Полоничі

село в Україні, у Красненській селищній громаді Золочівського району Львівської області

Полоничі — село в Україні, у Красненській селищній громаді Золочівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Красненська селищна громада[6]. Населення становить 601 особа[1]. Колишній орган місцевого самоврядування — Задвір'янська сільська рада, якій підпорядковувалися села Задвір'я, Богданівка та Полоничі[7]. Від 2021 року ці села належать до Задвір'янського старостинського округу[6].

село Полоничі
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Красненська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46040090130017629
Основні дані
Населення 601[1]
Територія 77+78 км²
Площа 3,526 км²
Густота населення 170,45 осіб/км²
Поштовий індекс 80553[2]
Телефонний код +380 3264[3]
Географічні дані
Географічні координати 49°52′10″ пн. ш. 24°22′20″ сх. д. / 49.86944° пн. ш. 24.37222° сх. д. / 49.86944; 24.37222Координати: 49°52′10″ пн. ш. 24°22′20″ сх. д. / 49.86944° пн. ш. 24.37222° сх. д. / 49.86944; 24.37222
Середня висота
над рівнем моря
221 м[4]
Водойми р. Полтва
Відстань до
обласного центру
45 км[5]
Відстань до
районного центру
53 км[5]
Найближча залізнична станція Полоничі
Відстань до
залізничної станції
1,6 км
Місцева влада
Адреса ради 80553, Львівська обл., Золочівський р-н, селище Красне, вул. Франка, 2а[6]
Карта
Полоничі. Карта розташування: Україна
Полоничі
Полоничі. Карта розташування: Львівська область
Полоничі
Мапа
Мапа

CMNS: Полоничі у Вікісховищі

Назва ред.

Правильна вимова назви села із наголосом на третьому складі, помилковим є, що трапляється, вживання висловлювання із наголосом на другому складі. У різних документальних даних назва села фіксується таким чином: Polonycze, Polonyce, Poloncze, Polonyczi, Polonice, Полоницы.

Географія ред.

Село Полоничі розташоване у західній частині Золочівського району на відстані 45 км від обласного центру, за 53 км від районного центру[5], на пагорбах серед заболочених колись рівнин. Нині у цій місцевості прокладені канали, які відводять зайві води до річки Полтви. Площа — 357,6 га.

З південної та західної сторони на відстані декількох кілометрів від села оточує смуга лісів. Вздовж південних меж села тече річка Полтва.

Село Полоничі знаходиться у лісостеповій зоні. Клімат помірний, пануючі вітри — північно-західні.

Населення ред.

Станом на 1 січня 1939 року у селі мешкало 1380 осіб, з них: 690 українців, 150 поляків, 500 латинників та 40 юдеїв[8]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкала 601 особа[1].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:

Мовний склад населення с. Полоничі
Мова Число ос. Відсоток
українська 599 99,66
російська 1 0,17
інші 1 0,17

Історія ред.

Рання історія ред.

Перша відома документальна згадка про Полоничі датується 3 травня 1445 року. Тоді шляхтич Миколай з Дідилова мав суперечку з кметем (вільним селянином) Курилом з королівського села Полоничі (лат. Svlyma nuncius a nobili Nicolao de Dzedzylow prorogavit primum terminum contra kurilo kmethonem Regalem de Polonycze actorem; ad unam septim. de consensu actoris), тобто з села королівської (державної) власності[9].

У податковому реєстрі 1515 року село Полоничі (пол. Polonyce) згадується як спалене[10].

В актах люстрації королівщин за 1570 рік згадується, що Полоничі (пол. Poloncze) мали 20 селянських господарств, котрі сплачували чинш. У селі був тивун, руський священик (себто український, східного обряду), бортник, дві корчми та млин на річці Полтва[11].

Церква в селі діяла щонайменше з середини XVI століття. Першим відомим парохом з 1719 року був о. Іван Бабухович[12].

Після 1848 року та скасування панщини в селі Полоничі масово оселялися колоністи — поляки. У 1893 році в село насунулася важка епідемія тифу, яка забрала багато людських життів. У травні 1895 року село було знищено пожежею. Опісля цього селяни спорудили нову церкву, а Яким Білий віддав свій власний будинок під церковнопарафіяльну школу. Першим вчителем став дяк Пилип Крет.

У 19341940 роках парохом місцевої церкви був о. Роман-Мар'ян Берест[13].

Період збройної боротьби ОУН та УПА ред.

Під час збройної боротьби ОУН та УПА в Полоничах діяли: станиці ОУН (чоловіча та жіноча), Самоборонний кущовий відділ, боївка Служби Безпеки Глинянського районного проводу ОУН під командуванням Володимира Макаровського-«Чайки»[14], а також частково боївка Служби Безпеки Крайового Проводу та відділи УПА. Серед загиблих в Полоничах учасників Збройного Підпілля були, зокрема, станичний Михайло Бурак, пропагандист, учитель Кирило Сенчишин (1944), стрільці СКВ: Захар Михайлюк, Михайло Іващук (1945), командант районної боївки СБ В. Макаровський-«Чайка» (1946). 12 березня 1946 року через зраду Тадея Бурака під час бою з підрозділом Глинянського районного відділу МВС СРСР загинули п'ятеро учасників районної боївки: Петро Бігас, Михайло Кришталь, Михайло Колтун, Степан Савчин, Ярослав Савчин. Протягом 1946-1949 років за донесеннями зрадника репресивними органами комуністичного тоталітарного режиму було арештовано та засуджено близько десяти мешканців села, котрі активно співпрацювали із Збройним Підпіллям. На спец поселення до Сибіру виселено чотирнадцять сімей учасників та тих хто допомагав ОУН. На цвинтарі Полонич є могили загиблих оунівців та в центрі села пам'ятник Борцям за волю України[15].

Незалежна Україна ред.

18 листопада 2018 року Преосвященний Михайло (Колтун), правлячий архієрей Сокальсько-Жовківської єпархії, здійснив чин освячення новозбудованого храму святого Архистратига Михайла.

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Красненської селищної громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буського району, село увійшло до складу Золочівського району[16].

Транспорт ред.

Через село Полоничі пролягає залізниця Здолбунів — Львів та Тернопіль — Львів, на якій розташований пасажирський зупинний пункт Полоничі, де зупиняються приміські електропоїзди[17].

Культура ред.

У селі є співоче поле, де іноді проводять: День села, День Пампуха та інші заходи.

Церква ред.

У центрі села, неподалік новозбудованого мурованого храму розташована дерев'яна церква Святого Архістратига Михайла. Згідно з церковними записами та розповідями старожилів села Полоничі, перша дерев'яна церква була зведена у 1726 році з розібраної давньої церкви, яку було куплено в селі Старий Яричів, перевезено та зібрано на новому місці. У травні 1895 році через пожежу і сильний вітер згоріло 48 селянських господарств, пробство та церква з дзвіницею. Тоді парох місцевої церкви отець Єзерський, звернувся з проханням до отця і громади сіл Новосілки та Лісок, котрі мали спільну дерев'яну церкву, яка на цей час була капличкою, аби передали її до Полоничів. Новосілківська громада погодилася передати церкву безкоштовно, а громада села Лісок попросила 400 золотих. У червні 1895 року з допомогою громади сіл Задвір'я та Підлісок церкву перенесли до Полоничів. Нині церква перебуває у користуванні громади УГКЦ[18].

Відомі люди ред.

Народилися

Освіта ред.

У селі працює заклад загальної середньої освіти — Полоницька філія I—II ступенів Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області[22].

Примітки ред.

  1. а б в г Красненська селищна громада, Золочівський район, Львівська область: с. Полоничі. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  3. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  4. Прогноз погоди в селі Полоничі. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  5. а б в Відстані від села Полоничі. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  6. а б в Красненська селищна рада. krasne-rada.gov.ua. Красненська селищна громада. Архів оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  7. Задвір'янська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  8. Кубійович, 1983, с. 59.
  9. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej… — S. 171.
  10. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona… — S. 152.
  11. Грушевський, 1903, с. 218—219.
  12. Василь Лаба. Літопис парафії Полоничі до 1939 року. — Львів, 2017.
  13. Шематизм, 1938, с. 32.
  14. Петро Гнида. Боївка «Чайки». Діяльність боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН (б) 1944—1946 р.р. під командою Володимира Макаровського-«Чайки». — Львів : ПП «Видавництво „Бона“», 2016. — 144 с. — ISBN 978-966-2626-50-6.
  15. Петро Гнида. ОУН та УПА в селі Полоничі. — Львів : ПП «Видавництво „Бона“», 2019. — 180 с. — (ОУН та УПА на Глинянщині, кн. 4) — ISBN 978-617-7815-03-6.
  16. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  17. Розклад руху приміських поїздів по зупинному пункту Полоничі. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  18. Василь Слободян. с. Полоничі. Церква Св. Арх. Михайла (XVIII ст.). decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  19. Книга пам'яті. Колтун Володимир Михайлович. ukraine-memorial.org. Меморіал Героям України. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  20. Кафедра внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики: історія. lvet.edu.ua. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Архів оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  21. На війні загинув захисник з села Полоничі Тарас Колтун. busk.rayon.in.ua. ТОВ Інформаційне агентство «Район ін юа». 17 вересня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  22. Полоницька філія I—II ступенів Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. 14 вересня 2023. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2023. 

Джерела ред.

Посилання ред.