USS Carl Vinson (CVN-70)
«Карл Вінсон» (англ. USS Carl Vinson (CVN-70)) — авіаносець ВМФ США, третій в класі авіаносців «Німіц». Був названий на честь Карла Вінсона, американського конгресмена від штату Джорджія.
| Карл Вінсон | ||
|---|---|---|
| USS Carl Vinson (CVN-70) | ||
_is_underway_in_the_Arabian_Sea.jpg) | ||
| «Карл Вінсон» у Аравійському морі, 21 січня 2012 р. | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | авіаносець | |
| Держава прапора |  США
| |
| Спущено на воду | 15 березня 1980 | |
| Введено в експлуатацію | 13 березня 1982 | |
| Статус | В експлуатації | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 97 000 т | |
| Довжина | 332,8 м, по ватерлінії 317 м | |
| Ширина | 76,8 м, по ватерлінії 40,8 м | |
| Осадка | 11,3 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 реактора, 4 турбіни. | |
| Потужність | 260 000 | |
| Швидкість | 30 вузлів (56 км/год) | |
| Автономність плавання | 20 років | |
| Екіпаж | 3200 авіакрило 2480 | |
| Озброєння | ||
| Зенітне озброєння | 2 × RIM-7 Sea Sparrow, 2 × RIM-116 Rolling Airframe Missile 3 Phalanx CIWS з 20-мм автоматичними 6-ствольними гарматами | |
| Радіолокаційне озброєння | РЛС повітряного обзору: AN/SPS-48E AN/SPS-49(V)5 РЛС управління вогнем: AN/SPQ-9B 4 × Mk 91 ЗРК Sea Sparrow 4 × Mk 95 ЗРК Sea Sparrow РЛС управління повітряним рухом: AN/SPN-46 AN/SPN-43C РЛС управління посадкою: AN/SPN-41 | |
| Авіація | 90 літаків і вертольотів | |
Історія
ред.Карл Вінсон, бувши членом Конгресу США протягом п'ятдесяти років, 29 років був головою Військово-морського комітету та Комітету у справах збройних сил. Він став одним з небагатьох американців, в честь яких за життя був названий військовий корабель.
Авіаносець «Карл Вінсон» був закладений 11 жовтня 1975 р., був спущений на воду 15 березня 1980 р. та введений до складу флоту 13 березня 1982 р. під командою капітана Річарда Мартіна.
Служба
ред.1980-ті
ред.В 1982—1989 рр.. корабель здійснив кілька походів, його основним місцем служби були Тихий та Індійський океани, кілька разів він заходив на чергування в Перську затоку, здійснював охорону танкерів. В 1985 року екіпаж одного з F-14 з «Карла Вінсона» взяв участь в зйомках фільму «Найкращий стрілець»[1].
«Карл Вінсон» покинув Норфолк 1 березня 1983 з авіакрилом CVW-15 на борту та приступив до свого першого розгортання. Авіаносець провів вісім місяців у поході у свій новий порт приписки в Аламіді, штат Каліфорнія, в якій прибув 28 жовтня 1983 року.
1990-ті
ред.«Карл Вінсон» вирушив у свій п'ятий похід (знову ж таки з CVW-15) 1 лютого 1990 року, останнє розгортання з літаками A-7 Corsair. Корабель повернувся до Аламіди 30 липня 1990 р. 22 вересня 1990 «Карл Вінсон» увійшов до військово-морської бази Бремертон, штат Вашингтон, для 28-місячного переобладнання. Авіаносець отримав свою першу нагороду за військову ефективність (Battle «Е») у 1990 р.[2]
З 17 лютого до 17 серпня 1994 р. корабель був у поході де брав участь в операції в Перській затоці.
У 1995 р. брав участь в церемонії з нагоди 50-річчя перемоги у Другій світовій війні в Тихому океані. Під час свят авіаносець відвідав президент Білл Клінтон.
Корабель вирушив в свій сьомий похід 14 травня 1996 взявши курс на Перську затоку з авіакрилом CVW-14 в підтримку операцій «Southern Watch» і «Удар в пустелі». Корабель також взяв участь у вправі «Rugged Nautilus» перед поверненням до Аламеди 14 листопада 1996.
Із закриттям бази ВМФ у Аламіді, корабель був переведений в Бремертон, штат Вашингтон, та прибув до його нового порту приписки 17 січня 1997 року, де він брав участь в останніх авіаносних польотах літаків Grumman A-6 Intruder[3].
У 1998 році, з авіакрилом CVW-11, авіаносець брав участь у навчаннях RIMPAC 98 перед походом до Перській затоці. Запускав повітряні удари 19 грудня 1998 року в підтримку операції «Desert Fox» і «Southern Watch». Ці операції тривали до березня 1999 року. З липня 1999 року «Карл Вінсон» був у сухому доку на верфі П'юджет-Саунд. Там він знаходився протягом 13 місяців і військово-морський флот витратив понад $ 230 млн на модернізацію корабля[4].
2000-ні
ред.З 2001 р. брав участь в операціях в Афганістані, а з 2003 — у війні в Іраку.
2010-ті
ред.12 квітня 2010 авіаносець прибув до нового порту приписки у військово-морської бази Північного острова, Сан-Дієго, Каліфорнія.
У травні 2011 р., після ліквідації Усами бен Ладена спецпідрозділами США, його тіло було доставлено на «Карл Вінсон» і поховано в водах Аравійського моря.
30 листопада 2011 р. «Карл Вінсон» вирушив з порту Сан-Дієго, штат Каліфорнія, у похід до західної частини Тихого океану й зони відповідальності Центрального Командування США[5]
9 квітня 2017 на фоні росту напруги у зв'язку з продовженням північнокорейських ядерних випробувань та ракетних запусків у бік сусідів, він був направлений на чолі групи кораблів ВМС США до берегів Кореї.[6]
2020-ті
ред.24 січня 2022 року під час проведення планових польотів в Південнокитайському морі стався інцидент. Під час спроби здійснити посадку на палубу авіаносця зазнав аварії винищувач F-35С, при цьому сім американських військовослужбовців зазнали поранень та травмувань, а сам літак зіслизнув з палуби й впав у море[7]. Аби завадити потраплянню секретних технологій в руки китайських або російських військових, ВМС США має плани підняти затонулий літак з морського дна[8].
Нагороди
ред.- Battle «E» — 1990, 1996, 1998, 2001, 2004, 2011[9]
- Відзнака за видатні заслуги (США) — 1985, 1995, 1996, 1999
- Відзнака підрозділу ВМС — 1998, 2001
- Нагорода за безпеку пам'яті віце-алмірала Джеймса Флетлі — 1985, 1988, 1994, 1996
- Нагорода фонду лінкора Мерджорі Стерретт — 2004
Примітки
ред.- ↑ Madeline Yang. The Coronado News meets the USS Carl Vinson.//The Coronado News, 26 липня 2023.
- ↑ Історичний звіт 1990 р. [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Історичний звіт 1996 р. [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Історичний звіт 1998 р. [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ USS Carl Vinson Strike Group Departs for Deployment [Архівовано 1 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Бі-бі-сі: США направляют флот к берегам Кореи. [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Козацький Саня (25 січня 2022). Американський винищувач F-35С здійснив аварійну посадку на авіаносець. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ David Cenciotti (27 січня 2022). Photo Supposedly Showing The F-35C That Fell Into The Sea After Landing Mishap Leaked Online. The Aviationist. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Carl Vinson Leads West Coast Carriers, Earns Battle ‘E’. News.navy.mil. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 26 серпня 2012.
Посилання
ред.
- Історія авіаносця «Карл Вінсон» [Архівовано 12 березня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Story Archive — U.S. Navy — USS Carl Vinson (CVN-70)
- An unofficial USS Carl Vinson webpage [Архівовано 2 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Unofficial video blog of a Leaders To Sea DV visit to the USS Carl Vinson CVN-70 in August 2010 [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.]
- navsource.org: USS Carl Vinson [Архівовано 11 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Maritimequest USS Carl Vinson CVN-70 Photo Gallery [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Unofficial Navy Forum for Carl Vinson Sailors
- USS Carl Vinson (CVN-70) command histories — Naval History & Heritage Command
- 1982 [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1983 [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1984 [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1985 [Архівовано 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- 1986 [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- 1987 [Архівовано 25 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- 1988 [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1989 [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1990 [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1991 [Архівовано 24 січня 2013 у Wayback Machine.]
- 1992 [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1993 [Архівовано 11 червня 2014 у Wayback Machine.]
- 1994 [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1995 [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1996 [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1997 [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1998 [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 1999 [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 2001 [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 2002 [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]