Війна проти тероризму
Війна́ про́ти терори́зму (англ. War on terror) — загальновживаний термін, який використовується в політиці. У XXI ст. найбільш відомий після подій 11 вересня 2001 року і реакції на них президента США Джорджа Буша молодшого. Тероризм у світі досі не подоланий і за словами голови Міноборони Великої Британії Бена Воллеса він ще більше поширився[1].
| Війна проти тероризму | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Війна проти тероризму | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 НАТО
|
Аль-Каїда | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Лідери країн НАТО
|
|||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
.svg){kind=small}
Історія терміну ред.
Термін «війна проти тероризму» («війна з тероризмом») вперше використаний у західній пресі наприкінці XIX ст. для позначення зусиль урядів Російської імперії та країн Європи по боротьбі з атаками анархістів проти міжнародних політичних лідерів. Зокрема, використаний у статті газети «The New York Times» від 2 квітня 1881 року. Багато анархістів самі називали себе в ту пору терористами[джерело?].
Наступного разу увагу громадськості до цього терміну була прикута під час боротьби британських колонізаторів з атаками єврейських терористичних організацій в Палестині в 1940-х. Саме цей термін використовувався британською владою при оголошенні про боротьбу з організаціями Ірґун, Лехі.
Після 11 вересня 2001 ред.
Термін «війна проти тероризму» був відроджений після терористичних нападів 11 вересня 2001 року. 11 вересня 2001 року о 20:30[2], як повідомляли засоби масової інформації, в третій своїй заяві з приводу подій, що відбулися (в короткому телезверненні до нації з Овального кабінету), Джордж Буш молодший заявив: «… і ми виграємо війну проти тероризму»[3]. Надалі цей термін став вживатися все частіше.
20 вересня того ж року в зверненні до Конгресу та американського народу, зачитаному на спільному засіданні обох палат парламенту США, Джордж Буш молодший офіційно оголосив війну тероризму, заявивши: «Наша війна з тероризмом починається з „Аль-Каїди“, але цим не закінчиться. Вона не завершиться, поки кожна терористична група у світі не буде знайдена, зупинена та переможена». Пізніше, формулюючи доктрину війни проти тероризму Буш молодший заявив: «…сьогоднішня війна з тероризмом подібна до Холодної війни. Це ідеологічна боротьба з ворогом, який зневажає свободу та переслідує тоталітарні цілі …». У тій же промові говорилося про операцію «Шок і трепет», і подвійність боротьби: по-перше, спіймати ворога та доставити його на суд, по-друге, поширювати свободу.
Після терактів у Лондоні 7 липня 2005 року британська влада стала виступати проти відтворення американської стратегії відповіді на терористичні напади, і термін «війна проти тероризму» вже активно не використовувався. Він, однак, залишився для позначення скоординованих, в тому числі на рівні ООН, зусиль різних країн щодо протидії терористичним організаціям.
Після 2020 ред.
Улітку США вивело своїх військовослужбовців із Афганістану після майже 20 років війни.
Станом на вересень 2021 рік, як і напередодні 11 вересня 2001 року, терористи Талібану знову при владі в Афганістані та, як і раніше, вони зберігають тісні зв'язки з "Аль-Каїдою", що організувала теракти 11 вересня.
Війну з терором "не можна виграти тільки за допомогою жорсткої сили, - вважає адмірал Ставрідіс, колишній головнокомандувач силами НАТО. - Але поєднання жорсткої та м'якої сили - інструментів дипломатії, економічної допомоги, освіти - може значно знизити загрозу тероризму". Попри це, він додав, що світ став безпечнішим за останні двадцять років - в основному завдяки розгрому "Аль-Каїди", бойовики якої зараз зосереджені на виживанні[4].
В Іраку США досягла головної мети - повалення режиму Саддама Хусейна, але піти з країни не могли ще довгі роки. В Афганістані американці не домоглися жодної з поставлених цілей, окрім як ліквідували організатора терактів 11 вересня Усаму бен Ладена. США не змогла встановити демократію в Афганістані та перемогти глобальний тероризм. США в поспіху евакуювали з країни персонал і військових - в надії, що за ці роки 11 вересня не повториться.
За словами голови Міноборони Великої Британії Бена Воллеса тероризм поширився світом ширше, але його загроза "не є настільки сконцентрованою"[1].
Велика Британія поставила на озброєння групу безпілотників Protector для боротьби з тероризмом. Вони коштують понад $359 млн і можуть бути оснащені бомбами, ракетами, а також камерами, радарами для збору інформації. Апарати типу Protector можуть летіти 17 годин, дальність їх польоту - до 1931 км, тобто вдвічі дальша, ніж у безпілотників типу Reaper, дев'ять із яких стоять на озброєнні Британії[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в Загроза тероризму стала більш глобальною за останні 20 років, кількість потенційних терористів зросла, - Воллес. 10.09.2021. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11.09.2021.
- ↑ Бі-бі-сі: Хронологія 11 вересня 2001 року [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Бі-бі-сі: Президент Буш звертається до нації (11 вересня 2001 року) [Архівовано 2 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ От талибов - к талибам. История терактов 11 сентября и войны США с мировым терроризмом. BBC News Русская служба (рос.). Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
Посилання ред.
- Визначена особа чи підприємство // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 145. — ISBN 978-617-7627-10-3.
- Відповідь про війну з тероризмом на сайті Білого Дому [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ЦРУ та війна з тероризмом [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)