Аравійське море

Окраїнне море Індійського океану

Аравійське море (англ. Arabian Sea) — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан[1]. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км²[1]. Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 м[2][3]. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰[1][3].

Аравійське море
Locatie Arabische Zee.PNG
16° пн. ш. 64° сх. д. / 16° пн. ш. 64° сх. д. / 16; 64
Розташування Індійський океан
Довжина 2400 км
Площа 3683 тис. км²
Найбільша глибина 5203 м
Середня глибина 2734 м
Об'єм 10 070 тис. км³
Впадаючі річки Інд, Дашт
Map
CS: Аравійське море у Вікісховищі

НазваРедагувати

Аравійське море у різні часи було відоме європейським та азійським мореплавцям під різними назвами: Еритрейське[4], Сіндху Сагар (море Сіндху)[5], Зелене, Оманське, Перське та Індо-Арабське море[6].

Фізико-географічне положенняРедагувати

 
Аравійське море

Межі й протокиРедагувати

ОстровиРедагувати

Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські[1].

БерегиРедагувати

Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки[2]. Найбільші затоки[2]:

Річковий стікРедагувати

Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході[3].

Геологія і рельєф днаРедагувати

ТектонікаРедагувати

Рельєф днаРедагувати

Донні відкладиРедагувати

Корисні копалиниРедагувати

КліматРедагувати

Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі[7]. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду[8]. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони[8]. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони[8]. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм[3].

ЗимаРедагувати

Зима ясна, суха.

ЛітоРедагувати

Літо хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).

ГідрологіяРедагувати

Температура водиРедагувати

Температура води від +22 +29 °C.

Водні масиРедагувати

Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰[3].

КонвекціяРедагувати

Морські течіїРедагувати

Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг[1][3].

Припливи й хвилюванняРедагувати

Припливи неправильні, подобові (до 5,1 м).

Льодовий режимРедагувати

ГідрохіміяРедагувати

СолоністьРедагувати

Солоність — 35,8—36,5 ‰.

БіологіяРедагувати

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів[9].

З зоогеографічного погляду донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до індо-західнопацифічної області тропічної зони[10].

Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники[1].

ІсторіяРедагувати

Господарське використанняРедагувати

СудноплавствоРедагувати

ПортиРедагувати

Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден[1][2].

РибальствоРедагувати

Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).

ЕнергетикаРедагувати

Нафтовидобувна промисловістьРедагувати

Рекреація і туризмРедагувати

Геополітична складоваРедагувати

ДослідженняРедагувати

Стихійні лихаРедагувати

Екологія і охорона природиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. а б в г Аравийское море // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  3. а б в г д е (рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
  4. The Periplus of the Erythraean Sea:Travel and Trade in the Indian Ocean by a Merchant of the First Century. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 25 червня 2014. 
  5. Geographica Indica — The Arabian Sea. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 11 березня 2021. 
  6. Аравийское море // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  8. а б в (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  9. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  10. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

ЛітератураРедагувати

  • (рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — М. : Наука, 1991. — 128 с. ISBN 5-02-002065-6.
  • (рос.) Суховей В. Ф. Моря мирового океана. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
  • (рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. — Л., 1959.
  • (англ.) Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.

ПосиланняРедагувати