Чемпіонат Югославії з футболу
Чемпіона́т Югосла́вії з футбо́лу, Пе́рша лі́га (сербохорв. Prva Liga; Прва Ліга) — головна футбольна ліга в Королівстві Югославії (1918—1941) і СФРЮ (1945—1991). Потім Ліга стала вищим футбольним дивізіоном в Союзній Республіці Югославії, пізніше перейменовану в Сербію і Чорногорію.
Засновано | 1923 |
---|---|
Скасовано | 1992 |
Регіон | Югославія |
Пониження в класі | Перший рівень |
Найбільше перемог | Црвена Звезда |
Королівство Югославії (1923—1940)
ред.Переможці
ред.Сезон | Формат | Чемпіон | Віце-чемпіон | |||
---|---|---|---|---|---|---|
1923 | Кубок | Граджянскі (Загреб) | САШК | |||
1924 | Кубок | Югославія (Белград) | Хайдук | |||
1925 | Кубок | Югославія (Белград) | Граджянскі (Загреб) | |||
1926 | Кубок | Граджянскі (Загреб) | Югославія (Белград) | |||
1927 | Ліга | Хайдук | БСК | |||
1928 | Ліга | Граджянскі (Загреб) | Хайдук | |||
1929 | Ліга | Хайдук | БСК | |||
1930 | Ліга | Конкордія (Загреб) | Югославія (Белград) | |||
1930–1931 | Ліга | БСК | Конкордія (Загреб) | |||
1931–1932 | Кубок | Конкордія (Загреб) | Хайдук (Спліт) | |||
1932–1933 | Ліга | БСК | Хайдук (Сплит) | |||
1933—1934 | Не проводився[1] | |||||
1934–1935 | Ліга | БСК | Югославія (Белград) | |||
1935–1936 | Кубок[2][3] | БСК | Славія (Сараєво) | |||
1936–1937 | Ліга | Граджянскі (Загреб) | Хайдук | |||
1937–1938 | Ліга | ХАШК (Загреб) | БСК | |||
1938–1939 | Ліга | БСК | Граджянскі (Загреб) | |||
1939–1940 | Ліга[4] | Граджянскі (Загреб) | БСК |
Бомбардири
ред.- Благоє Мар'янович — 95
- Джордже Вуядинович — 88
- Лео Лемешич — 70
- Аугуст Лешник — 62
- Александар Томашевич — 52
- Владимир Крагич — 51
- Александар Петрович — 51
СФРЮ (1945—1992)
ред.Переможці
ред.Бомбардири
ред.Найрезультативніші гравці чемпіонату:[8]
- Слободан Сантрач — 218
- Дарко Панчев — 168
- Душан Баєвич — 166
- Борівоє Костич — 158
- Фране Матошич — 149
- Тодор Веселинович — 145
- Степан Бобек — 129
- Зоран Прлінчевич[en] — 129
- Душан Савич[en] — 120
- Драган Джаїч — 113
- Воїн Лазаревич[en] — 112
- Йосип Букал — 111
- Петар Надовеза — 108
- Коста Томашевич — 105
- Вахід Халілходжич — 104
- Снєшко Церин[en] — 103
- Петар Никежич[en] — 102
- Златко Вуйович — 100
Титули
ред.# | Клуб | Титули | Сезони |
---|---|---|---|
1 | Црвена Звезда | 19 | 1951, 1953, 1956, 1957, 1959, 1960, 1964, 1968, 1969, 1970, 1973, 1977, 1980, 1981, 1984, 1988, 1990, 1991, 1992 |
2 | Партизан | 11 | 1947, 1949, 1961, 1962, 1963, 1965, 1976, 1978, 1983, 1986, 1987 |
3 | Хайдук | 7 | 1950, 1952, 1955, 1971, 1974, 1975, 1979 |
4 | Динамо (Загреб) | 4 | 1948, 1954, 1958, 1982 |
5 | Сараєво | 2 | 1967, 1985 |
Воєводина | 2 | 1966, 1989 | |
7 | Желєзнічар | 1 | 1972 |
Примітки
ред.- ↑ Клуби не дійшли згоди щодо формату проведення змагань. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 4 січня 2017. [Архівовано 2017-01-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Два матчі; 14 клубів.
- ↑ Ряд провідних клубів країни, серед «Хайдук», «Граджянські», «Югославія», «Конкордія», ХАШК, відмовились від участі в турнірі, не погоджуючись зі зміною формату.
- ↑ У 1939 хорватські та словенські клуби приєдналися до створеної Хорватської футбольної асоціації і створили хорватсько-словенську Футбольну Лігу, а югославські у відповідь збиралися створити Першу Сербську Лігу. Але конфлікт вдалося вирішити збільшенням числа хорватських і словенських клубів у Першій Лізі.
- ↑ Був проведений спеціальний турнір, щоб підтвердити єдність народів нової Югославії. Турнір складався з команд Соціалістичної республіки Сербії, Соціалістичної республіки Хорватії, Соціалістичної республіки Македонії, Автономної області Воєводини (1945—1963), Соціалістичної республіки Словенії, Соціалістичної республіки Чорногорії, Соціалістичної республіки Боснії і Герцеговини і Югославської Народної Армії.
- ↑ Футбольна асоціація Югославії вирішила, що останній тур змагань повинен бути переграний, так як були встановлені певні результати матчів. Партизан, який виграв чемпіонат, а в останньому матчі переміг Желєзнічар 4:0, відмовився від перегравання. Це дало право Црвені Звезді брати участь в Кубку Чемпіонів 1986—1987, пізніше Партизан в ході безлічі судових випробувань довів, що він може вважатися чемпіоном
- ↑ 10 клубів почали сезон з вирахуванням 6-ти очок через події попереднього сезону, Вардар Скоп'є, у якого не було відніме 6 очок, виграв титул і отримав права участі в Кубку чемпіонів 1987-88. Після низки судових розглядів віднімання очок було визнано незаконним, чемпіоном став Партизан
- ↑ Бомбардири чемпіонату Югославії на сайті RSSSF/
Посилання
ред.- Найкращі бомбардири чемпіонату Югославії (англ.)
- Чемпіони Югославії (англ.)
Це незавершена стаття про футбол. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |