Максиміліан Михелчич (словен. Maksimilijan Mihelčič, нар. 29 липня 1929, Лайбах — пом. 29 березня 1958, Загреб) — югославський футболіст, що грав на позиції воротаря. Відомий виступами, зокрема, за клуб «Граджянскі» (Загреб), а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії. Один з найкращих словенських футболісті між-воєнного часу[2].

Ф
Максиміліан Михелчич
Максиміліан Михелчич
Максиміліан Михелчич
Особисті дані
Народження 29 липня 1905(1905-07-29)
  Лайбах, Австро-Угорщина
Смерть 29 березня 1958(1958-03-29) (52 роки)
  Загреб, СФРЮ
Громадянство  Югославія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1922–1924 Югославія «Гермес» (Любляна) ? (?)
1924–1934 Югославія «Граджянскі» (Загреб) 118[1] (0)
1934–1938 Югославія «Спарта» (Загреб) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1925–1931 Югославія Югославія 18 (-43)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

ред.

Є вихованцем футбольного клубу «Гермес» (Любляна).

Наприкінці 1924 року приєднався до команди «Граджянскі» (Загреб), де мав стати заміною багаторічному воротарю і зірці команди Драгутинові Врджюці. Дебютував у офіційному матчі в складі нового клубу 11 січня 1925 року в матчі кубка Загреба проти клубу «Южна Жалєзница» (12:0)[3]. У першому сезоні грав у складі нечасто: по два матчі у переможних для команди розіграшах чемпіонату і кубку Загреба, поступаючись місцем у основі Вілиму Вокауну. Але уже наступного сезону Михелчич закріпився в основному складі. Був одним з провідних гравців клубу разом з такими футболістами, як Еміл Першка, Франьо Мантлер, Рудольф Рупець, Густав Ремець, Франьо Гілер, Рудольф Хітрець, Драгутин Врагович, Степан Пасінек, Драгутин Бабич, Славин Циндрич та іншими.

В 1926 році став переможцем чемпіонату Югославії. В 1/4 і 1/2 фіналу «Граджянскі» розгромив «Ілірію» (Любляна) і «Славію» (Осієк) з рахунками 7:1 і 7:0 відповідно. У фіналі клуб зустрівся з переможцем двох попередніх чемпіонатів «Югославією», яку переміг з рахунком 2:1.

Ще один титул чемпіона Югославія Михелчич виграв у 1928 році. Команда здобула чотири перемоги і одного разу програла в одноколовому ліговому турнірі для шести учасників. Максиміліан зіграв у чотирьох матчах змагань з п'яти проведених.

По завершенні сезону чемпіон переміг 5:1 «Югославію» у відбірковому матчі за право зіграти у зіграти міжнародному турнірі для провідних клубів Центральної Європи — Кубку Мітропи[4]. В 1/4 фіналу змагань «Граджянські» переміг у першому матчі чемпіона Чехословачинни клуб «Вікторію» — 3:2. Проте, у матчі відповіді упевнену перемогу святкували суперники — 1:6.

Загалом у складі «Граджянскі» зіграв у 1924—1934 роках в офіційних іграх 137 матчів. Серед них 26 матчів у чемпіонаті Югославії, 92 матчі у чемпіонаті Загреба і кваліфікації до національної першості, 16 матчів у кубку Загреба, 2 матчі у кубку Мітропи, 1 матч у кваліфікації до кубку Мітропи.

Завершував кар'єру в команді «Спарта» (Загреб).

Певний час був водієм мера міста Загреб. Після Другої світової війни тренував молодіжну команду клубу «Динамо» (Загреб).

Виступи за збірну

ред.

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (0:7).

Учасник Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, де був резервним гравцем команди.

Перед чемпіонатом світу 1930 року саме Михелчич був основним гравцем національної команди. Проте, через конфлікт у федерації, до Уругваю відправились лише сербські футболісти. А колега і конкурент Максиміліана воротар Милован Якшич став одним з героїв турніру, відзначившись у грі проти збірної Бразилії, що завершилась сенсаційною перемогою європейців з рахунком 2:1[5].

Після чемпіонату світу Михелчич зіграв ще чотири гри за збірну у змаганнях за Балканський кубок. Загалом на його рахунку 18 поєдинків у головній команді країни.

Виступав у складі збірних Любляни і Загреба. Ще будучи гравцем «Гермеса», у складі збірної Любляни був учасником Кубка короля Олександра 1924, турніру для збірних найбільших міст Югославії[6].

У 1925 і 1926 роках уже у складі збірної міста Загреба ставав переможцем кубка короля Олександра. 1925 року Загреб у фіналі переграв Спліт з рахунком 3:1, а на попередніх стадіях переміг Любляну (3:1) і Белград (2:1), а Михелчич відіграв в усіх матчах змагань[7].

У першості 1926 року збірна Загреба за безпосередньої участі Максиміліана Михелчича послідовно переграла команди Сараєво (6:2), Суботиці (4:3) і Белграда у фіналі (3:1)[8]. Таким чином збірна Загреба втретє поспіль виграла турнір і навічно залишила собі трофей, подарований тодішнім королем Олександром. У збірній Загреба Михелчич зіграв 20 матчів.

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28.10.1925 Прага Чехословаччина   7 – 0   Югославія товариський матч -
30.05.1926 Загреб Югославія   3 – 1   Болгарія товариський матч -
28.06.1926 Загреб Югославія   2 – 6   Чехословаччина товариський матч -   46'
10.05.1927 Бухарест Румунія   0 – 3   Югославія Кубок короля Олександра -
15.05.1927 Софія Болгарія   0 – 2   Югославія товариський матч -
31.07.1927 Белград Югославія   1 – 1   Чехословаччина товариський матч -   52'
28.10.1927 Прага Чехословаччина   5 – 3   Югославія товариський матч -
10.05.1929 Бухарест Румунія   2 – 3   Югославія Кубок короля Олександра -
19.05.1929 Коломбо Франція   1 – 3   Югославія товариський матч -
28.06.1929 Загреб Югославія   3 – 3   Чехословаччина товариський матч -
06.10.1929 Бухарест Румунія   2 – 1   Югославія Балканський кубок -
28.10.1929 Прага Чехословаччина   4 – 3   Югославія товариський матч -
26.01.1930 Афіни Греція   2 – 1   Югославія Балканський кубок -
04.05.1930 Белград Югославія   2 – 1   Румунія Кубок короля Олександра -
16.11.1930 Софія Болгарія   0 – 3   Югославія Балканський кубок -
28.06.1931 Загреб Югославія   2 – 4   Румунія Балканський кубок -
02.10.1931 Софія Туреччина   2 – 0   Югославія Балканський кубок -
04.10.1931 Софія Болгарія   3 – 2   Югославія Балканський кубок -
Усього Матчів 18 Голів -43

Трофеї і досягнення

ред.

Примітки

ред.
  1. У чемпіонаті Загреба і фінальному турнірі чемпіонату Югославії
  2. характеристика гравця на сайті exyufudbal.in.rs. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 31 березня 2017.
  3. Подробиці матчу. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
  4. Виступи югославських клубів у кубку Мітропи і кваліфікація до нього. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 31 березня 2017.
  5. Подробиці матчу Югославія — Бразилія. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2017.
  6. Кубок короля Олександра 1924 року. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
  7. Кубок короля Олександра 1925. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 31 березня 2017.
  8. Кубок короля Олександра 1926. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 31 березня 2017.

Посилання

ред.