Чемпіонат Югославії з футболу

Чемпіона́т Югосла́вії з футбо́лу, Пе́рша лі́га (сербохорв. Prva Liga; Прва Ліга) — головна футбольна ліга в Королівстві Югославії (1918—1941) і СФРЮ (1945—1991). Потім Ліга стала вищим футбольним дивізіоном в Союзній Республіці Югославії, пізніше перейменовану в Сербію і Чорногорію.

Чемпіонат Югославії з футболу
Засновано1923
Скасовано1992
РегіонЮгославія
Пониження в класіПерший рівень
Найбільше перемогЦрвена Звезда

Королівство Югославії (1923—1940)

ред.

Переможці

ред.
Сезон Формат Чемпіон Віце-чемпіон
1923 Кубок Граджянскі (Загреб) САШК
1924 Кубок Югославія (Белград) Хайдук
1925 Кубок Югославія (Белград)   Граджянскі (Загреб)
1926 Кубок Граджянскі (Загреб) Югославія (Белград)
1927 Ліга Хайдук БСК
1928 Ліга Граджянскі (Загреб) Хайдук
1929 Ліга Хайдук БСК
1930 Ліга Конкордія (Загреб) Югославія (Белград)  
1930–1931 Ліга БСК Конкордія (Загреб)
1931–1932 Кубок Конкордія (Загреб) Хайдук (Спліт)
1932–1933 Ліга БСК Хайдук (Сплит)
1933—1934 Не проводився[1]
1934–1935 Ліга БСК Югославія (Белград)
1935–1936 Кубок[2][3] БСК Славія (Сараєво)
1936–1937 Ліга Граджянскі (Загреб) Хайдук
1937–1938 Ліга ХАШК (Загреб) БСК
1938–1939 Ліга БСК Граджянскі (Загреб)
1939–1940 Ліга[4] Граджянскі (Загреб) БСК

Бомбардири

ред.
  1. Благоє Мар'янович — 95
  2. Джордже Вуядинович — 88
  3. Лео Лемешич — 70
  4. Аугуст Лешник — 62
  5. Александар Томашевич — 52
  6. Владимир Крагич — 51
  7. Александар Петрович — 51

СФРЮ (1945—1992)

ред.

Переможці

ред.
Сезон Чемпіон Віце-чемпіон
1945[5] СР Сербія ЮНА
1946—1947 Партизан   Динамо Загреб
1947—1948   Динамо Загреб Хайдук
1948—1949 Партизан Црвена Звезда
1950 Хайдук Црвена Звезда
1951 Црвена Звезда Динамо Загреб
1952 Хайдук Црвена Звезда
1952—1953 Црвена Звезда Хайдук
1953—1954 Динамо Загреб Партизан
1954—1955 Хайдук БСК
1955-56 Црвена Звезда Партизан
1956-3957 Црвена Звезда Воєводина
1957—1958 Динамо Загреб Партизан
1958-59 Црвена Звезда Партизан
1959—1960 Црвена Звезда Динамо Загреб
1960—1961 Партизан Црвена Звезда
1961—1962 Партизан Воєводина
1962—1963 Партизан Динамо Загреб
1963—1964 Црвена Звезда ОФБ Белград
1964—1965 Партизан Сараєво
1965—1966 Воєводина Динамо Загреб
1966—1967 Сараєво Динамо Загреб
1967—1968 Црвена Звезда Партизан
1968—1969 Црвена Звезда Динамо Загреб
1969—1970 Црвена Звезда Партизан
1970—1971 Хайдук Желєзнічар
1971—1972 Желєзнічар Црвена Звезда
1972—1973 Црвена Звезда Вележ
1973—1974 Хайдук Вележ
1974—1975 Хайдук Воєводина
1975—1976 Партизан Хайдук
1976—1977 Црвена Звезда Динамо Загреб
1977—1978 Партизан Црвена Звезда
1978—1979 Хайдук Динамо Загреб
1979—1980 Црвена Звезда Сараєво
1980—1981 Црвена Звезда Хайдук
1981—1982 Динамо Загреб Црвена Звезда
1982—1983 Партизан Хайдук
1983—1984 Црвена Звезда Партизан
1984—1985 Сараєво Хайдук
1985—1986 Партизан[6] Црвена Звезда
1986—1987 Партизан[7] Вележ
1987—1988 Црвена Звезда Партизан
1988—1989 Воєводина Црвена Звезда
1989—1990 Црвена Звезда Динамо Загреб
1990—1991 Црвена Звезда Динамо Загреб
1991—1992 Црвена Звезда Партизан

Бомбардири

ред.

Найрезультативніші гравці чемпіонату:[8]

  1. Слободан Сантрач — 218
  2. Дарко Панчев — 168
  3. Душан Баєвич — 166
  4. Борівоє Костич — 158
  5. Фране Матошич — 149
  6. Тодор Веселинович — 145
  7. Степан Бобек — 129
  8. Зоран Прлінчевич[en] — 129
  9. Душан Савич[en] — 120
  10. Драган Джаїч — 113
  11. Воїн Лазаревич[en] — 112
  12. Йосип Букал — 111
  13. Петар Надовеза — 108
  14. Коста Томашевич — 105
  15. Вахід Халілходжич — 104
  16. Снєшко Церин[en] — 103
  17. Петар Никежич[en] — 102
  18. Златко Вуйович — 100

Титули

ред.
# Клуб Титули Сезони
  1    Црвена Звезда  19 1951, 1953, 1956, 1957, 1959, 1960, 1964, 1968, 1969, 1970, 1973,
1977, 1980, 1981, 1984, 1988, 1990, 1991, 1992
2 Партизан 11 1947, 1949, 1961, 1962, 1963, 1965, 1976, 1978, 1983, 1986, 1987
3 Хайдук 7 1950, 1952, 1955, 1971, 1974, 1975, 1979
4 Динамо (Загреб) 4 1948, 1954, 1958, 1982
5 Сараєво 2 1967, 1985
Воєводина 2 1966, 1989
7 Желєзнічар 1 1972

Примітки

ред.
  1. Клуби не дійшли згоди щодо формату проведення змагань. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 4 січня 2017. [Архівовано 2017-01-05 у Wayback Machine.]
  2. Два матчі; 14 клубів.
  3. Ряд провідних клубів країни, серед «Хайдук», «Граджянські», «Югославія», «Конкордія», ХАШК, відмовились від участі в турнірі, не погоджуючись зі зміною формату.
  4. У 1939 хорватські та словенські клуби приєдналися до створеної Хорватської футбольної асоціації і створили хорватсько-словенську Футбольну Лігу, а югославські у відповідь збиралися створити Першу Сербську Лігу. Але конфлікт вдалося вирішити збільшенням числа хорватських і словенських клубів у Першій Лізі.
  5. Був проведений спеціальний турнір, щоб підтвердити єдність народів нової Югославії. Турнір складався з команд Соціалістичної республіки Сербії, Соціалістичної республіки Хорватії, Соціалістичної республіки Македонії, Автономної області Воєводини (1945—1963), Соціалістичної республіки Словенії, Соціалістичної республіки Чорногорії, Соціалістичної республіки Боснії і Герцеговини і Югославської Народної Армії.
  6. Футбольна асоціація Югославії вирішила, що останній тур змагань повинен бути переграний, так як були встановлені певні результати матчів. Партизан, який виграв чемпіонат, а в останньому матчі переміг Желєзнічар 4:0, відмовився від перегравання. Це дало право Црвені Звезді брати участь в Кубку Чемпіонів 1986—1987, пізніше Партизан в ході безлічі судових випробувань довів, що він може вважатися чемпіоном
  7. 10 клубів почали сезон з вирахуванням 6-ти очок через події попереднього сезону, Вардар Скоп'є, у якого не було відніме 6 очок, виграв титул і отримав права участі в Кубку чемпіонів 1987-88. Після низки судових розглядів віднімання очок було визнано незаконним, чемпіоном став Партизан
  8. Бомбардири чемпіонату Югославії на сайті RSSSF/

Посилання

ред.