Вікіпедія

Операція «Непохитна рішучість»

Операція «Непохитна рішучість» (англ. Operation Inherent Resolve) — поточна військова операція Збройних сил США, що проводиться в контексті військової кампанії низки країн проти Ісламської Держави на території Іраку та Сирії. Операція «Непохитна рішучість» проводиться з червня-вересня 2014 року під командуванням Об'єднаної міжвидової оперативної групи — операція «Непохитна рішучість» (англ. Combined Joint Task Force – Operation Inherent Resolve; CJTF—OIR)[Прим. 1] у взаємодії з іншими країнами-партнерами по коаліції, з метою перешкодити поширенню терористичної організації «Ісламська Держава».

Операція «Непохитна рішучість»
Operation Inherent Resolve
Військова операція проти Ісламської держави
Війна проти тероризму
Зліт винищувачів палубної авіації F/A-18 «Супер Горнет» з авіаносця «Карл Вінсон» на підтримку операції «Непохитна рішучість». Жовтень 2014
Зліт винищувачів палубної авіації F/A-18 «Супер Горнет» з авіаносця «Карл Вінсон» на підтримку операції «Непохитна рішучість». Жовтень 2014
Зліт винищувачів палубної авіації F/A-18 «Супер Горнет» з авіаносця «Карл Вінсон» на підтримку операції «Непохитна рішучість». Жовтень 2014
Дата: Ірак: з 15 червня 2014
Сирія: з 22 вересня 2014
Місце: Ірак, Сирія
Результат: поточна
(9 грудня 2017 року ІДІЛ територіально розгромлений в Іраку;
23 березня 2019 року — в Сирії)
Сторони
США США

США Збройні сили США
Розвідувальна спільнота США

Ісламська Держава

Аль-Каїда

Джунд Аль-Акса
Туркестанська ісламська партія

Командувачі
США Джо Байден
США Дональд Трамп
США Барак Обама
США Джеймс Меттіс
США Ештон Картер
США Чак Гейгель
США Джозеф Вотел
США Ллойд Остін
США Пол Фанк II
США Кеннет Маккензі

генерал-лейтенант Пол Лакамера

Абу Бакр аль-Багдаді  †
Абу Ібрагім аль-Гашемі аль-Кураші  †
Абу Аля аль-Афрі  †
Абу Мухаммад аль-Аднані  †
Абу Айман аль-Іракі  †
Абу Муслім ат-Туркмані  †
Абу Омар Аль-Шишані  †

Абу Хаїр Аль-Масрі  †
Абу Мухаммад аль-Джулані
Абу Джабер Шейх
Абу Хумам аль-Шамі  †
Ахмед Салама Мабрук  †
Абу Фірас аль-Сурі  †
Мухсін аль-Фадлі  †
Абу Омар аль-Туркістані  †

Військові формування
Окремі формування ЗС США:
Армії
Повітряних сил
ВМС
Корпусу морської піхоти
Берегової охорони 		Збройні формування ІДІЛ
Військові сили
Угруповання:
Особовий склад:
 Ісламська Держава:
  • 9 000-18 000 (за даними американської розвідки на січень 2015)[11]
  • 20 000-31 500 (дані ЦРУ на вересень 2014)[12]
  • 200 000 (оцінка НШ формувань Іракських курдів)
  • 3 МіГ-21 або МіГ-23[13]
  • ~ 600 танків
  • > 5 БПЛА

Аль-Каїда:

Ахрар аш-Шам:

  • 26 000–30 000+[16]
Втрати
* 76 загиблих у бойових діях та з інших обставин[17] Ісламська Держава:
  • понад 80 000+ вбито американськими та союзними військами (за станом на грудень 2017)[21]
  • 32 000+ цілей знищено або виведено з ладу (на 30 вересня 2016)[22]
    • 164 танки
    • 388 HMMWV
    • 2 638 об'єктів нафтової інфраструктури
    • понад 1 000 паливозаправників
    • понад 2 000 вантажних автомобілів, замінованих автомобілів-пасток та інших машин

Аль-Каїда:

  • понад 298 вбитих

Ахрар аш-Шам:

  • 3 вбито
десятки тисяч людей мирного населення вбито ІДІЛ (дані підрахунку загиблих іракців[en] та SOHR)[23]

Від 6 321 до 9 712 людей загинуло внаслідок авіаційних ударів Коаліції (дані Airwars)[24]
1 302 цивільних вбито Коаліційними силами (дані CJTF—OIR)
Понад 970 000 цивільного населення Іраку та Сирії біженці[25][26][27]

Історія

ред.

Передумови

ред.
Докладніше: Війна в Іраку (2003—2011), Вторгнення коаліційних сил до Іраку (2003) та Виведення американських військ з Іраку (2007–2011)

У 2003 році Сполучені Штати, на підставі недосконалих даних розвідки, нібито Ірак під проводом Саддама Хусейна та його Баасиської партії володіє зброєю масового ураження та підтримує зв'язки з терористичною організацією «Аль-Каїда», розпочали суперечливе вторгнення до Іраку. Після завершення активних боїв та капітуляції регулярної іракської армії, розпочався період окупації Іраку Коаліційними силами на чолі з США. Але згодом в Іраку розгорнулася повномасштабна кривава партизанська війна проти контингенту країн, що вторглися до країни, а також між протиборчими рухами. До 2007 року кількість американських військ у Іраку досягла вже 170 тисяч солдатів. До цього часу від 151 000 до 600 000 іракців було вбито або зникло безвісти. 2009 році США оголосили про виведення свого військового компоненту, а до 11 грудня 2011 року вивели більшу частину своїх військ з Іраку. Пізніше утримували 20 000 співробітників у своїх посольствах і консульствах, включаючи десятки морських піхотинців-охоронців американського посольства і приблизно 4500 приватних військових підрядників.

З 2013 року США відновили польоти розвідувальних літальних апаратів над іракською територією для збору розвідувальної інформації щодо активності ісламістських рухів самопроголошеної Ісламської держави Іраку та Леванту.

Ірак

ред.
Докладніше: Наступ у Північному Іраку (2014) та Міжнародна військова операція на чолі з США в Іраку (з 2014)

У червні 2014 року ситуація в Іраку різко загострилася після початку наступу угруповання «Ісламська держава Іраку і Шама» на Мосул, і захоплення ними великої частини міста в ніч з 9 на 10 червня 2014 року. За деякими оцінками, 1300 озброєних бойовиків захопили урядові установи мухафази Найнава, армійські об'єкти і міжнародний Аеропорт Мосул[28]. Приблизно 500 тисяч жителів Мосула втекли з міста. За стислий період різнорідні ісламістські угруповання сунітів, джихадистів, ІДІЛ, набувши бойовий досвід у битвах Сирійської громадянської війни захопили також міста Самарра і Тікрит, загрожуючи захопленням мосульської греблі і Кіркука.

15 червня 2014 року на запрошення іракського уряду Президент США Б.Обама віддав наказ виділити певну групу військовослужбовців ЗС США на підтримку іракських Збройних сил. З цього ж часу почалися регулярні польоти розвідувальної авіації та дронів над захопленою ісламістами територіями північного Іраку. В першу чергу польоти проводилися над Багдадом, де перебувало багато американських військових та цивільних працівників. Наприкінці червня 2014 року загальна чисельність американських військовослужбовців збільшена з 180 до 480, які були спрямовані в основному на захист Міжнародного аеропорту в Багдаді.

На відміну від попередніх військових операцій, що проводилися останні десятиріччя американськими збройними силами, відповідальність за проведення операції щодо протистояння ІДІЛ проводилася Центральним командуванням ЗС США і вона не мала власної назви. Тільки у жовтні 2014 року їй дали назву операція «Непохитна рішучість».

10 жовтня 2014 року для керівництва операцією була сформована Об'єднана міжвидова оперативна група — операція «Непохитна рішучість» (CJTF—OIR), а 21 серпня 2016 року на базі штабу XVIII повітряно-десантного корпусу був розгорнутий оперативний штаб керівництва операцією.

Сирія

ред.
Докладніше: Міжнародна військова операція на чолі з США в Сирії (з 2014)

22 вересня 2014 року прес-секретар Пентагона контр-адмірал Джон Кірбі підтвердив інформацію, що США разом зі своїми країнами-партнерами по коаліції розпочали активну протидію агресії бойовиків Ісламської держави, завдавши повітряних ударів по важливих цілях на території Сирії. Американські Повітряні сили застосовували винищувачі, бомбардувальники та ракети «Томагавк» у авторизованій Президентом Б.Обама зоні. Бахрейн, Йорданія, Катар, Саудівська Аравія та ОАЕ підтримали або взяли участь у завданні першого повітряного удару по 20 цілях бойовиків.

При проведенні операції вперше, після прийняття на озброєння в 2005 році, в бою були застосовані винищувачі п'ятого покоління F-22 «Раптор».

Починаючи з цього часу, збройні сили США ведуть активну боротьбу проти Ісламської Держави. Паралельно вживаються політичні та дипломатичні заходи щодо створення коаліції держав для протидії розповсюдженню ісламського радикалізму. 5, 15 вересня та 3 грудня 2014 року проведені конференції з безпеки з країнами світу, найбільшу підтримку Сполучені Штаті здобули від керівництва Великої Британії, Франції, Італії, Німеччини, Канади, Туреччини та Данії. 5 вересня була прийнята резолюція про підтримку сил, що протистоять ІДІЛ у Іраку та в Сирії. 3 грудня до цього рішення приєдналися 60 країн світу.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
Виноски
  1. ↑ Об'єднана міжвидова оперативна група — операція «Непохитна рішучість» (CJTF—OIR) була сформована 10 жовтня 2014 року, як тимчасовий орган військового управління у Центральному командуванні ЗС США, а 21 серпня 2016 року його створили на постійній основі на базі штабу XVIII повітряно-десантного корпусу, який підпорядковується Центральному Командуванню ЗС США.
Джерела
  1. ↑ Lamothe, Dan (19 липня 2014). US companies pulling contractors from Iraqi bases as security crumbles. The Washington Post. Процитовано 13 серпня 2014.
  2. ↑ USS Carl Vinson Takes Over Airstrike Campaign From USS George H. W. Bush (Video). KPBS. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  3. ↑ See U.S. warships head for ISIS fight. CNN. 13 квітня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  4. ↑ US airstrikes in Syria, ABC News
  5. ↑ Kobani: US drops weapons to Kurds in Syria. The Guardian. Associated Press. 20 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  6. ↑ How US is Pinpointing ISIS Targets in Air War. NDTV. Agence France-Presse. 12 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  7. ↑ Majumdar, Dave (25 вересня 2014). Exclusive Pictures of Stealth Jet Raid on Syria. The Daily Beast. Процитовано 20 жовтня 2014.
  8. ↑ Rush, James (6 жовтня 2014). Isis air strikes: US brings in Apache helicopters as British jets target militants in Iraq. The Independent. London. Процитовано 8 жовтня 2014.
  9. ↑ Trevithick, Joseph (18 листопада 2014). U.S. Commandos Are Flying Around Iraq. Medium.com. Процитовано 25 листопада 2014.
  10. ↑ Sanchez, Raf (8 вересня 2014). Predator drones being flown over Isil's Syrian 'capital'. The Daily Telegraph. London. Процитовано 11 жовтня 2014.
  11. ↑ Barbara Starr, U.S. officials say 6,000 ISIS fighters killed in battles, CNN (22 January 2015).
  12. ↑ CIA says IS numbers underestimated, Al Jazeera (12 September 2014).
  13. ↑ Islamic State 'training pilots to fly fighter jets'. BBC News. 17 жовтня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.
  14. ↑ Tomson, Chris (21 травня 2017). Islamist rebel group joins Al-Qaeda franchise in Syria. Al-Masdar News. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 21 травня 2017.
  15. ↑ Gen. Dempsey Claims Airstrikes in Syria that Targeted Khorasan Group Disrupted Plots Against US. KNEB Radio. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014.
  16. ↑ Syrian opposition merger in Jan 2017. archicivilians. Процитовано 26 січня 2017.
  17. ↑ а б [1]
  18. ↑ One US service member killed in aircraft crash in Iraq
  19. ↑ CENTCOM: No survivors after US helicopter crash in western Iraq
  20. ↑ Karouny, Mariam (17 березня 2015). U.S. loses drone over Syria, which claims to have brought it down. Reuters. Архів оригіналу за 28 березня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  21. ↑ Once promised paradise, ISIS fighters end up in mass graves. The Straits Times. 15 жовтня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
  22. ↑ Airstrikes in Iraq and Syria. US Department of Defense. 30 вересня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  23. ↑ Hopkins, Steve (14 жовтня 2014). Full horror of the Yazidis who didn't escape Mount Sinjar: UN confirms 5,000 men were executed and 7,000 women are now kept as sex slaves. Daily Mail. London.
  24. ↑ civilians casualty claims. Airwars. Процитовано 31 July 2016.
  25. ↑ Iraq crisis: Islamists force 500,000 to flee Mosul. BBC News. 11 червня 2014. Процитовано 11 червня 2014.
  26. ↑ 10,000 Yazidis rescued through safe corridor, as ISIL 'fire on aid helicopters'. Hurriyet Daily News. Процитовано 1 грудня 2014.
  27. ↑ Most US Airstrikes in Syria Target a City That's Not a "Strategic Objective". Mother Jones. Процитовано 29 травня 2015.
  28. ↑ Iraq militants control second city of Mosul. BBC News. 10 червня 2014. Процитовано 10 червня 2014.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Операція «Непохитна рішучість»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Операція_«Непохитна_рішучість»&oldid=42641887