Координати: 59°52′46″ пн. ш. 30°15′42″ сх. д. / 59.87944° пн. ш. 30.26167° сх. д. / 59.87944; 30.26167

Кіровський завод (рос. Кировский завод)  — станція Петербурзького метрополітену, Кіровсько-Виборзької лінії. Відкрита 15 листопада 1955, між станціями «Нарвська» і «Автово», у складі першої черги метрополітену «Автово» - «Площа Повстання». Названа через близькість до території Кіровського заводу.

Кіровський завод
Кіровсько-Виборзька лінія
Metro SPB Line1 Kirovsky Zavod.jpg
Загальні дані
Тип колонна трипрогінна глибокого закладення
Глибина закладення 50 м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 15 листопада 1955
Архітектор(и) О. К. Андрєєв
Архітектор(и) вестибюлів О. К. Андрєєв
Інженер(и)-конструктор(и) О. В. Іванова
Виходи до проспект Стачєк, вулиця Васі Алексєєва
Код станції КР
Павільйон станції
Кіровсько-Виборзька лінія
ТЧ-4 «Північне»
Дев'яткіно
Громадянський проспект
Муринський струмок
Оборотний тупик
Академічна
задєл під СЗГ
Політехнічна
Площа Мужності
Ділянка «Розмиву»
Лісова
Виборзька
Оборотний тупик
Площа Леніна
Нева
Чернишевська
СЗГ до Маяковська
Площа Повстання
Володимирська
Пушкінська
СЗГ до Сінної площі
Технологічний інститут
Обвідний канал
Балтійська
Нарвська
Кіровський завод
Автово
ТЧ-2 «Дачне»
ТЧ-1 «Автово»
Красненька
Дачне
Ленінський проспект
Проспект Ветеранів
Оборотний тупик

У перспективі планується відкриття переходу на станцію «Путіловська» Красносєльсько-Калінінської лінії при її пуску.

Вестибюлі і пересадкиРедагувати

Павільйон станції виконаний за проектом архітектора О. К. Андрєєва, інженера О. В. Іванової розташовується на розі вулиці Васі Алексєєва і проспекту Стачєк. Павільйон виконаний в характерному для того часу класичному стилі, своїми обрисами нагадуючи давньогрецький храм, до якого веде широкі гранітні сходи. Прямокутник будівлі утворюють 44 доричні колони з канелюрами .

Похилий хід (вихід зі станції), має три ескалатора , розташований в північному торці станції.

Технічна характеристикаРедагувати

«Конструкція станції» — колонна трипрогінна глибокого закладення (глибина закладення— 44 м). Підземний зал виконаний за проектом архітектора О. К. Андрєєва і інженера О. В. Іванової. Вперше для тунелєбудування, в конструкції станції замість сталевих колон поставлені колони, змонтовані з коритоподібних чавунних тюбінгів.

Діаметр тунелів, ведучих до станції «Кіровський завод» від станції «Автово» складає не 5,5 метрів, як діаметр інших тунелів першої черги, а 6 метрів , як у Москві.

На перегоні від станції «Кіровський завод» до станції «Нарвська» є оборотний тупик. Цей перегін має максимальну відстань на першій ділянці метро — 2,5 км[1].

У 2008, проведено ремонт станційних колій із застосуванням «безшпальної» технології.

Листопад 2012 — лютий 2013, проведено ремонт ескалаторів.

ОздобленняРедагувати

Тема оздоблення станції — розвиток соціалістичної індустрії.

Підземний зал станції оздоблено димчасто-сірим кавказьким мармуром «Сванетія». 31 пара колон, збудованих в два довгі ряди і з'єднаних пологими арками, організують перспективу станції своїм чітким ритмом. Вершину кожної колони прикрашає відлитий з алюмінію горельєфний картуш з індустріальною емблемою. Карбування і часткове полірування надають горельєфам вид срібних. 32 пари картушів (перший від входу на станцію встановлено ​​на краю стіни) присвячені чотирьом основам важкої індустрії: електрифікації, кам'яновугільної, нафтової і металургійної промисловості.

Вперше для оформлення станцій метрополітену застосовано «люверсне освітлення». (Люверс — наскрізну решітку, що складається зі смуг органічного скла.) За нею на певній відстані вмонтовані лампи «денного світла», і їх випромінювання нібито просівається крізь квадратні отвори решітки, створюючи рівне, спокійне освітлення. М'яке, розсіяне світло струмує зверху, з квадратних світлових плафонів, прорізаних в стелі. Створюється ілюзія, що нагорі, за зведеннями, знаходиться відкрите небо. Станом на 2007, органічне скло люверсів знято.

У жовтні 2012, асфальтове покриття на платформах стали замінювати на гранітне.

       
Електрифікація Нафтова промисловість Кам'яновугільна промисловість Металургія

Ресурси ІнтернетуРедагувати

ПриміткиРедагувати