Зілоті Олександр Ілліч

Олександр Зілоті (нар. 27 вересня (9 жовтня) 1863(18631009), Старобільськ Харківської губернії, Російська імперія (нині Луганська область, Україна) — 8 грудня 1945, Нью-Йорк, США) — видатний російський піаніст та диригент.

Олександр Ілліч Зілоті
рос. Александр Ильич Зилоти
рос. Александр Ильич Зилоти
Зображення
Основна інформація
Дата народження 27 вересня (9 жовтня) 1863(1863-10-09)
Місце народження Харків, Російська імперія
Дата смерті 8 грудня 1945(1945-12-08) (82 роки)
Місце смерті Нью-Йорк, США
Поховання Novo-Diveevo Russian Orthodox Cemeteryd
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСША США
Професія виконавець, диригент
Освіта Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Вчителі Чайковський Петро Ілліч, Звєрєв Микола Сергійович, Рубінштейн Микола Григорович, Танєєв Сергій Іванович і Ференц Ліст
Відомі учні Рахманінов Сергій Васильович
Інструменти фортепіано
Жанри класична музика
CMNS: Файли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Олександр Зілоті народився 27 вересня (9 жовтня) 1863 року в батьківському маєтку в місті Старобільську Харківської губернії. Батько Ілля Матвійович — відставний штабскапітан, повітовий предводитель дворянства, мати - Юлія Зілоті (уроджена Рахманінова), господиня маслозаводу і хутора Софіївка у 70 верстах від Старобільська. По материнській лінії — двоюрідний брат Сергія Рахманінова.

До 8 років навчався музиці у батька в Старобільську.[1] У восьмирічному віці почав займатися на фортепіано у Миколи Звєрєва в Московській консерваторії, а 1875-го перейшов до класу директора закладу Миколи Рубінштейна. Одночасно навчався теоретичним дисциплінам у Петра Чайковського та Сергія Танєєва. По смерті Рубінштейна брав приватні уроки у Ференца Ліста; 1885-го заснував «Товариство Ліста» у Веймарі. 1887-го року одружився з Вірою Третьяковою, дочкою Павла Третьякова. У 1888-1891 роках вів клас фортепіано у Московській консерваторії.

З 1891 по 1900 живе у Європі (Німеччині, Франції, Бельгії). Здобуває славу як соліст-віртуоз.

Від 1896 почав виступати як диригент.

1901-го року, повернувшись до Росії, рік керує оркестром Московського філармонійного товариства. У 1903 р. переїхав до Петербурга. Там організовує так звані «Концерти О. І. Зілоті», в яких виступав він сам, як піаніст та диригент, що стали одним з найяскравіших явищ у мистецькому житті міста. У концертах Зілоті співпрацював Олександр Оссовський.[2] У цих концертах брали участь також відомі диригенти, інструменталісти і співаки В. Менґельберґ, Ф. Мотль, С. Рахманінов, П. Казальс, Ж. Тібо, Ф. Шаляпін та ін.

1912 р. заснував «Загальнодоступні концерти», 1915 — «Народні безкоштовні концерти», 1916 — «Російський музичний фонд» для допомоги музикантам, які потребують підтримки (за участі М. Горького).

Від 1919 жив у Фінляндії і Німеччині.

1922-го назавжди переїхав до Нью-Йорка, де здобув визнання як піаніст. Від 1926 викладав фортепіано у Джульярдській школі. Там і помер 8 грудня 1945.

 
Гіпс Олександра Зілоті роботи Гліба Дерюжинського

ТворчістьРедагувати

ВиконавськаРедагувати

Зілоті-піаніст володів високою виконавською культурою. Його гра вирізнялася інтелектом, ясністю, пластичністю фразуванням, блискучою віртуозною майстерністю. Був чудовим ансамблістом, грав у тріо з Еженом Ізаї та Пабло Казальсом; Леопольдом Ауером і Олександром Вержбіловичем, а також у фортепіанному дуеті з Сергієм Танєєвим.

ДиригентськаРедагувати

У величезному репертуарі Зілоті-диригента слід відзначити твори Ліста, Вагнера та Рахманінова (він — перший виконавець багатьох симфонічних творів Сергія Васильовича).

ІншеРедагувати

Видано багато творів світової фортепіанної літератури під редакцією Зілоті.

Також він відомий як автор кількох обробок творів Йоганна Себастьяна Баха.

Літературні праціРедагувати

  • Зілоті О. І. Мої спогади про Ліста. Санкт-Петербург, 1911 (рос.)
  • Зілоті О. І. Спогади та листи. Ленінград, 1963 (рос.)

ДжерелаРедагувати

Лисенко І. М., Сікорська І. М. Зілоті Олександр Ілліч // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

ПриміткиРедагувати

  1. Берлин В. Д. (2018). Апостол русской музыки // Культурна спадщина Слобожанщини: збірка наукових статей. Число 37.. Курсор: Харків. с. 55–61. 
  2. Оссовський Олександр Вячеславович (1871—1957) — видатний музикознавець та критик, двоюрідний брат Миколи Вілінського та Ксенії Держинської, мав українських предків.

ПосиланняРедагувати