Коган Леонід Борисович

Леонід Борисович Коган (*14 листопада 1924, Катеринослав, УРСР, СРСР — †17 грудня 1982, Митищі, СРСР) — видатний радянський скрипаль та педагог. Один з найяскравіших представників радянської скрипкової школи[2]. Народний артист РРФСР (1964). Лауреат Ленінської премії (1965). Народний артист СРСР (1966).

Леонід Борисович Коган
рос. Леонид Борисович Коган
Зображення
Основна інформація
Дата народження 14 листопада 1924(1924-11-14)
Місце народження Катеринослав, Українська СРР, СРСР[1]
Дата смерті 17 грудня 1982(1982-12-17) (58 років)
Місце смерті Митищі, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Професія скрипаль, музичний педагог
Освіта Центральна музична школа
Відомі учні Ігор Группманd, Hratchia Haroutuniand, Едуард Тадевосян, Муллова Вікторія Юріївнаd і Олександр Брусиловськийd
Інструменти скрипка
Жанр академічна музика
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Ленінська премія
CMNS: Файли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

 
Леонід Коган зі скрипкою

Народився в Катеринославі (нині — Дніпро) 14 листопада 1924 року в сім'ї скрипаля-любителя, фотографа за професією. Хлопчик рано розкрив свої музичні здібності, і його сім'я переїхала до Москви. З десяти років навчався у класі Абрама Ямпольського, 1936 року вступив до нього у Московську Центральну музичну школу. У нього ж закінчив 1948 року Московську консерваторію, а 1953 — аспірантуру того самого закладу.

Дебют Когана на великій сцені відбувся 1941 року: він виступив з концертом Йоганнеса Брамса у Великій залі Московської консерваторії.

З 1944 року — соліст Московської філармонії. 1951 року здобув перемогу на конкурсі ім. королеви Єлизавети у Брюсселі. З наступного року і до кінця життя викладав у Московській консерваторії.

Помер 17 грудня 1982 року під час поїздки у потязі. Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.

Син Леоніда Когана Павло — диригент, художній керівник Московського державного академічного симфонічного оркестру.

ТворчістьРедагувати

Леонід Коган представляв так зване «романтично-віртуозне» крило радянської скрипкової школи. Іще з консерваторських років давав багато концертів, у тому числі — за кордоном. Репертуар скрипаля включав усю відому скрипкову музику, а також твори сучасників: свої концерти для скрипки з оркестром Когану присвятили Андре Жоліве, Арам Хачатурян, Тихон Хрєнников, Кара Караєв; Дмитро Шостакович починав писати для нього невтілений Третій концерт. Коган був неперевершеним виконавцем віртуозних скрипкових мініатюр і транскрипцій, у тому числі музики Нікколо Паганіні. Виступав Коган і у складі ансамблів, в тому числі в тріо з Мстиславом Ростроповичем та Емілем Гілельсом.

За спогадами людей, близьких Когану, для нього були характерні одержимість у роботі та безкомпромісна вимогливість до себе.[3]

  Виконавець зобов'язаний намагатися зробити все від нього залежне, щоби публіка отримала багаті та різноманітні художні враження і пішла із зали з бажанням обов'язково відвідати наступний концерт  

 — таким було творче кредо Когана.

Педагогічна діяльністьРедагувати

Леонід Коган викладав у Московській консерваторії близько 30 років. Він виховав багато талановитих учнів, серед яких — Вікторія Муллова, Марина Яшвілі, Андрій Корсаков.

 
Компакт-диск «Леонід Коган. Останні записи» (Мелодія)

ВідзнакиРедагувати

ІншеРедагувати

 
Пам'ятник на могилі Леоніда Когана на Новодівочому цвинтарі у Москві

ФільмографіяРедагувати

Участь у фільмах, архівні кадри:

Композитор:

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати