Відкрити головне меню

Новобогданівка (Мелітопольський район)

Новобогда́нівка — село Мелітопольського району Запорізької області. Населення — 3656 чол. Орган місцевого самоврядування — Новобогданівська сільська рада.

село Новобогданівка
Вид на село з залізниці
Вид на село з залізниці
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Мелітопольський район
Рада/громада Новобогданівська сільська рада
Код КОАТУУ 2323082001
Основні дані
Засноване 1864
Населення 3656
Площа 3,7 км²
Густота населення 988,110 осіб/км²
Поштовий індекс 72330
Телефонний код +380 6192
Географічні дані
Географічні координати 47°04′46″ пн. ш. 35°19′36″ сх. д. / 47.07944° пн. ш. 35.32667° сх. д. / 47.07944; 35.32667Координати: 47°04′46″ пн. ш. 35°19′36″ сх. д. / 47.07944° пн. ш. 35.32667° сх. д. / 47.07944; 35.32667
Місцева влада
Адреса ради 72330 Запорізька область Мелітопольський район село Новобогданівка вулиця Шевченка, 90, телефон 6-35-43
Карта
Новобогданівка. Карта розташування: Україна
Новобогданівка
Новобогданівка
Новобогданівка. Карта розташування: Запорізька область
Новобогданівка
Новобогданівка
Мапа

Новобогданівка у Вікісховищі?

Географічне розташуванняРедагувати

 
Залізнична станція Федорівка

Село Новобогданівка знаходиться на відстані 3 км від сіл Миколаївка (Михайлівський район) і Привільне, за 25 км від районного центру. Через село проходять автомобільні дороги М18 (E105), Т 0401 та залізниця, станція Федорівка.

ІсторіяРедагувати

Біля села Троїцького розкопано 10 курганів, в яких виявлено 89 поховань, в тому числі поховання доби бронзи (III—І тисячоліття до н. е.), скіфських та сарматських часів (IV та II століття до н. е.), а також поховання кочовиків (X—XII століття н. ери).

Село було засноване в 1862 році[1] вихідцями з Полтавської та Чернігівської губерній.

В 1872 році почалося будівництво залізниці через Новобогданівку, і 28 червня 1874 року ділянка Запоріжжя — Мелітополь вступила в експлуатацію[2].

У 1906 році у Новобогданівці була побудована перша церква і освячена в свято Різдва Пресвятої Богородиці.[1]

В роки застою у Новобогданівці розташовувалася центральна садиба колгоспу «Авангард». Колгосп обробляв 8324 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 6 130 га орної землі, і спеціалізувався на вирощуванні нетелів. Підсобними підприємствами колгоспу були консервний цех з переробки овочів і фруктів, вальцовий млин, олійниця, пилорама.

До кінця 1990-х років колгосп «Авангард» став банкрутом. В 2000 році він був перетворений в акціонерне товариство «Авангард — 2000». Тоді ж почалася розпаювання колгоспної землі. В 2002 році акціонерне товариство «Авангард — 2000» припинило своє існування.[3]

17 березня 2015 року у селі невідомими патріотами було завалено пам'ятник Леніну.

Військова базаРедагувати

Новобогданівка відома вибухами боєприпасів на військовому складі розташованому за два кілометри від села. Поблизу, у межі досяжності при вибухах — нафтобаза, магістральний газопровід Запоріжжя — Мелітополь, Придніпровська ділянка Південної залізниці і автотраса Харків—Сімферополь. На 2004 рік зберігалося майже 92 тонни боєприпасів, на осінь 2005 було понад 60 тис. одиниць реактивних снарядів.

Військова база була заснована у 1955 році. На базі, крім радянської зброї, також зберігалася угорська і німецька зброя. За словами Євгена Марчука, найновішим боєприпасам, що зберігаються на цій базі, 25 років, є й боєприпаси 1914, 1937, 20-х років. Згідно з інформацією прес-служби Міноборони, на базі зберігалося на 800 вагонів з боєприпасами більше, ніж це передбачено нормативними документами.

у листі глава Адміністрації Президента Віктор Медведчук від 9 березня 2004 року інформував Президента Леоніда Кучму, «…що розташовану в безпосередній близькості від Новобогданівської нафтобази 275-ту АББ перевантажено. На ній продовжується надмірне накопичення боєприпасів, дві третини яких зберігаються просто неба. Не обваловано 40 відкритих майданчиків. Сигналізацією, виведеною у вартове приміщення, забезпечено менше як половину сховищ. Потребують заміни 40 % дротяної огорожі і 1500 залізобетонних стовпів».

6 травня 2004 року на складі 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів стався спалах, в результаті якого на складі почали вибухати артснаряди й інші боєприпаси. За офіційними даними, в результаті надзвичайної події 5 чоловік загинуло і 4 постраждали, 81 чоловік був госпіталізований. Повністю пожежу вдалося згасити лише до 19 травня 2004 року.

8 травня Богданівку відвідав В. Янукович. Він підкреслив, що «фахівці з Росії є досвідченими, володіють технологіями прогнозування вибухів. Ми дуже вдячні за своєчасну допомогу. Ми вкотре відчули допомогу російського народу» і заявив, що «уряд робить усе, щоб ситуація не повторилась».

У сільські ради населених пунктів, у секторі відповідальності МНС поступило 224 заявки громадян про вилучення вибухонебезпечних предметів. В період з 9 по 21 травня повністю очищено від вибухонебезпечних предметів 7 населених пунктів: Першостепанівка, Мар'янівка, Привільне, Терпіння, Троїцьке, Спаське, Новобогданівка.

З метою попередження травмування та загибелі дітей представники МНС провели інструктажі з 9000 жителів, у тому числі з учнями 49 загальноосвітніх шкіл Мелітопольського, Михайлівського, Веселівського, Токмацького районів щодо заходів безпеки при виявленні вибухонебезпечних предметів.

22 сім'ї залишились без оселі. З ураженої зони було відселено 6 тис. 963 жителів з 15 сіл у 10-кілометровій зоні. За попередніми даними, збитки від вибуху на складі боєприпасів під Мелітополем становлять 3 млрд. 752 млн грн.

Площа ураження становила 314 км², у тому числі 4 кілометри газопроводу Запоріжжя — Мелітополь.

8 травня Президентом України Леонідом Кучмою було підписано Розпорядження «Про перевірку умов збереження зброї, боєприпасів та вибухових речовин у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах». В. Януковича було призначено главою спеціальної комісії, яка мала на меті визначити причини кризової ситуації. Того ж дня український прем'єр взявся до справи, було проведено засідання, результати якого залишилися невідомими.

23 липня 2005 року ситуація повторилася, але з менш масштабними наслідками: пожежу з подальшою детонацією артснарядів на території 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів вдалося локалізувати за 3,5 години: за даними Запорізького теруправління МНС, вибухи снарядів, що почалися о 17.20, припинилися лише о 20.54. В результаті надзвичайної події 69-річна мешканка Новобогданівки одержала осколкові поранення і була госпіталізована до центральної лікарні Мелітопольського району. Ще одна мешканка Новобогданівки, що знаходилася на момент початку вибухів у місцевій лікарні, померла під час транспортування до іншої лікувальної установи. Зазнали порань понад четверо саперів.

27 липня 2005 року село відвідала делегація на чолі з Секретарем Ради національної безпеки і оборони України Петром Порошенком.

Із 8 вересня по 10 жовтня 2005 очищено 34697 м²., знешкоджено 24990 кг пороху, 3440 кг пороху з гільз, вилучено 10795 вибухонебезпечних предметів.

19 серпня 2006 о 14.15 знову стався серйозний вибух. Горіло близько трьох гектарів території складу. Евакуйовано 1,5 тис. місцевих жителів, 4 тис. чоловік поміщено в укриття. Задіяно 428 людей і 96 одиниць техніки. Одержали поранення 4 осіб.

За оцінкою експертів НАТО процес розмінування може тривати до 10 років, за підрахунками вітчизняних фахівців — 3-4 роки. Також різняться оцінки щодо обсягів фінансування робіт, зокрема закордонні фахівці вважають, що це потрібує 100 млн євро, а вітчизняні — менше 140 млн гривень.

Запевнення офіційних осіб про причини вибухів зводяться до людського фактору — кинута цигарка у 2004, розпилювання снаряду військовими у 2005.

ЕкономікаРедагувати

  • ДП, «Федорівське хлібоприймальне підприємство».
  • ДП ПМС-136, «Придніпровської залізниці».
  • ДП Станція Федорівка, «Придніпровської залізниці».
  • ДП ЕЧК (тягова електропідстанція), «Придніпровської залізниці».
  • ДП ДРП-24 (автодорожнє ремонтне підприємство).
  • ДП Мелітопольська нафтобаза ВАТ «Запоріжнафтопродукт».
  • ВАТ «Запоріжобленерго», електропідстанція.
  • Газорозподільна станція ТОВ «Мелітопольгаз».

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

Пам'яткиРедагувати

  • У 2009 році в селі було відкрито пам'ятник трьом саперам, які загинули при ліквідації надзвичайної ситуації на складі боєприпасів.[8]

ПриміткиРедагувати

  1. а б «Новобогданівка зазначила 150-річчя»[недоступне посилання з квітень 2019], стаття в газеті «Новий день».
  2. Борис Михайлов. «Мелітополь». Архів оригіналу за 15 липень 2012. Процитовано 10 листопад 2015. 
  3. Сайт Новобогдаговской школи
  4. «Новобогданівці відзначили день свого села, а в Астраханці і Вільному — дні визволення від фашистських загарбників», стаття в «Мелітопольські відомості».
  5. Лікарні Запорізької області на сайті Неболей.zp.ua.
  6. «Відновлення храму добігає кінця»[недоступне посилання з квітень 2019], стаття в газеті «Новий день».
  7. 5573 Мелітопольське районне благочиння Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine. на сайті Запорізької і Мелітопольської єпархії Української православної церкви.
  8. "Три хоробрих серця, три бійці .. . ", стаття в «Мелітопольських відомостях».

ДжерелаРедагувати