Вікіпедія

Дмитро Новгородський

американський музикант

Дмитро Новгородський (нар. 1965, Одеса, УРСР) — класичний піаніст, перший випускник Московської консерваторії імені Чайковського з фортепіанного виконавства та перший радянський музикант, який здобув ступінь доктора музичних мистецтв з фортепіанного виконавства в Єльському університеті.

Дмитро Новгородський
Основна інформація
Дата народження1965
ГромадянствоСША
Професіїпіаніст
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Інструментифортепіано
ЗакладУніверситет Лоренсаd

Біографія

ред.

Народився в родині музикантів у 1965 році в Одесі, УРСР (нині Україна). Почав грати на фортепіано в п'ять років, а за рік був прийнятий в спеціальну музичну школу для обдарованих дітей. До 16 років Новгородський отримав Першу премію на Казахстанському національному конкурсі піаністів, а пізніше Золоту медаль Казахстанського національного фестивалю мистецтв[1][2][3][4][5]. 1990 року закінчив студію професора Віктора Мержанова при Московській державній консерваторії імені Чайковського з відзнакою та кваліфікацією концертуючого піаніста, камерного музиканта та педагога[6]. 1992 року отримав повну стипендію для навчання в Єльському університеті у Бориса Бермана[7]. Під час навчання отримав чотири почесні нагороди за найкращі фортепіанні концерти та спеціальну премію факультету видатному піаністу в випускному класі[8].

1998 року отримав дозвіл на постійне проживання в США за «Надзвичайні здібності в мистецтві»[9].

Закінчив Єльський університет у 2003 році[10][11]. 2004 року отримав американське громадянство.

Кар'єра

ред.

Виступав у Росії, Казахстані, Франції, Білорусі, Україні, Ізраїлі, Канаді, Австрії, Туреччині, Тайвані, а також у США, зокрема у Карнеґі-хол, Стейнвей-хол, Кеннеді-центр і сольно у «Sunday Afternoon Live» на Громадському радіо Вісконсина. У квітні 2002 став єдиним випускником Московської консерваторії, якого запросили від імені Раїси Скрябіної та Скрябінського товариства США виступити на спеціальному гала-концерті Скрябіна для посла Росії в США[12][13].

Разом з кларнетистом Артуром Кемпбеллом Новгородський виконав світову прем'єру «Prophesy from 47 Ursae Majoris» Ендрю Пола Макдональда у 2001 році[14][15][16]. 2001 року запис цього твору виграв Третій конкурс Web Concert Hall[17], який «…був створений, щоб відкрити захопливі нові кордони у виконанні серйозної музики, як з точки зору виконавців, так і тих, хто зацікавлені в тому, щоб почути їх, і зробити це в контексті, який радикально посилює освітній вплив музичного виконання, оскільки ми переходимо у двадцять перше століття»[18]. Того ж року композиція була випущена компанією «Gasparo Records» на CD «Premieres»[19][20][21][22][23]. Після викладання в Університеті Вісконсин-Ошкош й Університеті штату Гранд-Веллі, штат Мічиган, Новгородський став доцентом кафедри фортепіано в музичній консерваторії Університету Лоуренса в Епплтоні, штат Вісконсин, у 2003 році. 2008 року залишив посаду викладача[24].

Відгуки

ред.

В рецензії коннектикутської газети «New Britain Herald» на виконання Новгородським Концерт для фортепіано з оркестром № 1 Шопена з Камерним оркестром Connecticut Virtuosi у Нью-Бритен, штат Коннектикут, у травні 2001 року[25][26]. Його сольний концерт у лютому 2007 року був рецензований студентською газетою Університету Лоуренса «Lawrentian»[27]. Огляди на один з його сольних концертів з'явилися у «Post-Crescent»[28] і «Northeast Wisconsin Music Review»[29].

Примітки

ред.
  1. ↑ Dotzuk, Eugenia (10 February 1982), Musician's Snowflakes, Leninskaya Smena (in Russian): 5
  2. ↑ "Jiger" has named talents, Almaty Evening News (in Russian), 17 April 1985: 10—11
  3. ↑ Dmitri Novgorodsky, The Far Northeast Citizen-Sentinel, 28 (40), 9 October 1996: 8
  4. ↑ LaRoi, Heather (10 November 2000), Keyed Up, The Post Crescent: B–1–B–2
  5. ↑ Connecticut Virtuosi Chamber Orchestra to host piano soloist, The New Britain Herald, May 2001. Newbritainherald.com. Процитовано 18 December 2011.[недоступне посилання з 01.11.2018]
  6. ↑ List of Moscow Conservatory Alumni[недоступне посилання з 01.01.2017]
  7. ↑ Boris Berman's homepage. Pantheon.yale.edu. Архів оригіналу за 1 August 2003. Процитовано 18 December 2011.
  8. ↑ International Double Reed Society 2001 Conference, Biographies, p. 72 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 February 2012. Процитовано 18 December 2011.
  9. ↑ University of Iowa Press Release: "Oboist Gullickson, UI alumna and visiting faculty member, will present recital". News-releases.uiowa.edu. 6 October 2000. Архів оригіналу за 6 February 2012. Процитовано 18 December 2011.
  10. ↑ Doctoral of Musical Arts Recital, Yale Bulletin&Calendar, November 1, 2002. Yale.edu. 25 October 2002. Архів оригіналу за 14 October 2012. Процитовано 18 December 2011.
  11. ↑ Doctoral Degrees conferred in Yale School of Music. 26 May 2003 Commencement
  12. ↑ The Scriabine Foundation. The Scriabine Foundation. Архів оригіналу за 17 December 2011. Процитовано 18 December 2011.
  13. ↑ Scriabin Society of America's Events. Scriabinsociety.com. Процитовано 18 December 2011.
  14. ↑ Arthur Campbell's page. Arthurcampbell.net. 9 March 2010. Процитовано 18 December 2011.
  15. ↑ List of Andrew Paul McDonald's compositions performed in major venues [Архівовано 28 July 2012 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Prophesy from 47 Ursae Majoris. Answers.com. Процитовано 18 December 2011.
  17. ↑ Winners of the Web Concert hall Competition. Webconcerthall.com. Архів оригіналу за 27 February 2002. Процитовано 18 December 2011.
  18. ↑ About the International Web Concert Hall Competition. Webconcerthall.com. Архів оригіналу за 8 February 2012. Процитовано 18 December 2011.
  19. ↑ Gasparo Records. Buymusichere.net. Процитовано 18 December 2011.
  20. ↑ The CD "Premieres". Cduniverse.com. Процитовано 18 December 2011.
  21. ↑ H&B Recordings Direct, Album Detail. Hbdirect.com. 1 March 2001. Архів оригіналу за 29 September 2011. Процитовано 18 December 2011.
  22. ↑ Evan Ware. Andrew Paul MacDonald. Encyclopedia of Music in Canada. Процитовано 28 August 2019.
  23. ↑ The Franke Institute for the Humanities, University of Chicago. Hum.uchicago.edu. Процитовано 18 December 2011.
  24. ↑ Nixon, Deborah (23 May 2008), Piano Department faces the loss of three faculty members, The Lawrentian: 3, архів оригіналу за 31 May 2008
  25. ↑ Connecticut Virtuosi Chamber Orchestra to host piano soloist, The New Britain Herald, 14 May 2001, с. 1[недоступне посилання з 01.11.2018]
  26. ↑ J.V.W.B. (22 March 2001), Virtuosi End Season Brilliantly, The New Britain Herald: 5, архів оригіналу за 7 June 2011
  27. ↑ Perron, Amelia (16 February 2007), Novgorodsky Inspires on the Piano, The Lawrentian: 7, архів оригіналу за 14 February 2012, процитовано 3 March 2012
  28. ↑ Chadoir, James (5 November 2007), Fox Valley Symphony in tune with Debussy's masterwork, The Post-Crescent: A—3
  29. ↑ Myth and Monumentality, Northeast Wisconsin Music Review, 3 November 2007: 3—4

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дмитро_Новгородський&oldid=42744124