Спиш (словац. Spiš, нім. Zips, угор. Szepes; пол. Spisz) — історична область у північно-східній Словаччині (невелика частина її належить до Польщі), розташована в Центральних Карпатах і Західних Бескидах. Охоплює котловини гори Попраду і гори Гернаду, гірські масиви Списька Маґура і Левоцьких гір та невеликі частини Татр і Словацьких Рудних Гір.

  • Площа бл. 3 700 км²
  • Населення 255 000 меш. (1965).
Географічне розташування

Територію Спишу заселили пізно, спершу словаки з півдня, поляки з півночі, пізніше (13 ст.) німці (спиські міста) і (13 — 15 ст.) українці, які прийшли зі сходу (лемки). Спиш належав до Угорщини (частина у 15 — 18 ст. до Польщі) і становив до 1919 Списький комітат, тепер входить до складу Словаччини (Східна Словацька область) і Польщі. Українці заселюють північну і східну частини Спиша (Старо-Любовнянську округу) — частково суцільно (площа 230 км²), частково етнічними островами (найбільше на північному заході висунений острів — село Остурня). Число українців у Спиші близько 15 000, вони живуть майже винятково в селах і займаються хліборобством та розводять худобу; у селах на північному заході довгий час мав значення мандрівний промисел, зокрема дротярство.

У XII столітті столицею Списького комітата став Списький Град, з XVI століття — Левоча. Нині найбільшим містом Спиша є Попрад.

ЛітератураРедагувати