Відкрити головне меню

Кура́ш — село в Україні, в Дубровицькому районі Рівненської області.[2] Підпорядковується Соломіївській сільській раді.[2] Центром сільради є село Соломіївка.[2] Населення становить 255 осіб (2011).[1]

село Кураш
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубровицький район
Рада/громада Соломіївська сільська рада
Код КОАТУУ 5621887702
Облікова картка с Кураш 
Основні дані
Засноване 1755[2]
Населення 255 (01.01.2011)[1]
Площа 0,4 км²[2]
Густота населення 795[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34161[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°26′57″ пн. ш. 26°31′28″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
153[джерело?] м
Водойми річка Горинь[2]
Місцева влада
Адреса ради 34161, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Соломіївка, вул. Центральна, 9, тел. 3-31-41[2]
Карта
Кураш. Карта розташування: Україна
Кураш
Кураш
Кураш. Карта розташування: Рівненська область
Кураш
Кураш
Мапа

Кураш у Вікісховищі?

НазваРедагувати

Є припущення, що назва села пішла від французького слова Кураж.[джерело?] Польською мовою згадується як Kurasz,[3] російською — як Курашъ.[4]

ГеографіяРедагувати

Доїхати до села можна з Рівного маршрутними автобусами на Дубровицю та Зарічне. Автомобілем по трасі Рівне—Столін. Село засновано на березі річки Горинь.[джерело?]

Площа села — 0,4 км².[2] Поблизу села — річка Горинь.[2] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».[5]

КліматРедагувати

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 609 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 88 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,7 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[6]

Клімат Кураша
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,2 3,4 12,4 19,3 22,9 24,0 23,1 18,3 11,9 4,9 0,0 11,4
Середня температура, °C −5,6 −4,4 −0,3 7,5 13,7 17,5 18,7 17,6 13,3 7,8 2,4 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,6 −3,9 2,7 8,2 12,1 13,4 12,2 8,4 3,8 −0,1 −5 3,0
Норма опадів, мм 36 30 28 42 57 88 81 64 57 44 41 41 609
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

ІсторіяРедагувати

Кураш на мапах
 
Село Кураш[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)
 
Кураш[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
 
Кураш[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)
 
Кураш[ком. 4] на російській топографічній карті 1915 року років (рос.)

Село вперше згадується 1755 року.[2] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Любиковицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[7][8]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[9] У 1921 році село входило до складу гміни Любиковичі Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[10] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належав фільварок Кураш.[11]

До часів СРСР село було в віданні польського поміщика, маєток якого стояв на березі річки, після того, як Західна Україна увійшла до складу УРСР, маєток було зруйновано, а на його місці побудовано водну станцію для кораблів.[джерело?]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[12]

У 1947 році село Кураш разом з хутором Кураш підпорядковувалося Кураській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[13]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[14] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 5][16] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,18 Кі/км² (137Cs + 134Cs[ru]), молока — 3,43 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,41 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 107 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 92 мбер (з них Cs — 81 мбер).[17]

НаселенняРедагувати

Рік Населення Зміна
1906[4] 521
1921[3] 629 +20.7%
1989[18] 403 −35.9%
1993[17] 368 −8.7%
2001[19] 317 −13.9%
2011[1] 255 −19.6%
2017[20] 295 +15.7%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 255 осіб.[1] Густота населення — 795 особи/км².[2]

Станом на 1906 рік у селі було 77 дворів та мешкала 521 особа.[4]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі та однойменному сусідньому фільварку разом налічувалося 117 будинків та 629 мешканців, з них: 304 чоловіки та 325 жінок; 594 православні, 30 юдеїв та 5 римо-католиків; 616 українців (русинів), 12 євреїв та 1 поляк.[3]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 183 чоловіки та 220 жінок.[18] На кінець 1993 року в селі мешкало 368 жителів, з них 63 — дітей.[17]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 317 осіб.[19]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[21]

Мова Відсоток
українська 99,69 %
російська 0,31 %

Вікова і статева структураРедагувати

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[22]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 18 15 33
18-39 32 24 56
40-59 36 23 59
60+ 48 59 107
Разом 134 121 255

Соціально-економічні показникиРедагувати

Працездатність (станом на 2011 рік)[23]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 255
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
58 22 63 24 121 46 51 19 57 21 108 41
Зайнятість (станом на 2011 рік)[24]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 255
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
113 4 226 8 339 12 619 23 612 22 1231 45
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[25]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
234 36 135 - - 19 9 1 2 4 14 - 4 -

ПолітикаРедагувати

Органи владиРедагувати

Місцеві органи влади представлені Соломіївською сільською радою.[2]

ВибориРедагувати

Село входить до виборчого округу № 155.[26] У селі розташована виборча дільниця № 560288.[26] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 223 особи.[1]

КультураРедагувати

У селі працює Кураський сільський клуб на 120 місць.[27]

Між Курашем та селом Бережниця розташована могила, у якій поховано 14 бійців УПА.[28][29] У 1996 році могилу відновили та впорядкували.[28][29] На місці поховання насипаний великий курган і встановлений хрест.[28][29] У 2018 році там встановили пам'ятник та висадили алею дубів.[29]

Поряд із Курашем було знайдене давньоруське городище.[джерело?]

РелігіяРедагувати

24 березня 2019 року Свято-Преображенська громада села на парафіяльних зборах майже одноголосно прийняла рішення про перехід з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України.[30]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада Свято-Преображенської парафії ПЦУ[30] 25 вересня 1991 (УПЦ (МП)),
18 березня 1996 (УПЦ (КП))
60 Церква [31]
     — православні.

ПерсоналіїРедагувати

НародилисяРедагувати

  • Микола Досінчук-Чорний — український громадський діяч в еміграції.
  • Корнейчук Василь Іванович («Калина», нар. 1921), з 1945 року референт служби безпеки Дубровицького районного проводу.[32]

Пов'язані із селомРедагувати

ПриміткиРедагувати

КоментаріРедагувати

  1. рос. [село] Курашъ, 25 дворів, з церквою.
  2. рос. Куражъ, 31 двір.
  3. нім. Kurasz, 76 дворів.
  4. рос. Куражъ, 76 дворів.
  5. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[15]

ДжерелаРедагувати

  1. а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с с Кураш // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
  3. а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 63.  (пол.)
  4. а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 199. (рос.)
  5. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (uk) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  6. а б в г д е ж Kurash climate: Average Temperature, weather by month, Kurash weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.  (англ.)
  7. ІАУ, 1980, с. 55
  8. Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
  9. ІАУ, 1980, с. 57
  10. Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649 (пол.)
  11. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  12. Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  13. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  14. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  15. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  16. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  17. а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  18. а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  19. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  20. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  21. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  22. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5
  23. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10
  24. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13
  25. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42
  26. а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  27. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55
  28. а б в Могила воїнів УПА (с. Бережниця). rivne.travel. Рівненщина туристична. Процитовано 12 грудня 2019. 
  29. а б в г У Дубровицькому районі відновили великий курган [ВІДЕО]. Рівненщина. Новини - Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1» (uk). Рівне 1. 06.12.2018. Процитовано 12 грудня 2019. 
  30. а б На Рівненщині ще одна громада вирішила перейти до Православної Церкви України | Рівненські новини. www.rivnenews.com.ua. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  31. Паспорт Дубровицького району, 2011
  32. Антонюк Я. М. Діяльність служби безпеки ОУН (б) на території Волині та Західного Полісся (1946–1951 рр.). — Луцьк : Ключі, 2013. — С. 241.
  33. а б Свищевська Надія (14/02/2019). За Україну, за її волю. Сарненські новини. Процитовано 12 грудня 2019. 
  34. На Рівненщині до лав «Свободи» приєднався 92-річний упівець Степан Бакунець. Інформаційне агентство «Вголос». 21 серпня 2017. Процитовано 12 грудня 2019. 
  35. Указ Президента України від 22 січня 2019 року № 14/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»

КнигиРедагувати

Офіційні дані та нормативно-правові актиРедагувати

МапиРедагувати

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кураш