Маріупольський міський сад (офіційно — Дитячий центральний парк культури і відпочинку) — парк у місті Маріуполі розташований у Центральному районі міста між проспектом Металургів, вулицею Семенишина і схилами Слобідки. Заснований у 1863 році.

Маріупольський міський сад
центральний вхід
47°05′18″ пн. ш. 37°32′42″ сх. д. / 47.08833° пн. ш. 37.54500° сх. д. / 47.08833; 37.54500
Тип парк культури та відпочинку
Відкрито 1863 рік
Країна  Україна
Розташування Маріуполь
Маріупольський міський сад. Карта розташування: Україна
Маріупольський міський сад
Маріупольський міський сад
Маріупольський міський сад (Україна)
Мапа
CMNS: Міськсад у Вікісховищі

Парк є одним з найулюбленіших місць відпочинку маріупольців. Сюди постійно для фотографування приїжджають пари, які щойно побралися.

З історії ред.

Міський сад був закладений маріупольцями в 1863 році в гирлі Клинової балки, на високому пагорбі в зв'язку з тим, що тут уздовж вулиці Малої Свободи росли фруктові дерева. Парк пройшов у своєму розвитку два основних етапи. Перший із них був періодом деревонасадження, другий привів до створення великого пейзажного парку. У 1889 році на прохання міської думи відомий маріупольський садівник і громадський діяч Псалті Георгій Григорович піддав сад повному і радикальному переплануванню. Новий парк включив, як самостійні частини, старі насадження зі значними змінами первісного планування. З улаштуванням у 1910 році водопровідної системи в парку з'явився фонтан. Міський сад відкритий, як повідомляли тоді розклеєні на вулицях оголошення, «для відпочинку і всіляких розваг поважної публіки Маріуполя».

У різні часи у саду бували Архип Куїнджі і Костянтин Богаєвський, Олександр Серафимович та Олексій Новиков-Прибой. Великий Князь Костянтин Миколайович, син імператора Миколи I, у 1872 році відвідав Маріуполь і власноручно посадив два дерева в міському саду.

Рослинність ред.

В саду у значній кількості представлені понад 17 порід дерев. Це липа, дуб, каштан, клен, береза, японська сафора, верба, шовковиця, горіх, гледичія, тополя, акація та інші. Вік деяких з них перевищує сто і більше років. Є кілька видів декоративного чагарнику: жовта акація, барбарис, глід, бузок, спірея, форзиція, дейція. На схилах гори росте дикий чагарник — дереза.

Пам'ятники ред.

 
Братська могила радянських воїнів

У міському саду знаходиться братська могила радянських воїнів М. М. Голубенка, Д. М. Молонова, Ю. І. Богдана у вигляді пам'ятника з чорного лабрадориту у формі стели з двох частин, що спираються на основу із залізобетону. На першій частині стели, що має форму трикутника, напис: «Молоні Давид Нестерович, зав. воєнним відділом Маріупольського міськкому КП(б)У, 1904–1941 рр.. Голубенко Микола Миколайович, міськвоєнком, 1900–1941 рр.. Богдан Юрій Ілліч, моряк-десантник, 1915–1943 рр..». На другій частині стели: «Вічна слава полеглим у боротьбі з німецьким фашизмом». Над могилою 5 листопада 1945 року був встановлений обеліск, замінений у 1967 році стелою художника Г. Пришедька. Рішенням виконкому Донецької облдержадміністрації від 17 грудня 1969 року № 724 даний пам'ятник було взято на державний облік із присвоєнням охоронного № 324.

 
Пам'ятник героям-льотчикам

Неподалік також знаходиться братська могила Героїв Радянського Союзу В. Г. Семенишина і М. Ю. Лавицького у вигляді прямокутного обеліска, який спирається на основу у формі куба. На постаменті меморіальна дошка з написом «Семенишин Володимир Григорович, 1910–1943 рр.. Лавицький Микола Юхимович, 1919–1944 рр.. тут поховані льотчики 9-ї гвардійської Маріупольської винищувальної авіадивізії, що загинули при виконанні бойових завдань». Відкриття пам'ятника на могилі у Міському саду відбулося 5 травня 1948 року. Рішенням виконкому Донецької облдержадміністрації від 17 грудня 1969 року № 724 даний пам'ятник було взято на державний облік із присвоєнням охоронного № 323.

 
Могила червоноармійців

У парку культури і відпочинку «Міський сад» знаходиться пам'ятник у вигляді похилого надгробка плити з написом: «Полеглим у боротьбі за владу Рад 1920–1921 рр..» і перераховані прізвища загиблих. Ззаду надгробку на постаменті — ствол старовинної гармати першої половини 19 століття. Це братська могила моряків і червоноармійців, які загинули в боях із врангелівцями при завоюванні Маріуполя. Пам'ятник було встановлено 4 листопада 1936 року. Рішенням виконкому Донецької облдержадміністрації від 17 рудня 1969 року № 724 даний пам'ятник було взято на державний облік із присвоєнням охоронного № 319.

Центральна алея парку прикрашена погруддями російських і радянських науковців, поетів, письменників: Максима Горького, Володимира Маяковського, Климента Тімірязєва, Миколи Чернишевського, Олександра Попова, Михайла Ломоносова, Олександра Пушкіна, Івана Павлова, Івана Мічуріна, Віссаріона Бєлінського, Льва Толстого, Дмитра Менделєєва.

Об'єкти ред.

На території Міського саду розташовані літня естрада, міський Центр дитячої та юнацької творчості, палац спорту «Спартак», дитячий майданчик, дитяча залізниця, кафе тощо.

         
Літня естрада
Фонтан
Композиція з місточком
Дитячий майданчик
Центральна алея

Посилання ред.