Перша Чехословацька Республіка

Československá republika Чехословацька Республіка ↓ 1918 — 1938 ↓ Прапор Герб Девіз Pravda vítězí / Pravda víťazí "Правда передусім" Гімн чеськ. ’Kde domov můj’ ’Де дім мій’ словац. ’Nad Tatrou sa blýska’ ’Над Татрами блискає’ Столиця Прага 50°05′ пн. ш. 14°28′ сх. д. Мови чеська і словацька Форма правління Республіка президент  - 1918–1935 Томаш Гарріг Масарик  - 1935–1938 Едвард Бенеш Прем'єр-міністр  - 1918–1919 Карел Крамарж  - 1938 Ян Сировий Історія  - Незалежність від Австро-Угорщини 28 жовтня 1918  - Мюнхенська угода 30 вересня 1938 Площа  - 1938 140 800 км2 Населення  - 1938 14 800 000 осіб      Густота 105,1 осіб/км²  Валюта Чехословацька крона Попередник Наступник Австро-Угорщина Німецька Австрія Німецька Імперія Друга Чехословацька Республіка Третій Рейх Королівство Угорщина Польська республіка німецька, угорська, польська, ромська, русинська, українська й їдиш мали регіональний статус Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перша Чехословацька Республіка

Перша Чехословацька Республіка (чеськ. První republika, словац. Prvá česko-slovenská republika) — назва першої Чехословацької держави, яка існувала у 1918–1938 рр. Наступна доба від окупації Судетів і до загарбання решти республіки означується як друга республіка. Така назва похідна від Франції, де республіки беруть відлік від Великої французької революції. Державу зазвичай називали Чехословаччиною (чеськ. Československo), яка складалася з Богемії, Моравії, Чеської Сілезії, Словаччини й Підкарпатської Русі.

У вересні 1938 Нацистська Німеччина анексувала Судетську область (згідно з рішеннями Мюнхенської угоди за участю Франції, Великої Британії, Італії, без участі представників Чехословацької республіки). Це фактично поклало край Першій Чехословацькій Республіці, яку змінила недовготривала Друга Чехословацька Республіка. Польща окупувала Тешинську область, а південну частину Словаччини й Підкарпатську Русь анексувала Угорщина (Перший Віденський арбітраж).

Історія

Чехословаччина була заснована 28 жовтня 1918, реалізуючи Піттсбурзькі угоди — угоди про створення спільної держави, підписані в США 30 травня 1918 між чеськими і словацькими іммігрантами. До складу нової держави увійшли терени Цислейтанії: Богемія, Моравія, Чеська Сілезія, Транслейтанії: Словаччина («Верхня Угорщина») і Підкарпатська Русь, Німецької імперії: Глучинська Сілезія. Провідною ідеєю була у чеської еліти створення панслов'янської держави, у словацької — вирватися з-під угорського панування. Провідним будівничим об'єднання був чеський політичний діяч і перший президент Томаш Гарріг Масарик, а також Едвард Бенеш (який пізніше став президентом) і словак Мілан Растіслав Штефаник.

Державні кордони були встановлені договорами: Версальським (1919), Сен-Жерменським і Тріанонським (1920). У 1920 до складу Чехословаччини увійшли також Тешинська Сілезія, Спиш і Орава, і невеликі терени Нижньої Австрії і Прусської Сілезії.

З самого початку існування держави постало Тешинське питання між Польщею і Чехословаччиною.

У міжвоєнний період Чехословаччина була однією з найбільш економічно і технологічно розвинених держав Європи, хоча існували корінні відмінності в рівні розвитку її складових, мала політичну стабільність і до кінця свого існування залишалася єдиною демократичною країною Центральної Європи. Інші східноєвропейські держави мали авторитарні і диктаторські режими.

Протягом міжвоєнного періоду були невдалі спроби створити «чехословацьку національну самосвідомість» та «чехословацьку мову» — т. зв. «ідея чехословакізму». Офіційна доктрина чехословацької нації була пов'язана з тим, що в Чехословаччині було більше німців, ніж словаків.

Населення

Національний склад Чехословаччини станом на 1921 р. (разом: 13 410 750)

• чехи та словаки — 8 760 937 (65,33 %)
• німці — 3 123 568 (23,29 %)
• угорці — 745 431 (5,56 %)
• русини  — 461 849 (3,44 %)
• євреї — 180 855 (1,35 %)
• інші — 238 080 (1,77 %)

В тому числі на території Підкарпатської Русі проживало 592 044 осіб, з того:

• русини  — 372 884
• угорці — 102 144
• євреї — 80 059
• чехи та словаки — 19 737
• німці — 10 460
• інші — 6 760

Економіка

Нова Чехословацька Республіка з населенням понад 13,5 млн осіб успадкувала від Австро-Угорщини порцелянову і скляну промисловість, цукрові заводи; понад 40 % винокурних і пивоварних заводів; «Škoda Holding» Пльзені, яка виробляла озброєння, локомотиви, автомобілі, машини; хімічну промисловість північної Чехії. 17 % вартості всієї угорської промисловості, яка склалася у Словаччині наприкінці XIX століття, також перейшла до Чехословацької республіки. Чехословаччина була однією з десяти найбільш промислово розвинених держав у світі на той час.

Політика

Зовнішня політика

Чехословаччина була членом Малої Антанти, у міжнародній політиці не протидіяла проекту Міжмор'я, тому не мала добрі сусідські стосунки з Польщею та Угорщиною. Було обрано військовий союз з Францією та Радянським Союзом, який у вирішальний момент виявився неефективним. У 1938 р., після втрати Судетів, держава була перетворена на Другу Чехословацьку Республіку.

Бібліографія

• Kárník, Zdeněk: Malé dějiny československé (1867—1939), Dokořán (2008), Praha, ISBN 978-80-7363-146-8 (чес.)
• Olivová, Věra: Dějiny první republiky, Karolinum Press (2000), Praha, ISBN 80-7184-791-7 (чес.)
• Peroutka, Ferdinand: Budování státu I.-IV., Academia (2003), Praha, ISBN 80-200-1121-8 (чес.)
• PRECLÍK, Vratislav. Masaryk a legie (TGM and legions), váz. kniha, 219 str., vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk democratic movement in Prague), 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, page 19 — 25, 27 — 87, 90 — 155, 169
• Gen. František Moravec: Špión jemuž nevěřili ISBN 80-200-1006-8 (чес.)
• Axworthy, Mark W.A. Axis Slovakia—Hitler's Slavic Wedge, 1938—1945, Bayside, N.Y. : Axis Europa Books, 2002, ISBN 1-891227-41-6

Див. також

• Друга Чехословацька Республіка
• Третя Чехословацька Республіка
• Чехословацьке питання (1919)
• Українці в Чехословаччині (1918–1938)