Дев'яткіно (станція метро)

Координати: 60°03′00″ пн. ш. 30°26′31″ сх. д. / 60.05000° пн. ш. 30.44194° сх. д. / 60.05000; 30.44194

«Дев'яткіно» (рос. «Девяткино») — станція Петербурзького метрополітену, знаходиться в селищі Муріно Ленінградської області, кінцева станція Кіровсько-Виборзької лінії. Є єдиною станцією Петербурзького метрополітену, що знаходиться поза межами міста Санкт-Петербург. Біля станції розташоване електродепо метрополітену ТЧ-4 «Північне».

Дев'яткіно
Кіровсько-Виборзька лінія
Devyatkino metrostation1.jpg
Загальні дані
Тип крита наземна
Стара назва Комсомольська
Кількість 3 (середня — службова)
Тип 2 — берегові, середня — острівна
Дата відкриття 29 грудня 1978
Архітектор(и) А. С. Гецкин (рос.), К. Н. Афонская (рос.), И. Е. Сергеева (рос.), А. Н. Квятковский (рос.), Н. И. Згодько (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів А. С. Гецкин (рос.), К. Н. Афонская (рос.), И. Е. Сергеева (рос.), А. Н. Квятковский (рос.), Н. И. Згодько (рос.)
Пересадка на залізнична станція Дев'яткіно
Час відкриття 05:32
Час закриття 00:00
Код станції ДВ
Кіровсько-Виборзька лінія
ТЧ-4 «Північне»
Дев'яткіно
Громадянський проспект
Муринський струмок
Оборотний тупик
Академічна
задєл під СЗГ
Політехнічна
Площа Мужності
Ділянка «Розмиву»
Лісова
Виборзька
Оборотний тупик
Площа Леніна
Нева
Чернишевська
СЗГ до Маяковська
Площа Повстання
Володимирська
Пушкінська
СЗГ до Сінної площі
Технологічний інститут
Обвідний канал
Балтійська
Нарвська
Кіровський завод
Автово
ТЧ-2 «Дачне»
ТЧ-1 «Автово»
Красненька
Дачне
Ленінський проспект
Проспект Ветеранів
Оборотний тупик

Станція відкрита 29 грудня 1978 року під назвою «Комсомольська» (на честь 60-ї річниці ВЛКСМ) у складі ділянки від «Академічної» до «Комсомольської». 1 липня 1992 року перейменована у «Дев'яткіно» відповідно до назви залізничної станції Приозерського напрямку, через яку прямують електропоїзди з Фінляндського вокзалу.

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — крита наземна з береговими платформами.

Суміщена з платформою приміських електропоїздів.

Вестибюлі і пересадкиРедагувати

Спочатку станція було відкрита з двома наземними вестибюлями, причому один з них працював за особливим розкладом: тільки в літній час, проте, в середині 1990-х років він був закритий у зв'язку з розмивом.

Також раніше працював надземний перехід з однієї платформи на іншу, на середину 2010-х закритий.

Зі станції виходи у селище Муріно Всеволожського району Ленінградської області, до залізничної станції Дев'яткіно.

На станції, вперше у Петербурзькому метрополітені, була облаштована кросплатформова пересадка між метро і залізницею. Платформи розділені стінами станції та турнікетами. Вихід у місто з кросплатформового вузла здійснюється через підземні пішохідні переходи.

ОздобленняРедагувати

До квітня 2009 року на стінах станції були встановлені великі скляні вітражі. На середину 2010-х років вони замінені на цегляну кладку, вікна залишені тільки під стелею. Склепіння перонного залу виконано з армоцементних збірних елементів і підтримується рідко поставленими опорами. Підлога викладена декоративною плиткою світло-жовтого відтінку.

На момент відкриття на станції було люмінесцентне освітлення, згодом замінене на ртутне.

Колійний розвитокРедагувати

Станція з колійним розвитком — 4 стрілочних переводи, перехресний з'їзд і 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу, що переходять в двоколійну ССГ з електродепо ТЧ-4 «Північне».

Перегін до електродепо є підземним: після наземної станції колії метро знову спускаються під землю і потім знову, вже в депо, виходять на поверхню.

ПосиланняРедагувати