Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського

Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського — провідний музичний ВНЗ Росії. Заснована у 1866 році Миколою Рубінштейном і князем Миколою Петровичем Трубецьким.

Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського

рос. МГК
55°45′22″ пн. ш. 37°36′16″ сх. д. / 55.75607212° пн. ш. 37.60433119° сх. д. / 55.75607212; 37.60433119
Типконсерваторія і пам'ятка архітектури[d]
Країна Російська імперія,  Російська республіка,  Російська СФРР,  СРСР і  Росія
РозташуванняМосква, Росія
Назва на честьЧайковський Петро Ілліч
Засновано1866
ЗасновникРубінштейн Микола Григорович і Рубінштейн Антон Григорович
РекторСоколов Олександр Сергійович
ДиректорРубінштейн Микола Григорович[1], Губерт Микола Альбертович[1][2], Konstantin Karlovich Albrechtd[1], Танєєв Сергій Іванович[1][3], Сафонов Василь Ілліч[1][4], Іпполітов-Іванов Михайло Михайлович, Гольденвейзер Олександр Борисович, Ігумнов Костянтин Миколайович і Bolesław Przybyszewskid
Студентів526[1]
Співробітників40 осіб (1900)[1]
ПриналежністьМіністерство культури Російської Федерації[5]
ВипускникиКатегорія:Випускники Московської консерваторії
Штаб-квартираМосква
Адреса125009, Москва, вул. Большая Нікітская, 13
Сайтwww.mosconsv.ru
Нагороди
орден Леніна
Мапа
CMNS: Moscow Conservatory у Вікісховищі

Історія

ред.
 
Консерваторія у 1940-ві роки
 
Великий зал Московської консерваторії

Микола Рубинштейн створив Московську консерваторію 1866 року на базі організованих ним самим 1860-го разом з Василем Кологрівовим Музичних класів Московського відділення Імператорського російського музичного товариства (ІРМТ). До 1881 Рубінштейн був директором консерваторії, професором з класу фортепіано та диригентом учнівського оркестру. Надалі посаду директора Консерваторії займали: Сергій Танєєв (1885—1889), Василь Сафонов (1889—1905), Михайло Іпполітов-Іванов (1906—1922).

Фінансування консерваторії здійснювалося за рахунок прибутків ІРМТ від концертної діяльності, а також міських й урядових субсидій, пожертвувань приватних осіб і плати за навчання. Курс навчання в консерваторії до 1879 року тривав шість років, потім був збільшений до дев'яти років. Він охоплював як музичні, так і загальноосвітні дисципліни.

Будинок, що включає навчальні приміщення й концертні зали, було перебудовано з будинку графа Михайла Воронцова в 1895—1901 рр. архітектором Василем Загорським та скульптором Олександром Аладьїним. 20 квітня 1901 року була відкрита Велика зала Московської консерваторії.

Відомі випускники консерваторії

ред.


Ректори

ред.
№ п \\ п Роки ректор
1 1866 — 1881 Рубінштейн Микола Григорович
2 1881 — 1883 Губерт Микола Альбертович
3 1883 — 1885 Альбрехт Карл Карлович
4 1885 — 1889 Танєєв Сергій Іванович
5 1889 — 1906 Сафонов Василь Ілліч
6 1906 — 1922 Іпполітов-Іванов Михайло Михайлович
7 1922 — 1924 Гольденвейзер Олександр Борисович
8 1924 — 1929 Ігумнов Костянтин Миколайович
9 1929 — 1931 Пшибишевський Болеслав Станіславович
10 1932 — 1934 Шацький Станіслав Теофілович
11 1935 — 1937 Нейгауз Генріх Густавович
12 1937 — 1939 Шацька Валентина Миколаївна
13 1939 — 1942 Гольденвейзер Олександр Борисович
14 1942 — 1948 Шебалін, Віссаріон Якович
15 1948 — 1974 Свєшников Олександр Васильович
16 1974 — 1990 Куликов Борис Іванович
17 1991 — 2000 Овчинников Михайло Олексійович
18 2001 — 2004 Соколов Олександр Сергійович
19 2004 — 2005 Суханов Володимир Володимирович
20 2005 — 2009 Аліханов Тигран Абрамович
21 з 2009 Соколов Олександр Сергійович

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж Э. Консерватории в России // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 662–664.
  2. В. Губерт // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 416–417.
  3. Г. Риман Танеев // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1246–1247.
  4. Г. Риман Сафонов // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1167–1168.

Література

ред.
  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.58

Посилання

ред.