Максиміліан Михелчич
Максиміліан Михелчич (словен. Maksimilijan Mihelčič, нар. 29 липня 1929, Лайбах — пом. 29 березня 1958, Загреб) — югославський футболіст, що грав на позиції воротаря. Відомий виступами, зокрема, за клуб «Граджянскі» (Загреб), а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії. Один з найкращих словенських футболісті між-воєнного часу[2].
Максиміліан Михелчич | ||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 29 липня 1905 | |||||||||||||||||
Лайбах, Австро-Угорщина | ||||||||||||||||||
Смерть | 29 березня 1958 (52 роки) | |||||||||||||||||
Загреб, СФРЮ | ||||||||||||||||||
Громадянство | Югославія | |||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
ред.Є вихованцем футбольного клубу «Гермес» (Любляна).
Наприкінці 1924 року приєднався до команди «Граджянскі» (Загреб), де мав стати заміною багаторічному воротарю і зірці команди Драгутинові Врджюці. Дебютував у офіційному матчі в складі нового клубу 11 січня 1925 року в матчі кубка Загреба проти клубу «Южна Жалєзница» (12:0)[3]. У першому сезоні грав у складі нечасто: по два матчі у переможних для команди розіграшах чемпіонату і кубку Загреба, поступаючись місцем у основі Вілиму Вокауну. Але уже наступного сезону Михелчич закріпився в основному складі. Був одним з провідних гравців клубу разом з такими футболістами, як Еміл Першка, Франьо Мантлер, Рудольф Рупець, Густав Ремець, Франьо Гілер, Рудольф Хітрець, Драгутин Врагович, Степан Пасінек, Драгутин Бабич, Славин Циндрич та іншими.
В 1926 році став переможцем чемпіонату Югославії. В 1/4 і 1/2 фіналу «Граджянскі» розгромив «Ілірію» (Любляна) і «Славію» (Осієк) з рахунками 7:1 і 7:0 відповідно. У фіналі клуб зустрівся з переможцем двох попередніх чемпіонатів «Югославією», яку переміг з рахунком 2:1.
Ще один титул чемпіона Югославія Михелчич виграв у 1928 році. Команда здобула чотири перемоги і одного разу програла в одноколовому ліговому турнірі для шести учасників. Максиміліан зіграв у чотирьох матчах змагань з п'яти проведених.
По завершенні сезону чемпіон переміг 5:1 «Югославію» у відбірковому матчі за право зіграти у зіграти міжнародному турнірі для провідних клубів Центральної Європи — Кубку Мітропи[4]. В 1/4 фіналу змагань «Граджянські» переміг у першому матчі чемпіона Чехословачинни клуб «Вікторію» — 3:2. Проте, у матчі відповіді упевнену перемогу святкували суперники — 1:6.
Загалом у складі «Граджянскі» зіграв у 1924—1934 роках в офіційних іграх 137 матчів. Серед них 26 матчів у чемпіонаті Югославії, 92 матчі у чемпіонаті Загреба і кваліфікації до національної першості, 16 матчів у кубку Загреба, 2 матчі у кубку Мітропи, 1 матч у кваліфікації до кубку Мітропи.
Завершував кар'єру в команді «Спарта» (Загреб).
Певний час був водієм мера міста Загреб. Після Другої світової війни тренував молодіжну команду клубу «Динамо» (Загреб).
Виступи за збірну
ред.1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (0:7).
Учасник Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, де був резервним гравцем команди.
Перед чемпіонатом світу 1930 року саме Михелчич був основним гравцем національної команди. Проте, через конфлікт у федерації, до Уругваю відправились лише сербські футболісти. А колега і конкурент Максиміліана воротар Милован Якшич став одним з героїв турніру, відзначившись у грі проти збірної Бразилії, що завершилась сенсаційною перемогою європейців з рахунком 2:1[5].
Після чемпіонату світу Михелчич зіграв ще чотири гри за збірну у змаганнях за Балканський кубок. Загалом на його рахунку 18 поєдинків у головній команді країни.
Виступав у складі збірних Любляни і Загреба. Ще будучи гравцем «Гермеса», у складі збірної Любляни був учасником Кубка короля Олександра 1924, турніру для збірних найбільших міст Югославії[6].
У 1925 і 1926 роках уже у складі збірної міста Загреба ставав переможцем кубка короля Олександра. 1925 року Загреб у фіналі переграв Спліт з рахунком 3:1, а на попередніх стадіях переміг Любляну (3:1) і Белград (2:1), а Михелчич відіграв в усіх матчах змагань[7].
У першості 1926 року збірна Загреба за безпосередньої участі Максиміліана Михелчича послідовно переграла команди Сараєво (6:2), Суботиці (4:3) і Белграда у фіналі (3:1)[8]. Таким чином збірна Загреба втретє поспіль виграла турнір і навічно залишила собі трофей, подарований тодішнім королем Олександром. У збірній Загреба Михелчич зіграв 20 матчів.
Статистика виступів за збірну
ред.Трофеї і досягнення
ред.- Чемпіон Югославії: 1926, 1928
- Чемпіон футбольної асоціації Загреба: 1924-25, 1925-26, 1927-28
- Володар кубка Загреба: 1927, 1928
- Срібний призер Балканського кубку: 1929-31
- Володар кубка короля Олександра: 1925, 1926
Примітки
ред.- ↑ У чемпіонаті Загреба і фінальному турнірі чемпіонату Югославії
- ↑ характеристика гравця на сайті exyufudbal.in.rs. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ Подробиці матчу. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ Виступи югославських клубів у кубку Мітропи і кваліфікація до нього. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ Подробиці матчу Югославія — Бразилія. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ Кубок короля Олександра 1924 року. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ Кубок короля Олександра 1925. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ Кубок короля Олександра 1926. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 31 березня 2017.
Посилання
ред.- Профіль на сайті клубу «Динамо» (Загреб) [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.] (хор.)
- Профіль на сайті сербської збірної з футболу [Архівовано 6 грудня 2011 у Wayback Machine.] (серб.)
- Статистика виступів у чемпіонаті Югославії (серб.)
- Виступи за збірну [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.) (рос.) (чес.)