Відкрити головне меню

Кривоха́тки — залізничний роз'їзд 5 класу Полтавської дирекції Південної залізниці на лінії Полтава — Ромодан, за 5 км від ст. Полтава-Південна, за 126 км від ст. Ромодан[1]. Знаходиться в Подільському районі міста Полтави.

Роз'їзд Кривохатки

ПолтаваРомодан
Південна залізниця
Полтавська дирекція
Полтава

Пост ЕЦ роз'їзду Кривохатки
49°36′08″ пн. ш. 34°35′22″ сх. д. / 49.60222° пн. ш. 34.58944° сх. д. / 49.60222; 34.58944Координати: 49°36′08″ пн. ш. 34°35′22″ сх. д. / 49.60222° пн. ш. 34.58944° сх. д. / 49.60222; 34.58944
Рік відкриття 1901 (118 років)
Тип роз'їзд
Колій 2
Платформ 1
Форма платформи крива
Вулиця пров. Барвистий
Відстань до Києва, км 346
Відстань до Полтави-Південної, км 5
Відстань до Харкова, км 138
Відстань до Ромодана, км 126
Код станції 448545 ?
Код «Експрес-3» 2204199 ?

ІсторіяРедагувати

У 1901—1907 рр. споруджується високий земляний насип на дільниці між станціями Полтава-Місто[2] і Полтава-Сортувальна[3] приватної Московсько-Києво-Воронезької (М.-К.-В.) залізниці[4]. Роз'їзд Кривохатки відкрито у 1901 р.[5] Після ліквідації товариства М.-К.-В. залізниці в 1919 р. роз'їзд увійшов до складу Південних залізниць.

Свою назву роз'їзд отримав від розташованого поряд однойменного району Полтави, який на початку XX ст. був її передмістям. У 1960 р. цей район перейменовано у селище Вороніна, на честь Петра Федоровича Вороніна, місцевого більшовика, першого секретаря комітету бідноти, створеного в Кривохатках[6].

У радянський період нинішній роз'їзд Кривохатки був станцією. Пізніше статус станції знижується до роз'їзду. Імовірно, це сталося на початку 2000-х рр.

У 2003 р. виконувались роботи з електрифікації дільниці Полтава-Київська — Вакулинці. На роз'їзді змонтовано контактну мережу і побудовано новий пост ЕЦ. Цю будівлю спорудили фактично на болоті. Реконструйована пасажирська платформа[7].

ІнфраструктураРедагувати

До 2012 р. роз'їзд мав три колії (одна головна, дві приймально-відправні) та один тупик. У 2012 р. після демонтажу однієї з бокових колій роз'їзд став двоколійним[8]. Обладнаний електричною централізацією стрілок і сигналів. Перегони до станції Полтава-Південна і роз'їзду 328 км — одноколійні, електрифіковані, з двостороннім автоблокуванням. Пристрої контактної мережі та електропостачання обладнані телеуправлінням.

Рух приміських поїздівРедагувати

На роз'їзді зупиняються приміські поїзди сполученням Полтава — Гребінка і Полтава — Ромодан[9]. Посадка пасажирів на поїзди здійснюється з низької пасажирської платформи.

ФотогалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Схема залізниць України. — К., 2010.
  2. Нині Полтава-Київська
  3. Нині Полтава-Південна
  4. Артур Ароян. Полтава. Місто, яке вражає // Полтавський вісник. — 2016. — № 39 (1419). — 22 вересня.
  5. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)
  6. Полтавщина: Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — 1024 c.
  7. Олег Столбецов. 17 кілометрів… ентузіазму // Магістраль. — 2003. — № 47. — 4 липня.
  8. Роз'їзд Кривохатки на Railwayz.info
  9. Розклад руху приміських поїздів Південної залізниці

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Схема залізниць України. К., 2010.
  • Романенко Ю. И., Харенко М. П. Взгляд сквозь годы / Южная железная дорога за 130 лет. — Х.: Прапор, 1999. — 288 с., ил.
  • Полтавщина: Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — 1024 c.