Координати: 59°58′15″ пн. ш. 30°20′50″ сх. д. / 59.97083° пн. ш. 30.34722° сх. д. / 59.97083; 30.34722

Виборзька (рос. Выборгская) — станція Кіровсько-Виборзької лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Лісова» та «Площа Леніна».

Виборзька
Metro SPB Line1 Vyborgskaya Central Hall.jpg
Загальні дані
Тип колонна глибокого закладення
Глибина закладення 67 м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 22 квітня 1975
Архітектор(и) А. В. Жук (рос.), В. Ф. Дроздов (рос.), Е. А. Жук (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів А. С. Гецкин (рос.), В. П. Шувалова (рос.), В. Г. Хильченко (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Е. А. Эрганов (рос.), И. Х. Целолихина (рос.), С. П. Щукин (рос.)
Виходи до Лісовий проспект, вулиця Смолячкова
Час відкриття 5:45
Час закриття 0:30
Код станції ВБ
Кіровсько-Виборзька лінія
ТЧ-4 «Північне»
Дев'яткіно
Громадянський проспект
Муринський струмок
Оборотний тупик
Академічна
задєл під СЗГ
Політехнічна
Площа Мужності
Ділянка «Розмиву»
Лісова
Виборзька
Оборотний тупик
Площа Леніна
Нева
Чернишевська
СЗГ до Маяковська
Площа Повстання
Володимирська
Пушкінська
СЗГ до Сінної площі
Технологічний інститут
Обвідний канал
Балтійська
Нарвська
Кіровський завод
Автово
ТЧ-2 «Дачне»
ТЧ-1 «Автово»
Красненька
Дачне
Ленінський проспект
Проспект Ветеранів
Оборотний тупик

Станція відкрита 22 квітня 1975 року у складі ділянки «Площа Леніна» - «Лісова». Названа через розташування в історичному районі Санкт-Петербурга — Виборзька сторона.

Технічна характеристикаРедагувати

Конструкція станції — колонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 64 м). Похилий хід — тристрічковий. S-подібний перехід до ескалаторного залу починається від північного торця станції.

Вестибулі і пересадкиРедагувати

Виходи у місто через наземний павільйон на Лісовий проспект, до Гренадерської вулиці і вулиці Смолячкова.

З наземного вестибюля «Виборзький» починається найдовший у Санкт-Петербурзі підземний пішохідний перехід — Виборзький тунель (споруджений у 1981-1983 рр..), Прямуючий до Чугунної вулиці, заводів Карла Лібкнехта і ЛОМО, з'єднуючи, таким чином, Виборзький і Калінінський райони. Після перетину Лісового проспекту перехід роздвоюється. У південному (правом від розгалуження) тунелі знаходиться службовий вихід до локомотивному депо ТЧ-20 СПб-Фінляндський. Північний (лівий від розгалуження) тунель в даний час працює для проходу лише в годину пік.

На станцію через перехід увійти можна, у зворотному напрямку — ні, хоча технічна можливість для цього є.

ОздобленняРедагувати

Перша в Санкт-Петербурзі станція колонного типу нової модифікації була цілком оздоблена плитами рожево-бежевого травертину, що створило враження монументальності і стильової єдності. Застосований тут архітектурний прийом диктувався значною мірою особливостями конструкцій, зокрема наявністю в п'яті склепіння виступаючих частин (підтримуючих парасольки), які мали приховати обстройку. Ця обставина, а також умови забезпечення закарнізного освітлення привели до необхідності нахилення архітравної частини обстройки і уширення догори колон для сполучення їх з власне архітравом.

Підлога станції оздоблена сірим гранітом. Після спорудження в кінці 80-х в південному торці станції лінійного пункту машиністів Кировско-Виборзької лінії, середній зал було укорочено і торець оброблено сірим кольором. До цього його прикрашав напис «Виборзька». У торці переходу від ескалаторного залу до власне станції розташований барельєф, що зображає повсталих робітників Виборзької сторони. В основу об'ємно-просторової композиції вестибюля покладено ескалаторний зал, перекритий «структурою» зі стелею у вигляді системи виконаних з алюмінієвих профілів пірамідальних кесонів, в вершині кожного з яких — люмінесцентний світильник. Низький одноповерховий об'єм службових приміщень, оздоблених всередині і зовні сааремським доломітом і частково травертином, контрастує з прозорим об'ємом ескалаторного залу. Над похилим ходом вестибюля є балкон, на якому встановлені декоративні рослини.

Перспективи розвиткуРедагувати

Планується, що Виборзька стане пересадковою на станцію Кільцевої лінії.

Ресурси ІнтернетуРедагувати