Маковський Василь Михайлович

Маковський Василь Михайлович (нар. 1870 р., Київ, Київська губернія, Російська імперія — пом. 3 березня 1930 р., Хорол, Лубенська округа, УСРР) — український художник-пейзажист, графік, педагог, фотохудожник.

Маковський Василь Михайлович
При народженні	Маковський Василь Михайлович
Народження	1870(1870) Київ, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	1930(1930)
	Хорол, Лубенська округа, УСРР
Національність	українець
Країна	Російська імперія, УСРР
Жанр	художник-пейзажист, графік, фотохудожник
Навчання	Київська рисувальна школа М.І. Мурашка, Імператорська Академія мистецтв, Санкт-Петербург
Діяльність	художник
Роки творчості	1890-1930
Вплив	Архип Куїнджі
Вплив на	Петро Омельченко
Автограф

Життєпис

Народився у 1870 р. в Києві, в сім'ї міщанина. Маючи схильність до малювання, Василь Маковський у 1885 р. вступив до рисувальної школи Миколи Івановича Мурашка.

Саме в цій школі, де в ті часи викладали такі корифеї, як Харитон Платонов, Микола Пимоненко, Іван Селезньов, Василь розвинув свій природний хист, здобув початкову художню освіту і сформувався, як особистість.

Після закінчення рисувальної школи Миколи Мурашка розпочався творчий шлях Василя Михайловича Маковського. Його здібності були відзначені Київським товариством заохочення мистецтв, де Василь брав участь у виставках етюдів, малюнків і акварелей. З 1891 року В. М. Маковський став регулярно виставлятися на виставках Товариства південноросійських художників в Одесі. Після VI виставки удостоївся епіграми, а після IX — критиці поряд з художниками Євгеном Столицею і Василем Кандинським. Вирішивши продовжити художню освіту та успішно пройшовши конкурсний відбір, Василь Михайлович у 1899 р. вступив до Вищого художнього училища при Імператорській Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі, куди він був прийнятий вільним слухачем і де провчився до 1903 року в пейзажній майстерні живописця Кісельова Олександра Олександровича, — академіка Імператорської Академії мистецтв.

За роки навчання Василь Михайлович Маковський створив багато художніх полотен, які схвально були оцінені в пресі, брав участь у пересувних виставках. Частину своїх картин він виставляв на продаж у мистецькому магазині при Академії. В основному, це були пейзажі України, які полюбляла петербурзька публіка. Відвідування музеїв Петербурга, знайомство з світовими шедеврами живопису, можливість навчатися у корифеїв та спілкуватися з ними, розширило культурні та фахові горизонти майбутнього художника. Улюбленцем Василя був український живописець Архип Куїнджі, творчістю якого він захоплювався і багато чого сприйняв від майстра. У 1902 році В. М. Маковський закінчив педагогічні курси при Імператорській Академії мистецтв і отримав відповідні свідоцтва. Це у подальшому давало можливість не тільки викладати малювання та чистописання в середніх навчальних закладах, але і зрівнювало його статус і права з викладачами інших дисциплін. Також став дійсним членом «Товариства вчителів малювання», куди входили передові педагоги-художники.

У 1903 році Василь Михайлович Маковський завершив навчання у Імператорській Академії мистецтв, отримав звання художника за картину «Осінній ранок» і в чині колезького асесора повернувся до Києва. А через декілька років отримав пропозицію працювати вчителем у Хоролі Полтавської губернії. Спочатку, у 1907 р., працював вчителем малювання в міському училищі та жіночій гімназії, а з 1908 р. — вчителем графічних мистецтв у реальному училищі. Викладав малювання, чистописання та креслення. Згодом отримав чин надвірного радника.

Свідоцтво про педагогічну освіту Маковського В. М.

З 15 листопада 1920 року очолював художню студію при музеї в Хоролі. Зазнав утисків від радянської влади. Останні роки жив у злиднях, тяжко хворів. Помер 3 березня 1930 року. Похований на хорольському центральному кладовищі, де зараз знаходиться стадіон. Могила не збереглася.

Педагогічна діяльність

Працюючи в реальному училищі вчителем малювання, Маковський В.М на вищому рівні організував свій навчальний процес, запроваджуючи передові методики викладання, що були засвоєні ним у рисувальній школі Миколи Мурашка та в Імператорській Академії мистецтв. Рисувальний клас був обладнаний спеціальними партами і всім необхідним для малювання. В переліку унаочнень рисувального класу станом на 1908—1913 рр. були: різноманітні навчальні таблиці, гіпсові моделі орнаментів, тварин та бюстів, майолікові вази, чучала птахів, оригінальні рисунки та картини.

Керуючись принципом — «від простого до складного», вчитель розробив навчальну програму, яка охоплювала сім років навчання малюванню в реальному училищі — від зображення простих орнаментів у першому класі до рисування бюстів, барельєфів і людини з натури в останньому сьомому класі. Один із вихованців В. М. Маковського, Багно Анатолій Олексійович, розповідав:

"Я завжди був переконаний, що зерна причетності і любові до мистецтва були посіяні мені в дитинстві і в юнацькі роки моїм наставником Василем Михайловичем".

Займаючись позакласним вихованням, В. М. Маковський 24–29 липня 1909 року супроводжував учнів реального училища в м. Полтаву на святкування 200-річчя Полтавської битви. А 13 вересня того ж року організував екскурсію в м. Миргород, в Гоголівське художньо-промислове училище.

Після закриття у 1919 р. реального училища та жіночої гімназії Василь Маковський працював учителем малювання у Хорольській семирічній школі № 1.

Творча спадщина

Окрім основної педагогічної роботи Василь Михайлович кожну вільну хвилину присвячував живопису. Чудові хорольські краєвиди приваблювали художника. Тут, в Хоролі, він створив численні ескізи, етюди, картини. Працював в техніці олійного, акварельного живопису та графіки. Під час канікул багато роз'їжджав. Побував на Волині, Лубенщині, Київщині, відвідав Крим. Звідусіль привозив етюди, ескізи. Його картини експонувалися на виставках у Полтаві, Києві, Одесі, Миколаєві, Харкові, а також у Хоролі (1912, 1916 рр.). На персональній виставці, яка пройшла у 1916 р. в будинку Хорольської земської управи, художником було представлено 116 робіт, серед яких 23 хорольського періоду: 21 етюд пейзажів Хоролу та його околиць та 2 акварелі. Каталог виставки зберігається у Хорольському краєзнавчому музеї Полтавської області. Остання згадка у пресі про Василя Михайловича Маковського, який брав участь у традиційній Весняній виставці у Києві, датується 1918 роком.

Творчий спадок В. М. Маковського значний, але недостатньо вивчений. Переважна більшість його картин розпорошена по приватним колекціям. Слід відзначити такі відомі картини, як: «Кленова алея» (1891 р.), «Вечоріє» (кін. 19 ст.), «Ніч на Дніпрі» (1893 р.), «Вечір в Україні» (1899 р.), «Осінній ранок» (1903 р.), «Лісова річка» (1904 р.), «Лавка у парку» (поч. 20 ст.), «Український пейзаж», «Квітучий сад», «Зимовий сільський пейзаж», «Зимовий пейзаж».

Картини «хорольського періоду»: «Ліс влітку» (1918 р.), «Ставок» (1920 р.), «Річка» (1920 р.), «На пасіці» (1922 р.), «Дорога» (1925 р.), «Озеро в Глибокій Долині», «Дорога на Шимківку», «Петропавлівський ставок», «Дорога в лісі», «Луки» (всі 1910–20-і рр.). До 1937 р. деякі з картин Маковського В. М. зберігалися в Хорольському народному музеї.

Окремі роботи художника знаходяться в Охтирському міському краєзнавчому музеї, в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві, а можливо, і в інших музеях України та Російської Федерації. В Хорольському краєзнавчому музеї (ХКМ) зберігаються картини «На пасіці», «Дорога».

Відомо про ряд полотен Василя Маковського, які вже в пострадянські часи пройшли атрибуцію в експертній комісії Державного Російського музею. Це: «Сирень» (1893), етюд «Рожь» (1900), «Зимний пейзаж с водяной мельницей» (1901), «Сенокос» (1902), етюд «Околица» (1902), «После дождя» (1903), «Крестовский остров», дві графічні роботи з українськими краєвидами (1905; 1906), « Сельский пейзаж» (1907), «Весна в предместье Киева» (1910-ті).

Каталог персональної виставки картин художника В. М. Маковського.

Каталог виставки картин художника В. М. Маковського. — Хорол: Друкарня Затуренського (зберігається в ХКМ):

• Октябрьское утро
• Тихим вечером
• Последний луч
• Листья осыпаются
• В зимнюю ночь
• Последний снег
• Надвигается.
• 12. На заре.
• 13.Золотая осень.
• 26. Осень в Крыму.
• 35. Полдень в лесу.
• 36. Лесное болото"
• 59-66 — этюды м. Коростышево Киевской губернии
• 67-72 — этюды Крыма
• 88-101 — этюды Хорола
• 108—114 — этюды г. Хорол
• 115—116 — акварели

В. М. Маковський — фотохудожник

Василь Михайлович був не тільки художником, педагогом, але і гарним фотографом. Великою його заслугою було те, що він залишив хорольцям у спадок цілий ряд фотографій, на яких відобразив окремі пам'ятки, види Хоролу та його околиць. Деякі фото художника були використані при створенні цілої серії поштових листівок у хорольському видавництві Л. Р. Затуренського на поч..ХХ ст. У фондах ХКМ зберігаються поштові листівки з фото В. М. Маковського: «Старая мельница», «Вид в Хороле. Мельница», «Глубокая долина», «Озеро в Глубокой долине», «Дорога на вокзал», «Дорога на Шимковку», «Народный дом», «Петропавловская церковь», «Разлив реки Хорола».

Родина

Маковський В. М. з сім'єю.

Дружина: Маковська Є. Ф.

Дочка: Ольга Василівна Грязнова (Маковська). Померла в 1944 р. ЇЇ чоловік Грязнов Михайло Степанович (1897—1941), ст. лейтенант, розстріляний у 1941 році. Реабілітований у 1956 році. Її дочка (онука Василя Михайловича) — Лариса Михайлівна (1921 р.н.) була репресована і засуджена на 10 років таборів, повернулася у 1955 році. Проживала в м. Алмалик Узбецької РСР. З 1995 р. мешкала у м. Балашиха Московської обл. Російської Федерації.

Дочка: Віра Василівна Хоруженко (Маковська). Виїхала з Хоролу у м. Охтирка, Сумської обл. З 70-х років ХХ ст.. проживала у м. Алмалик Узбецької РСР.

Брат: Маковський Юхим Михайлович (15(27). 10. 1862. м. Київ — 1919 р. м. Миколаїв), художник, педагог, етнограф.

Пам'ять

Ювілейний конверт до 150 років від народження художника Маковського В. М.

Своєю художньою творчістю та педагогічною діяльністю Василь Михайлович Маковський заслужив шану і повагу від кількох поколінь хорольців та гостей міста. Одна з вулиць у Хоролі носить ім'я Василя Маковського. Зберігся будинок, збудований В. М. Маковським, в якому з 1915 по 1930 р. жив художник. До 150-річчя з дня народження Василя Михайловича Маковського випущено ювілейний поштовий конверт.

Учні

1. Багно Анатолій Олексійович, учень реального училища, в подальшому вчитель фізики в середній школі в с. Крива Руда, Семенівського району Полтавської обл., який все життя займався живописом.
2. Петро Омельченко (1894—1952), графік і гравер по склу.

Галерея картин

• 
  Вечір в Україні, полотно, олія, 1899 р.
• 
  Вечоріє. Кін.19 ст., полотно, олія.
• 
  Лавка в парку. Поч.20 ст., картон, олія.
• 
  Дорога в лісі. 1900 р.
• 
  Зимовий пейзаж, околиця села. Поч.20 ст., фанера, олія.
• 
  На пасіці. 1922 р., полотно, олія, Хорольський краєзнавчий музей.
• 
  Дорога.1925 р., полотно, олія,Хорольський краєзнавчий музей.
• 
  Тарас Шевченко. 1896 р. Папір, італійський олівець,білила.Національний музей Тараса Шевченка, Київ.
• 
  Квітучий сад.
• 
  В старій садибі.Хорольський краєзнавчий музей.
• 
  Луг. Охтирський міський краєзнавчий музей

Фотогалерея

• 
  Хорол. Старий млин.
• 
  Хорол. Млин.
• 
  Хорол. Дорога на Шимківку
• 
  Хорол. Народний дім.
• 
  Хорол. Петропавлівська церква.
• 
  Озеро в Глибокій долині.

Джерела

• Особова справа Маковського В. М., РДІА, С.Петербург, Фонд С. Петербурзької Імператорської Академії мистецтв, № 789, опис 12, справа 62-И, арк. 3.
• Художник Василий Маковский. www.art-lab.com.ua › index.php
• Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764—1914: [В двух томах] / Составил С. Н. Кондаков; Императорская Санктпетербургская Академия художеств. — С.-Петербург: Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1914—1915.– т. 2.– С. 120
• Отчет о состоянии Хорольского реального училища с 1908 г. по 1913 г.– Хорол, 1914.
• Справочная книжка по Полтавской губернии на 1908 год.– Полтава, Типо-литография Губернского правления, 1908.
• Відомості про Василя Маковського із зазначенням місця його проживання у списку службовців Хорольського реального училища станом на 1 січня 1916 р. ЦДІАК України, Київ, Ф.707, оп.259, спр.39 ч.1, арк.272.
• Козлов В. А. Історія моєї школи. — Хорол, 2006. — С. 16.
• Оголошення: [Про відкриття художньої студії] //Вісті Хорольщини.– Пов. виконавчого комітету і партійного бюро КПУ (більшовиків).– 1920. – 7 листопада.– № 159. — С. 2.
• Ханко В. М., Маковські — Василь Михайлович Маковський // Полтавіка. Полтавська енциклопедія.— т. 9.— С. 13
• В. М. Ханко. Маковський Василь Михайлович//Енциклопедія сучасної України. — Київ, 2017.– т. 18. — С. 596.
• Ротач П. Полтавська Шевченкіана.– Полтава, Дивосвіт, 2009.– кн.2.– С. 70.
• Кривовязко В. Творча спадщина Василя Маковського // Вісті Хорольщини.– 2003.– 12 вересня.– № 31 (10602).– С. 3

Посилання

Академія мистецтв імператорська [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ