д-р Білинський Осип (нар. 2 жовтня 1873(18731002) — 1920) — український галицький правник, суддя, громадсько-політичний діяч. Доктор права (1912[1]).

Білинський Осип
Народився2 жовтня 1873(1873-10-02)
Звиняч, Чортківський район, Україна
Помер1920
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Alma materЛНУ ім. І. Франка і Перша тернопільська гімназія
Знання мовукраїнська, латина, німецька і польська
Посадаповітовий комісар ЗУНРd

Життєпис

ред.

Народився у селі Звиняч Чортківського повіту (тепер Чортківський район, Тернопільщина). Навчався в цісарсько-королівській гімназії Тернополя. Право вивчав у Львівському університеті. Працював у судах містечок Галичини, зокрема, у Козові, Бережанах. З 1912 року — суддя Тернопільського окружного суду. Під час І-ї світової — помічник коменданта табору в Ґмінді (Австрія), потім служив у тилових частинах війська Австро-Угорщини.

Весною 1918 повернувся до Тернополя. Брав активну участь у встановленні української влади в місті та повіті. Змінив судового радника Олексія Сальвицького на посаді комісара Тернопільського повіту ЗУНР,[2] виконував обов'язки відступу УГА з міста 4 липня 1919 та наступної окупації ЗУНР поляками. Разом з УГА перейшов на території, контрольовані УНР. Загинув за Збручем у 1920 році. Місця смерті та поховання Осипа Білинського невідомі.

Примітки

ред.
  1. Гуцал П. Білинський Осип… — С. 55.
  2. Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 року). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 17 вересня 2015.

Джерела

ред.

Посилання

ред.