Озеряни (Борщівська міська громада)
Озеря́ни — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на півночі району. Центр сільради, якій підпорядковане село Констанція. До Озерян приєднано хутір Борухи. Колишнє містечко.
| село Озеряни | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Тернопільська область | ||
| Район | Чортківський район | ||
| Громада | Борщівська міська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA61060050150072045 | ||
| Облікова картка | Озеряни | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 1945 осіб (2001) | ||
| Територія | 5.777 км² | ||
| Густота населення | 336.68 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 48711 | ||
| Телефонний код | +380 3541 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°53′30″ пн. ш. 25°56′47″ сх. д. / 48.89167° пн. ш. 25.94639° сх. д.Координати: 48°53′30″ пн. ш. 25°56′47″ сх. д. / 48.89167° пн. ш. 25.94639° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
301 м | ||
| Відстань до районного центру |
11 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 48711, с. Озеряни | ||
| Карта | |||
  Озеряни | |||
 Озеряни | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Географія ред.
Село розташоване між річками Млинки і Драпана, на відстані 372 км від Києва, 77 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів.
Назва ред.
Назва, ймовірно, походить від того, що поселення багате озерами[1].
Історія ред.
Поблизу Озерян виявлено археологічні пам'ятки трипільської і черняхівської культури, а також слов'янське поселення VIII ст.
1912 р. пожежа знищила багато будівель.
Під час першої світової війни зазнало значних руйнувань і в міжвоєнний період втратило статус міста.
Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.
У листопаді 1918 року село увійшло до складу ЗУНР. Під час відступу УГА (травень-червень 1919 року; до початку Чортківської офензиви) в ході українсько-польської війни 1918—1919 років в селі розташовувалась команда (командування) II-го корпусу УГА.[2] 1920 року в Озерянах перебували загони Симона Петлюри.
До 2-ї світ. війни в Озерянах були численні єврейські організації. Влітку 1942 німецькі нацисти розстріляли і відправили до таборів смерті багато євреїв.
Від кінця 1943 до лютого 1946 поблизу Озерян діяла підпільна друкарня УПА.
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[3][4]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[5].
Від вересня 2015 до 20 листопада 2020 року — центр Озерянської сільської громади.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[6].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[7].
Населення ред.
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,02 | |
| російська | 0,31 | |
| румунська | 0,31 | |
| вірменська | 0,21 | |
| молдовська | 0,05 |
Релігія ред.
- церква Царя Христа (1937, архітектор Олександер Пежанський, УГКЦ)[9],
- неоготичний костел Святої Анни (1875, збудований князями Сапегами, архітектор Адольф Кун (Adolf Kuhn),
- дві каплички в пам'ять про жертви голодомору 1933 року та на честь 5-річчя незалежності України (1996, спорудив З. Чижишин), 2 «фігури»
Пам'ятки ред.
У центі села є залишки замку.
Пам'ятники ред.
Соціальна сфера ред.
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, 2 аптеки, відділення зв'язку, лісосклад, 8 торговельних закладів.
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Батринчук Марія — Лицар Срібного хреста заслуги УПА.
- Батринчук Теодор — провідник Чортківського окружного проводу ОУН
- Білинський Осип — громадсько-політичний діяч, суддя, комісара Тернопільського повіту ЗУНР
- Ґайовський Прокіп-Петро — громадський діяч
- Грицак Лев — діяч ОУН
- Дністрянський Северин — педагог
- Єленюк-Сулятицька Оксана — громадська діячка в діаспорі
- Костюк Марта — оперна співачка
- Паюк Віктор — український есперантист, перекладач
- Татарнюк Михайло — громадсько-політичний діяч, меценат
- Татарнюк Ярослава — громадська діячка
- письменник, журналіст М. Тененблат
- лінгвіст М. Шульбойм
- драматург, співак А. Блюменфельд (Р. Роман).
Примітки ред.
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.
- ↑ Ю.Макотерський. Тигровий скок. — Чортків, 2004. — 52 с. — C. 9
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 2021-01-12 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Дописи // Діло. — 1937. — 13 листопада. — № 250 (14793). — С. 8.
Література ред.
| У Вікісловнику є сторінка Озеряни. |
- Бойко В., Мельничук Б., Мизак Н., Петраш Б. Озеряни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 542—544. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Роздольський В., Уніят В. Озеряни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 658. — ISBN 966-528-199-2.
- Jezierzany (1), miasteczko w pow. borszczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 571. (пол.) — S. 571. (пол.)