Відкрити головне меню

Яре́ськи — проміжна залізнична станція 4 класу Полтавської дирекції Південної залізниці на лінії Полтава — Ромодан, за 78 км від ст. Полтава-Південна, за 53 км від ст. Ромодан[1]. Знаходиться в с. Нижні Яреськи Шишацького району Полтавської області.

Станція Яреськи

ПолтаваРомодан
Південна залізниця
Полтавська дирекція
село Нижні Яреськи

Станція Яреськи
49°48′54″ пн. ш. 33°52′59″ сх. д. / 49.81516840002777258° пн. ш. 33.88322280002777376° сх. д. / 49.81516840002777258; 33.88322280002777376
Рік відкриття 1901 (118 років)
Тип проміжна
Платформ 2
Відстань до Києва, км 259
Відстань до Полтави-Київської, км 60
Код станції 447814 ?
Код «Експрес-3» 2204197 ?
Послуги Квиткова каса

Зміст

ІсторіяРедагувати

Станція Яреськи відкрита у 1901 році[2]. До 1918 року вона належала приватній Московсько-Києво-Воронезькій залізниці, а в 1918 р. увійшла до складу Південної залізниці.

У 1967 р. в селі Яреськи, розташованому за 1,5 км від станції, збудовано цукровий завод, до якого прокладено під’їзну колію[3]. У радянський період (імовірно, до 1990-х рр.) на перегоні Яреськи — Матяшівка була платформа Турбаза, на якій приміські поїзди робили зупинку в період з 9 травня по 15 жовтня[4].

У грудні 2001 р. завершено електрифікацію дільниці Гоголеве — Сагайдак. Станція Яреськи та суміжні перегони також були електрифіковані[5].

На станції приймаються і відправляються вантажі в основному для агрофірми імені О. Довженко. За даними 2014 р. основними номенклатурними вантажами були цукор, зернові, щебінь. За 10 місяців 2014 р. на станції навантажено 1047 вагонів, розвантажено 839. У далекому сполученні перевезено 3858 пасажирів, а в приміському — 6505[6].

У 2014 р. збудовано та електрифіковано другу колію на перегоні Федунка — Яреськи. Тоді ж на станції оновлено вокзал і пасажирські платформи, перекрито навіс для пасажирів, встановлено козирки на входах до вокзалу, відремонтовано туалет, пофарбовані фасади вокзалу і посту ЕЦ[6].

Колектив станції в 2014 році налічував 14 чоловік. Начальник станції — Лариса Васильченко. У штаті працівників — чергові, квиткові касири, товарний касир[6].

ІнфраструктураРедагувати

На станції — дві головні, три бокові і кілька тупикових колій. До станції примикають під’їзні колії Яреськівського цукрового заводу (в непарній горловині) та інших підприємств. Перегін до станції Сагайдак — двоколійний, до роз’їзду Матяшівка — одноколійний. Обидва перегони електрифіковані, з двостороннім автоблокуванням.

Рух пасажирських та приміських поїздівРедагувати

На станції зупиняються деякі пасажирські поїзди, що слідують у напрямку Полтава — Київ[7], а також приміські поїзди сполученням Полтава — Гребінка і Полтава — Ромодан[8]. Для посадки пасажирів на поїзди є дві низькі пасажирські платформи.

ПриміткиРедагувати

  1. Схема залізниць України. К., 2010.
  2. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)
  3. Білоусько О. А., Киридон П. В., Пустовіт Т. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (ІІ половина ХХ століття): Підручник для 11 класу загальноосвітньої школи. — Полтава: «Оріяна», 2007. — 312 с., іл., карти.
  4. Служебное расписание движения пригородных поездов со 2 июня 1985 года. — Х.: Транспорт, 1985. — 352 с.
  5. Харьков транспортный. ЖД транспорт. Хроника
  6. а б в Василий Мельник. Яреськи // Южная магистраль. — 2014. — № 46. — 14 ноября.
  7. Розклад руху пасажирських поїздів по станції Яреськи
  8. Розклад руху приміських поїздів Південної залізниці

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.08.2019)  (рос.) Архівовано з першоджерела 03.08.2019.
  • Схема залізниць України. К., 2010.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)
  • Полтавщина: Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — 1024 c.
  • Білоусько О. А., Киридон П. В., Пустовіт Т. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (ІІ половина ХХ століття): Підручник для 11 класу загальноосвітньої школи. — Полтава: «Оріяна», 2007. — 312 с., іл., карти.