. У процесі експлуатації була зроблена перебудова вестибюля: початковий проект передбачав прозорий куб станції, при споруді кас нижній ярус стекол був закладений декоративним каменем. У 2009 році звели стіни з дверима навколо спуску у підвестибюльне приміщення.

Вестибюлі і пересадкиРедагувати

Павільйон станції розташований на Політехнічній вулиці поруч з Покровською церквою і площею Академіка Іоффе.

Ресурси ІнтернетуРедагувати