Новиков-Прибой Олексій Силович
| Олексій Силович Новиков-Прибой | ||||
|---|---|---|---|---|
| Алексей Силыч Новиков-Прибой | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Алексей Силантьевич Новиков  | |||
| Народився | 12 (24) березня 1877 с. Матвіївське, Спаський повіт, Тамбовська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 22 квітня 1944 (67 років) Москва, СРСР[1][2] | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | з 1906 | |||
| Жанр | роман | |||
| Magnum opus | Submarinersd, Tsushimad і Big Firesd | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Нагороди |    | |||
|
| ||||
 Новиков-Прибой Олексій Силович у Вікісховищі | ||||
Олексі́й Си́лович Но́виков-Прибо́й (рос. Алексе́й Си́лыч Но́виков-Прибо́й; справжнє прізвище — Новиков; нар. 12 (24) березня 1877, с. Матвіївське, Спаський повіт, Тамбовська губернія, Російська імперія — пом. 22 квітня 1944, Москва, РРФСР, СРСР) — російський прозаїк. Лауреат Сталінської премії (1941).
Життєпис
ред.Навчався в церковноприходській школі. В 22 роки був призваний в армію, служив на Балтійському флоті матросом (1899 — 1906), полюбив море. Почав займатися самоосвітою. Протягом двох років ходив до Кронштадтської школи, познайомився з «крамольною» літературою, за що потрапив до в'язниці. Після звільнення був направлений на війну з Японією, брав участь в Цусімській битві. Потрапив у полон і вісім місяців мав можливість читати книги, про які до того тільки чув.
1906 року повернувся в рідне село, написав брошури про Цусімську битву («За чужие грехи», «Безумцы и бесплодные жертвы», під псевдонімом А.Затертий — матрос). Ці брошури були заборонені урядом. Побоюючись переслідувань, втік до Англії. В 1907—1913 роках перебував за кордоном як політичний емігрант: жив у Франції, Іспанії, Італії і в Північній Африці. Плавав матросом торгового флоту. В 1912—1913 роках жив у Горького на Капрі (до цього надіслав Горькому декілька своїх оповідань, які той схвалив). Пізніше Новиков скаже: «Горький поставив мене на ноги. Після навчання у нього я твердо і самостійно увійшов у літературу». Перша збірка оповідань Новикова-Прибоя «Морские рассказы» в 1914 була вилучена при наборі; вийшла тільки після революції. Після революції твори письменника регулярно з'являлися в друці: повісті «Море зовет» (1919), «Подводники» (1923), «Женщина в море» (1926) та інші.
Найвидатніший твір Новикова-Прибоя — історична епопея «Цусіма» (1932—1935). Під час Німецько-радянської війни виступав зі статтями та нарисами про моряків, працював над великим романом «Капітан першого рангу» (не закінчив).
Вшанування пам'яті
ред.Екранізації творів
ред.- «Бухта смерті» (1926, за мотивами оповідання «У бухті Отрада»)
- «Єралашний рейс» (1977, за мотивами однойменної повісті)
- «Капітан першого рангу» (1958, за мотивами однойменного роману)
Примітки
ред.- ↑ Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 5.
- ↑ Новиков-Прибой Алексей Силыч // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
ред.- А. С. Новиков-Прибой в воспоминаниях современников. — Москва, 1980.
- Литературный Энциклопедический словарь. — Москва, 1987.
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. — Москва, 1998.
- Русские писатели и поэты. Краткий биографический словарь. — Москва, 2000.