Перша Чехословацька Республіка

Перша Чехословацька Республіка (чеськ. První republika, словац. Prvá česko-slovenská republika) — назва першої Чехословацької держави, яка існувала у 19181938 рр. Наступна доба від окупації Судетів і до загарбання решти республіки означується як друга республіка. Така назва похідна від Франції, де республіки беруть відлік від Великої французької революції. Державу зазвичай називали Чехословаччиною (чеськ. Československo), яка складалася з Богемії, Моравії, Чеської Сілезії, Словаччини й Підкарпатської Русі.

Československá republika
Чехословацька Республіка
1918 — 1938
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
Pravda vítězí / Pravda víťazí
"Правда передусім"
Гімн
чеськ. Kde domov můj
’Де дім мій’

словац. Nad Tatrou sa blýska
’Над Татрами блискає’
Чехословаччина: історичні кордони на карті
Чехословаччина: історичні кордони на карті
Столиця Прага
50°05′ пн. ш. 14°28′ сх. д.H G O
Мови чеська і словацька
Форма правління Республіка
президент
 - 1918–1935 Томаш Гарріг Масарик
 - 1935–1938 Едвард Бенеш
Прем'єр-міністр
 - 1918–1919 Карел Крамарж
 - 1938 Ян Сировий
Історія
 - Незалежність від Австро-Угорщини 28 жовтня 1918
 - Мюнхенська угода 30 вересня 1938
Площа
 - 1938 140 800 км2
Населення
 - 1938 14 800 000 осіб
     Густота 105,1 осіб/км² 
Валюта Чехословацька крона
Попередник
Наступник
Австро-Угорщина
Німецька Австрія
Німецька Імперія
Друга Чехословацька Республіка
Третій Рейх
Угорське королівство
Польська республіка
німецька, угорська, польська, ромська, русинська, українська й їдиш мали регіональний статус
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Перша Чехословацька Республіка

У вересні 1938 Нацистська Німеччина анексувала Судетську область (згідно з рішеннями Мюнхенської угоди за участю Франції, Великої Британії, Італії, без участі представників Чехословацької республіки). Це фактично поклало край Першій Чехословацькій Республіці, яку змінила недовготривала Друга Чехословацька Республіка. Польща окупувала Тешинську область, а південну частину Словаччини й Підкарпатську Русь анексувала Угорщина (Перший Віденський арбітраж).

Історія ред.

Чехословаччина була заснована 28 жовтня 1918, реалізуючи Піттсбурзькі угоди — угоди про створення спільної держави, підписані в США 30 травня 1918 між чеськими і словацькими іммігрантами. До складу нової держави увійшли терени Цислейтанії: Богемія, Моравія, Чеська Сілезія, Транслейтанії: Словаччина («Верхня Угорщина») і Підкарпатська Русь, Німецької імперії: Глучинська Сілезія. Провідною ідеєю була у чеської еліти створення панслов'янської держави, у словацької — вирватися з-під угорського панування. Провідним будівничим об'єднання був чеський політичний діяч і перший президент Томаш Гарріг Масарик, а також Едвард Бенеш (який пізніше став президентом) і словак Мілан Растіслав Штефаник.

Державні кордони були встановлені договорами: Версальським (1919), Сен-Жерменським і Тріанонським (1920). У 1920 до складу Чехословаччини увійшли також Тешинська Сілезія, Спиш і Орава, і невеликі терени Нижньої Австрії і Прусської Сілезії.

З самого початку існування держави постало Тешинське питання між Польщею і Чехословаччиною.

У міжвоєнний період Чехословаччина була однією з найбільш економічно і технологічно розвинених держав Європи, хоча існували корінні відмінності в рівні розвитку її складових, мала політичну стабільність і до кінця свого існування залишалася єдиною демократичною країною Центральної Європи. Інші східноєвропейські держави мали авторитарні і диктаторські режими.

Протягом міжвоєнного періоду були невдалі спроби створити «чехословацьку національну самосвідомість» та «чехословацьку мову» — т. зв. «ідея чехословакізму». Офіційна доктрина чехословацької нації була пов'язана з тим, що в Чехословаччині було більше німців, ніж словаків.

Населення ред.

Національний склад Чехословаччини станом на 1921 р. (разом: 13 410 750)

В тому числі на території Підкарпатської Русі проживало 592 044 осіб, з того:

Економіка ред.

Нова Чехословацька Республіка з населенням понад 13,5 млн осіб успадкувала від Австро-Угорщини порцелянову і скляну промисловість, цукрові заводи; понад 40 % винокурних і пивоварних заводів; «Škoda Holding» Пльзені, яка виробляла озброєння, локомотиви, автомобілі, машини; хімічну промисловість північної Чехії. 17 % вартості всієї угорської промисловості, яка склалася у Словаччині наприкінці XIX століття, також перейшла до Чехословацької республіки. Чехословаччина була однією з десяти найбільш промислово розвинених держав у світі на той час.

Політика ред.

Зовнішня політика ред.

Чехословаччина була членом Малої Антанти, у міжнародній політиці не протидіяла проекту Міжмор'я, тому не мала добрі сусідські стосунки з Польщею та Угорщиною. Було обрано військовий союз з Францією та Радянським Союзом, який у вирішальний момент виявився неефективним. У 1938 р., після втрати Судетів, держава була перетворена на Другу Чехословацьку Республіку.

Бібліографія ред.

Див. також ред.