Відкрити головне меню

Мшана (Городоцький район)

село в Україні, в Городоцькому районі Львівської області.

Мшана́ — село в Україні, в Городоцькому районі Львівської області. Населення становить 2845 осіб. Орган місцевого самоврядування — Мшанська сільська рада.

село Мшана
Mshana gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Городоцький район
Рада/громада Мшанська сільська рада
Код КОАТУУ 4620985601
Облікова картка с. Мшана  
Основні дані
Засноване 1453
Населення 2845 [1]
Площа 14,55[2] км²
Густота населення 196,86 осіб/км²
Поштовий індекс 81512[3]
Телефонний код +380 3231
Географічні дані
Географічні координати 49°49′44″ пн. ш. 23°47′14″ сх. д. / 49.82889° пн. ш. 23.78722° сх. д. / 49.82889; 23.78722Координати: 49°49′44″ пн. ш. 23°47′14″ сх. д. / 49.82889° пн. ш. 23.78722° сх. д. / 49.82889; 23.78722
Середня висота
над рівнем моря
293 м
Найближча залізнична станція Мшана
Місцева влада
Адреса ради 81512, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Мшана, тел. 2-55-21
Карта
Мшана. Карта розташування: Україна
Мшана
Мшана
Мшана. Карта розташування: Львівська область
Мшана
Мшана
Мапа

Мшана у Вікісховищі?

ГеографіяРедагувати

Село Мшана розташоване біля залізниці та ріки Верещиці, за 12 км від міста Городка. Воно складається з кількох частин: Буяні, Зруб, Заглина, Кут, Кінець, Гора.

ЕтимологіяРедагувати

Імовірно, що назва села походить від польського «msza» — служба Божа в костелі. Є також припущення про походження назви від слова «мох».

ІсторіяРедагувати

Хоча перші письмові згадки про Мшану, як зазначено у енциклопедичному виданні «Історія міст і сіл Львівської області» (1978 року), відносяться до 1453 року, село без сумніву було обжите людьми у давніші часи. Очевидно, воно було заселене й за часів Київської Русі. На це вказує назва Острівець, яке згадувалося у селі в документах 1729 року. На ньому колись мало стояти укріплення з 9—12 ст. Біля села є глибоке озеро, про яке легенда оповідає, що колись у цьому місці провалилося під землю село з церквою.

Станом на 1897 р. у селі, яке належало до Городоцького повіту Королівства Галичини, жило 1211 мешканців. У селі діяли поштове відділення й залізнична станція (імовірно, з цієї причини окремі довідники кінця ХІХ століття визначають Мшану як містечко).

Церква у селіРедагувати

 
Греко-католицька церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці
 
Римо-католицький костел

Відомо, що в квітні 1700 року власники села Антон та Катерина Стамеровські надали о. Теодору Корольовичу парафію в селі Мшана за те, що пообіцяв власним коштом збудувати церкву, якої тут не було (приблизно з 1648 року). Через 9 років власники села додали церкві луку Озерну та кусок поля Обшар. 6 травня 1729 року власник Мшани та Мальчиць, львівський єпископ Атанасій Шептицький, на прохання о. Івана Корольовича надав церкві поле Острів та луку Озірну біля болота Сліпакового.

В акті візитації церкви 1740 року зазначено, що в селі було понад 30 сімей парафіян, кожна з яких мала давати парохові о. Івану Корольовичу по півмацкові зерна львівської міри. Восени 1749 року старенькому о. Корольовичу власник села, городоцький староста Юзеф Бєльський-Рабштинський надав помічника (сотрудника) — о. Івана Крижановського, який згодом став тут парохом, і був ним ще у 1769 році. В акті церковної візитації 10 лютого 1765 року зазначено, що у Мшані було 86 родин парафіян. У 1772 році був затвердженим на місцеву парафію о. Василь Стебницький.

У 1799 році власниця села графиня Анна Шептицька збудувала тут церкву. Про це зазначено і у монографії Фалькевича. В описі парафії 1811 року зазначено, що церква була вкрита бляхою і мала 3 бані. Дзвіниця була вимурувана у вигляді брами з тесаного каменю. Також на подвір'ї була вимурувана трупарня, де перед похороном мав перележати ніч небіжчик. Стару місцеву церкву, оцінену на 75 золотих ринських, взяла домінія Мальчиць. Церкві належали 17 моргів ріллі та 36 моргів лук. У 1832 році тут проживало 687 греко-католиків, парохом був о. Євстахій Коцовський, а власником сільського фільварку Людвік Яблоновський. Через 70 років кількість греко-католицького населення зросла до 981.

У 1872 р. парохом села був о. Іван Ілевич, який також викладав математику та фізику в ґімназії у Львові.[4]

У 1888 році в селі був збудований новий парафіяльний будинок. 23 березня 1897 року парохом у Мшані був призначений о. Лук'ян Січинський, який народився у 1849 році в селі Медведівці і в 1873 році став священиком.

У анкеті парафії з 1901 року зазначено, що церква тут мурована, покрита гонтом, а бані — бляхою. Реставрація її відбулася у 1900 році. На дзвіниці було 4 дзвони. В селі було 1536 душ греко-католиків, 281 римо-католиків, та 19 юдеїв.

У 1919 році помічник пароха о. Мар'ян Кузьмак був арештований поляками і поміщений у концтабір Домб'є біля Кракова. Разом з ним там були також о. Володимир Лотоцький з Повітна та Іван Нагурський з Каменоброду, велика група селян з Керниці.

23 травня 1930 року тут помер 81-річний о. Лук'ян Січинський. На його похорон до Мшани прибули 17 священиків.

18 червня 1930 року тимчасовим парохом села був призначений о. Гнат Цегельський зі Львова. Влітку 1931 року на посаду пароха в с. Мшана подали заяви 59 священиків; 16 листопада парохом був вибраний о. Микола Хмільовський, який досі був директором гімназії товариства «Рідна школа» у Золочеві. Йому була визначена місячна платня по 92 злотих. Оскільки часто хворів, щороку брав відпустку для лікування (Черче, Підлюте). Тому вже у 1932-34-х роках в Мшані виконував обов'язки помічника пароха о. Омелян Квіт. Після нього якийсь час був о. Я. Єлиїв. З кінця 1945 р. до липня 1949 р. о. Микола Хмільовський був капітулярним вікарієм Львівської єпархії Греко-Католицької Церкви, тобто, фактично, виконував обов'язки єпископа. Заарештований в 1950 р. радянською владою та засуджений до 10 років ув'язнення. Звільнений в 1954 р., отець Хмільовський підпільно продовжував служити греко-католицьким священиком в Мшані до своєї смерти в 1963 р.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

Пов'язані з МшаноюРедагувати

ПарохиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати