Травертин

Травертин (від італ. Travertino, лат. Lapis tiburtinus — тібурський камінь) — вапняковий туф, полікристалічна, міцна, тонкозерниста гомогенна гірська порода. Травертин має естетичну, господарську та наукову цінність.

Травертин

Рукомиські скелі, Бучацький район

Травертинові колони площі Святого Петра у Римі

Травертинові тераси, Єллоустонський національний парк, США

Зміст

ІсторіяРедагувати

У першому столітті до нашої ери травертин був відомий під ім'ям Lapis tiburtinus (камінь з Тібура).
Усім відомий Амфітеатр Флавіїв був побудований з великих брил травертинського каменя, які колись були сполучені між собою залізними зв'язками.

Приклади виділенняРедагувати

Утворює специфічні травертинові тераси, скелі. Наприклад:

у Рукомиських скелях — мальовничі травертинові скелі, в карстових порожнинах яких знайдено кістки багатьох видів дрібних голоценових тварин.
у Єллоустонському національному парку (США) — тераси складені мінералами карбонату кальцію (в основному арагоніт з меншою часткою кальциту), вапняними відкладеннями вуглекислих джерел.
Стратотипи нагірянських верств.
Травертинові скелі по долинах Дністра

ГенезисРедагувати

Утворюється в результаті осадження карбонату кальцію з води вуглекислих джерел. Також виділяється з підземних вод у печерах, утворюючи сталактити і сталагміти. Травертин утворюється в результаті видалення з розчинів, що містять розчинний бікарбонат кальцію діоксиду вуглецю, що відбувається звичайно з падінням тиску, пов'язаного з виходом підземних вод на поверхню, асиміляцією рослинами або дифузією в атмосферу внаслідок інтенсивного руху води. У результаті відбувається хімічна реакція, в якій виділяється нерозчинний у воді карбонат кальцію:

Ca(HCO₃)₂

\to

CaCO₃+H₂O+CO₂.

Відтінки травертину:

червоний,
тосканський горіх,
коричневий,
жовтий,
світло-жовтий,
класичний,
навона,
білий.

Технологія видобуткуРедагувати

У травертиновому масиві просвердлюють отвори.
Камінь ріжуть металевим канатом, який покритий надміцними алмазними гранулами.
Монолітний блок відділяють за допомогою так званої водяної подушки.
Дрібні уламки травертину, подрібнюються для подальшого використання

ВластивостіРедагувати

Травертин піддається шліфуванню і поліруванню. З нього виробляють: каміни, фонтани, черепицю, клумби, балясини та статуї

ВикористанняРедагувати

Травертин використовується як будівельний і облицювальний камінь (а також і для обробки внутрішніх приміщень). Крім цього використовується в сільському господарстві для вапнування ґрунтів.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
Й. Свинко. Травертини (вапнякові туфи) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 463–464.

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Травертин