Відкрити головне меню

Інгуле́ць (Малий Інгул) — річка на півдні України, права притока Дніпра (басейн Чорного моря). Греки називали її Герос[1].

Інгулець
Inhulez in Krywyj Rih 3.JPG
Інгулець у Кривому Розі
Dnepr basin-Ukr.png
46°41′03″ пн. ш. 32°48′45″ сх. д. / 46.684200000027772148° пн. ш. 32.812500000028° сх. д. / 46.684200000027772148; 32.812500000028
Витік поблизу села Топило на Кіровоградщині
• координати 48°43′58″ пн. ш. 32°23′33″ сх. д. / 48.7327777778057722° пн. ш. 32.39250000002777341° сх. д. / 48.7327777778057722; 32.39250000002777341
висота, м 175 м
Гирло Дніпро, за 40 км від Херсона
• координати 46°41′03″ пн. ш. 32°48′45″ сх. д. / 46.684166666694771664° пн. ш. 32.812500000028° сх. д. / 46.684166666694771664; 32.812500000028
Басейн басейн Дніпра[d]
Країни: Україна Україна
Кіровоградська область
Дніпропетровська область
Херсонська область
Миколаївська область
Регіон Дніпропетровська область
Миколаївська обл.
Кіровоградська область
Довжина 549 км
Площа басейну: 14 870 км² км²
Середньорічний стік 0,32 м³/с (біля села Могилівка)
Притоки: Бешка, Бокова, Висунь (праві); Березівка, Зелена, Жовта, Саксагань, Кобильна (ліві)
Водойми в руслі Іскрівське водосховище і Карачунівське водосховище
GeoNames, Global Geosites 707599
CMNS: Інгулець на Вікісховищі

Зміст

ЕтимологіяРедагувати

Згідно з Топонімічним словником України, слово Інгулець тюркського походження. Є кілька тлумачень слова:

  • від турецького äŋgül — «тихий, ледачий»[2],
  • від тюркського енгел — «перешкода»,
  • від татарського словосполучення ени-гьол — «нове озеро» (її так могли назвати за русло, що розширюється),
  • від татарських слів ін — «печера» і галь (ґуль) — «річка» (ще скіфи вміли копати печери уздовж берегів річок для зимовища своїх табунів).

ГідрографіяРедагувати

Довжина 549 км. Площа басейну 14870 тис. км². Долина у верхній течії трапецієподібна, на окремих ділянках утворює неглибокі каньйони; її ширина до 1 км. У нижній долина терасована, завширшки до 5 км. Річище у верхній течії спрямлене, у нижній дуже звивисте. Ширина річища біля Кривого Рогу 25—30 м, глибина до 1,7 м. Похил річки — до 0,37 м/км у пониззі.

Природне живлення переважно снігове. Замерзає у 2-й половині грудня, скресає у 2-й половині березня.

Судноплавна протягом 109 км. У басейні Інгульця — Криворізький залізорудний басейн. Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскрівським водосховищами.

Водогосподарська системаРедагувати

У верхній частині по каналу Дніпро—Інгулець (Світловодський та Олександрійський райони Кіровоградської області) в р. Інгулець подається дніпровська вода для забезпечення його повноводності, оздоровлення та водопостачання Кривбасу — крупного гірничо-рудного центру, для якого необхідно багато води.

У пониззі Інгульця у вегетаційний період вода рухається у протилежному напрямку — уверх по річці, оскільки головна насосна станція Інгулецької зрошувальної системи (розташована на відстані 83 км від гирла) закачує значні обсяги річкової води (дніпровської та інгулецької) на зрошувані масиви. В цей період тут утворюється т.з. «антиріка»[3].

РозташуванняРедагувати

 
Басейн річки Інгулець на гідрографічній мапі України
 
Човнова станція в місці злиття річок Інгулець і Саксагань
 
Річка Інгулець у Кривому Розі

Бере початок на Придніпровський височині, з балки поблизу села Топило Знам'янського району Кіровоградської області. Пониззя — на Причорноморській низовині. Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Спочатку тече на північ, згодом круто повертає на південний схід, далі — поступово змінює напрямок на південь і південний захід. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює Інгулецький лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами біля села Садового, за 40 км від Херсона.

Найбільші притокиРедагувати

ІхтіофаунаРедагувати

В річці трапляються тюлька, краснопірка, плотва, верховодка, ялець, головень, карась, короп, окунь, тарань, рибець, чехоня, жерех, судак, щука, лящ, товстолоб, сом. Видовий склад зменшується з віддаленням від гирла Інгульця вгору за течією. Поширене любительське рибальство.

ЕкологіяРедагувати

Як описано вище, річка Інгулець давно перетворилася на складну водогосподарську систему. Мінералізація води може сягати навіть до 1000 мг/дм3. Тому в нинішніх умовах Інгулець не може існувати без дніпровської води[3].

У зв'язку з дуже великим забрудненням річкової води рудниковими водами та промисловими стічними водами Криворізьким та Інгулецьким гірничо-збагачувальними комбінатами, поодинокі рекреаційні зони відпочинку перебувають у запустінні.

Протягом 17 квітня — 15 серпня 2011 року було проведено промивку Інгульця і Карачунівського водосховища з метою покращення якості води. В ході цього було скинуто з Карачунівського водосховища близько 130,6 млн м3, зменшено вміст хлоридів у річковій воді з 800 мг/дм3 до 290 мг/дм3, а показник жорсткості зменшився на 6 моль/дм3.[4].

Міжвідомчою комісією по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ прийнято Регламент екологічного оздоровлення р. Інгулець з подовженням терміну промивки з середини травня до середини серпня[4].

Визначні місцяРедагувати

 
Інгулець та скелі МОДРу

Топоніми річки ІнгулецьРедагувати

МістаРедагувати


Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Топонімічний словник України
  2. Топонімічний словник України. Архів оригіналу за 29 вересень 2013. Процитовано 17 вересень 2013. 
  3. а б Хільчевський В. К. Гідрохімічний режим та якість води Інгульця в умовах техногенезу: Монографія [Електронний ресурс] / В. К. Хільчевський, Р. Л. Кравчинський, О. В. Чунарьов — К.: Ніка-центр, 2012. — 180 с.
  4. а б Екологічна ситуація у місті Кривий Ріг Архівовано 30 May 2015[Дата не збігається] у WebCite. Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету (Перевірено 15 січня 2012)

ДжерелаРедагувати