Відкрити головне меню

Криворізький швидкісний трамвай

(Перенаправлено з Криворізький метротрам)

Криворі́зький шви́дкісний трамва́й (або Криворі́зький метрополіте́н) — переважно позавулична швидкісна гібридна легкорейкова транспортна система в Кривому Розі Дніпропетровської області.

Криворізький швидкісний трамвай
KrRih metrotram logo.svg
KRMetrotram.jpg
Опис
Країна Україна Україна
Місто  Кривий Ріг
Дата відкриття 26 грудня 1986
Щоденний пасажиропотік 45,3 тис.
Річний пасажиропотік 15 800 200 (2009)
Маршрутна мережа
Кількість ліній 1 (4 маршрути)
Кількість станцій 30
Довжина мережі 18,7 км
Схема маршрутів

KR City metrotram.jpg

CMNS: Криворізький швидкісний трамвай на Вікісховищі

Має одну лінію довжиною 18 км, якою прокладено чотири маршрути[1][2]. Налічує 15 станцій, чотири з яких — підземні. Більшу частину лінії збудовано за стандартами метрополітену, але як рухомий склад використовуються трамвайні вагони, а не потяги метро. Єдине місце в країні, де узаконено лівосторонній рух[3][4].

Експлуатується комунальним підприємством «Швидкісний трамвай»[5].

ІсторіяРедагувати

Радянський періодРедагувати

 
Перший рейс (1986)

Проект будівництва було розроблено в 1972 році харківським інститутом «УкркомунНДІпроект», Міністерством житлово-комунального господарства УРСР і «Харківметропроектом» Міністерства будівництва УРСР. За радянськими стандартами спорудження метрополітену передбачалося лише в містах-мільйонниках, а населення Кривого Рогу у 1970-х роках, коли проектувалася система, становило 700 тисяч мешканців[6]. Популярною є версія про те, що в районному центрі не могли дозволити будівництво повноцінного метро, поки в обласному центрі — Дніпропетровську — такого виду транспорту не було[3][7]. Тому було спроектовано легкорейкову систему, яка відповідає стандартам метрополітену, але використовує трамвайний рухомий склад.

Будівництво почалося в 1974 році. Відкриття першої черги зі станціями «Майдан Праці», «Жовтнева», «Майдан Артема» й тимчасовою зупинкою поблизу сучасної станції «Мудрьона» відбулося 26 грудня 1986 року. Лінію обслуговували 7 потягів.

Другу чергу булу відкрито з запізненням через часті затоплення тунелів ґрунтовими водами й фінансовою кризою кінця 1980-х. 13 лютого 1988 року відкрили станцію «Будинок Рад» з одноколійним рухом до неї від «Дзержинської». 2 травня 1989 року друга черга запрацювала після відкриття станцій «Дзержинська», «Проспект Металургів» та «Кільцева», споруди старої станції «Дзержинська» було демонтовано[7].

У період незалежності УкраїниРедагувати

Будівництво третьої черги велося за часів незалежності України, починаючи з 1992 року. Незважаючи на складне економічне становище, станції цієї ділянки теж будувалися за стандартами метрополітену. 26 жовтня 1999 року відбулося відкриття лише двох станцій з п'яти, запланованих у третій черзі: «Індустріальна» й «Зарічна». Його очолив Президент України Леонід Кучма.[8] Після введення в експлуатацію нової ділянки станція «Майдан Праці» виявилася розташованою осторонь від головної лінії (хоча й у безпосередній близькості від неї). У зв'язку із цим було введено поділ маршрутів на № 1 («Кільцева» — «Майдан Праці») і № 2 («Кільцева» — «Зарічна»). 19 червня 2000 року відкрили станцію «Електрозаводська»[9], 19 травня 2001 року — «Міська лікарня». Станцію «Вовнопрядильну» було законсервовану у 2001 році через те, що поруч із нею немає житлової забудови[10][11].

 
Міська лікарня, найновіша станція

У 2003 році було впроваджено новий логотип: червоні літери «ШТ» (скорочено від «швидкісний трамвай») на білому тлі замінили на зелену «М» (скорочено від «метротрам»)[6].

Рішенням міської ради від 28 лютого 2007 року станції «Жовтнева» було присвоєно нову назву — «Станція імені Гутовського» на честь Григорія Гутовського — останнього радянського мера Кривого Рогу, за часів якого в місті було збудовано й відкрито метрополітен[12].

У 2012 році розпочалася інтеграція швидкісного трамвая до трамвайної мережі, 25 травня[13], напередодні дня міста, відбулося урочисте відкриття нової трамвайної лінії[14]. У районі колишньої станції «Кільцева» (яку було закрито, а колію — розібрано) на місці гейту було споруджено лінію, що дозволяє здійснювати виїзд швидкісного трамвая на лінію міського трамвая. Швидкісний трамвай пішов по лінії міського трамвая до зупинки «Кільце КМК», у маршруті з'явилось 4 нові зупинки. Така перебудова мала як прихильників так і незадоволених серед криворіжців. Перші задоволені можливістю дістатися прохідної комбінату без пересадок; другі — закидають недоцільність витрати коштів ( 3,8 млн. ~ $ 250 тис.) на таку незначну модернізацію, а також дорікають уповільненням руху швидкісних трамваїв, та можливістю їх скорішого зношення та псування. Уже в день відкриття лінії із рухомим складом швидкісного трамвая на лінії міського трамвая сталося кілька поломок і ускладнень руху. Аварії на лінії трапляються доволі часто.[15][16][17]

У серпні 2012 року було відновлено роботу станції «Кільцева» — тепер посадка й висадка пасажирів здійснюється одночасно на одній, новозбудованій платформі. Введено маршрут № 3 («Зарічна» — «Кільце КМК»), маршрути № 1 та № 2 почали курсувати за своїми старими напрямками. Крім того, здійснити посадку на «Кільцевій» можна лише на маршрути № 1 та № 2, а маршрут № 3 проходить повз станцію. 2016 р., після прийняття закону про декомунізацію,[18] було змінено назви трьох станцій: «Імені Гутовського» (на честь Григорія Гутовського) стала «Сонячною»; «Майдан Артема» (на честь Артема Сергеєва) було змінено на «Вечірній Бульвар»; станція «Дзержинська» (на честь Фелікса Дзержинського) стала «Мудрьоною»[19].

Парк вагонівРедагувати

На лінії використовуються трамвайні вагони. Це є одним з аргументів стосовно того, що система не є метрополітеном, поряд із тим, що система відповідає вимогам правил технічної експлуатації трамваїв та тролейбусів, а не метрополітену. Однак, відомий дослідник метро Роберт Швандль не вважає тип рухомого складу критерієм належності до метрополітену.[20]

 
Tatra T3SU на станції «Кільцева»
 
Tatra KT3UA на станції «Зарічна»

Найчисельнішими є вагони Tatra T3. У 1986 році було придбано 15 вагонів модифікації Tatra T3SU (№ 001-015), у 1987 році ще 35 (№ 016-050). Через фінансову кризу, у 1993 році було придбано не нові вагони, а використовувані — 2 Tatra T3SU із Запоріжжя (№ 051-052) і 11 відремонтованих Tatra T3 з Праги (№ 053-063). Останні мали напівпантограф, змінену систему опалення, великі дзеркала заднього виду, по одному сидінню в кожному ряді і більшу кількість поручнів. Згодом напівпантограф і великі дзеркала заднього виду почали встановлювати й на інших вагонах. Усі криворізькі Tatra T3 тридверні; у передній маршрутовказівник убудовано додаткову третю фару. З 2005 року вагони № 001-047 і № 064-066 були модернізовані на Tatra T3R.P Дарницьким трамвайним депо в Києві. У 2005 році там же шляхом з'єднання двох вагонів Tatra T3 за допомогою низькопідлогової секції було створено вагон Tatra KT3UA № 067, у 2009 році було створено аналогічний вагон № 068 з колишніх № 051 і № 052.[21]

У 19931995 роках придбали 11 вагонів 71-611 (№ 201-211). Це особлива модифікація 71-608 з шістьома дверима по три в кожен бік та повернутими у салон сидіннями. Всього було випущено 13 таких вагонів спеціально для Криворізького метрополітену і Волгоградського швидкісного трамвая, де теж є підземні ділянки[22].

Трамваї курсують по одному або зчепленими по два. У травні 2012 року трамваї, зчеплені з трьох вагонів, були роз'єднані, адже не могли маневрувати на лінії міського трамвая.

У березні 2019 року було капітально відремонтовано трамвай моделі КТМ-5 для швидкісного трамваю[23].

ІнфраструктураРедагувати

 
Станція «Будинок Рад» (2012)
 
«Мудрьона»

Тунелі, перегони та коліїРедагувати

Лінія має довжину понад 25 км. Тунелі, що проходилися закритим способом, збудовано за стандартами метрополітену; не має однорівневих перетинів, наземні ділянки від станції Зарічна до станції Кільцева огороджені бетонним парканом. На лінії 5 підземних ділянок мілкого закладання. З півночі, від станції «Зарічна» перший тунель зі станцією «Електрозаводська» проходить під пагорбом на південній околиці мікрорайону «Зарічний». Другий і третій тунелі проходять під автодорогами на перегонах «Електрозаводська» — «Вовнопрядильна» та «Індустріальна» — «Сонячна». Четвертий тунель зі станцією «Вечірній бульвар» проходить під пагорбом біля Вечірнього бульвару. П'ятий тунель проходить під центральною частиною міста від станції «Мудрьона» до середини перегону між «Проспектом Металургів» і «Кільцевою». Між «Мудрьоною» і «Будинком Рад» тунелі різних напрямків міняються місцями під землею без прямого перетину, проходячи один над другим. Це змінює рух з правостороннього на лівосторонній, щоб трамвайні вагони могли здійснювати висадку пасажирів зліва на станціях з острівною платформою. Через це «Український тиждень» назвав криворізьку підземку єдиним місцем у країні, де легалізовано лівосторонній рух[3]. Від «Мудрьоної» до «Проспекту Металургів» тунель прокладався закритим способом, за допомогою прохідницького щита, він має круглу форму; за «Проспектом Металургів» — відкритим способом, він прямокутний у формі з трапецієподібною верхньою частиною для контактного дроту.

Між станціями «Будинок Рад» і «Проспект Металургів» є службова зупинка — там розташовані насоси та інші агрегати для захисту тунелю від ґрунтових вод; є можливість переходу до зустрічного тунелю або виходу на поверхню на Соцмісті. Трамваї на ній не зупиняються, але зменшують швидкість до 10—15 км/год.

На перегоні «Вечірній бульвар» — «Мудрьона» лінія проходить по дамбі одного з прилеглих ставків, перед станцією «Кільцева» — через міст над шлаковідстійником «шахти Гігант-Глибока».

Планами розвитку Криворізького швидкісного трамваю передбачалося продовження існуючої лінії, як у південному напрямку (в бік «АрселорМіттал Кривий Ріг»), так і в північному (від «Зарічної» до залізничної станції Рокувата в бік Тернів), а у далекій перспективі — будівництво другої і третьої ліній. Проте з обранням нового мера Юрія Вілкула стратегію розвитку міського транспорту було змінено — після приєднання в травні 2012 року лінії швидкісного до лінії міського трамвая, плани розвитку метротраму передбачають пуск трамваїв у бік районів Карачуни та Довгинцеве[24][25].

СтанціїРедагувати

Назва станції Дата відкриття Тип Попередні назви
Зарічна 1999 наземна, закрита, з береговими платформами
Електрозаводська 2000 підземна мілкого закладання, колонна, двопрогінна з береговими платформами
ВПФ не введена в експлуатацію наземна, закрита, з береговими платформами
Індустріальна 1999 наземна, закрита, з береговими платформами
Майдан Праці 1986 наземна, відкрита, на розворотному кільці
Сонячна 1986 наземна, закрита, з береговими платформами Жовтнева, імені Гутовського
Міська лікарня 2001 наземна, відкрита, з береговими платформами на дузі
Вечірній бульвар 1986 підземна мілкого закладання, колонна, двопрогінна, з береговими платформами Майдан Артема
Мудрьона 1986 наземна, закрита, з береговими платформами Дзержинська
Будинок Рад 1988 підземна мілкого закладання, односклепінна, з острівною платформою
Проспект Металургів 1989 підземна мілкого закладання, односклепінна, з острівною платформою
Кільцева 1989 наземна, відкрита, на розворотному кільці

ЕлектрогосподарствоРедагувати

Електогосподарство швидкісного трамваю є типовим для трамвайних систем:

Контактна мережа виконана у вигляді повітряного дроту з поздовжньо-ланцюговим підвішуванням. На підземних ділянках контактний дріт подвоєний для зменшення механічних навантажень від перенапружених струмоприймачів, що викликано низьким підвішуванням дроту у малих габаритах тунелю.

ДепоРедагувати

Депо метрополітену розташоване біля станції «Майдан Праці»; є пункт технічного обслуговування вагонів за «Зарічною». Раніше на перегоні «Вечірній бульвар» — «Мудрьона» був гейт до залізничної станції «Мудрьона». Як система інтервального регулювання руху рухомого складу, використовується автоблокування та сигналізація для лінії швидкісного руху розроблена під керівництвом Володимира Веклича в НДКТІ КГ. На кожній станції працюють інтервальні годинники з відліком від останнього відправлення потяга. «Вечірній бульвар», «Будинок Рад» та «Проспект Металургів» обладнані вільною Wi-Fi-мережею.

МаршрутиРедагувати

З 24 серпня 2015 подовжено маршрут трамваю від станції Зарічна до ПГЗК, який отримав назву 4М[26].

Маршрути Станції та зупинки
2 3 4 Зарічна
2 3 4 Електрозаводська
2 3 4 Індустріальна
1 Майдан Праці
1 2 3 4 Сонячна
1 2 3 4 Міська лікарня
1 2 3 4 Вечірній бульвар
1 2 3 4 Мудрьона
1 2 3 4 Будинок Рад
1 2 3 4 Проспект Металургів
1 2 Кільцева
3 4 Економічний університет
3 4 Міська лікарня № 2
3 КМК («Третя дільниця»)
3 Кільце КМК
4 Школа № 15
4 Перша дільниця
4 Трампарк
4 Міськхолодильник
4 с. Шевченко
4 зуп. Польова
4 База механізації
4 Руднична
4 Колективні сади
4 вул. Ярославльська
4 ринок "ПГЗК"
4 проспект Південний
4 Інгулецький райвиконком
4 вул. Кармелюка
4 ПГЗК

Оплата проїздуРедагувати

 
Жетон для проїзду

Оплата проїзду здійснюється жетонами, які опускаються в турнікети при вході на станції метро. Жетони продаються в касах на кожній станції. У радянський час замість жетонів використовувалися монети номіналом 5 копійок. Автомати для розміну дрібних грошей збереглися на станції «Будинок Рад». Під час інфляції початку 1990-х використовували квитки. Наприкінці 1990-х на жетонах зображувалася реклама банку «INKO». Після його закриття їх вивели з обігу, але згодом знову ввели через зношеність небрендованих жетонів[27].

Жетони виготовлялися в Харкові, це одні з перших пластмасових жетонів для транспорту на території України[28], На 2015 рік метротрам — це одна з останніх систем громадського транспорту в країні, де не використовуються безконтактні електронні картки. Для пільгового проїзду використовуються паперові квитки.

З 1 серпня 2005 року вартість проїзду становила 0,6 ₴[29], з 1 вересня 2006 року — 1 ₴[30], з 13 серпня 2011 року проїзд коштував 1,20 ₴

З травня 2012 року вартість проїзду підвищилась до 1,50 ₴ (пільговий проїзд коштував 0,75 ₴). Разом із пуском нової лінії змінилась система оплати за проїзд — на останній станції ШТ перед виїздом на лінію міського трамвая у трамвай заходять кондуктори і, починаючи з зупинки «Економічний інститут» продають паперові квитки. На зворотному шляху від зупинки «Кільце КМК» кондуктори збирають плату за проїзд до станції «Металургів» і виходять із вагонів.

У грудні 2016 вартість проїзду підвищилась до 2,50 ₴[31].

МапаРедагувати

Станції криворізького метротраму


Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кривий Ріг: Продовження лінії швидкісного трамваю Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.(рос.)
  2. Швидкісний № 3 ходить по «особливому» графіку[недоступне посилання з липень 2019](рос.)
  3. а б в Костянтин Раковський. Мегахутір індустрії. Український тиждень. № 14 (179) від 8 квітня 2011 року
  4. Між «Дзержинською» і «Будинком Рад» тунелі в різних напрямках міняються місцями під землею без прямого перетину, проходячи один над одним. Це змінює рух з правостороннього на лівосторонній
  5. Транспорт, зв'язок м. Кривого Рогу. Виконком Криворізької міської ради. Архів оригіналу за 2 червень 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  6. а б С. Болашенко. История. Криворожский метрополитен (метротрамвай). Сайт о железной дороге (рос.)
  7. а б Мир метро. Історія. Мир метро. Архів оригіналу за 21 квітень 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  8. Хіба це почесний, коли нечесно?. Газета День. Архів оригіналу за 2 червень 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  9. Станція «Електрозаводська» на сайті «Мир метро» (рос.)
  10. Коли починалося будівництво третьої черги швидкісного трамвая, вздовж лінії між станціями «Індустріальна» і «Вовнопрядильна» планувалося побудувати великий житловий масив «Індустріальний», але після розпаду СРСР ці плани скасовано
  11. Станція «Вовнопрядильна» на сайті «Мир метро» (рос.)
  12. Рішення Криворізької міської ради № 912 від 28 лютого 2007 року.[недоступне посилання з липень 2019] Офіційний сайт Виконавчого комітету Криворізької міської ради
  13. Буде внесено зміни в організацію пасажирських перевезень. Виконком Криворізької міської ради. Архів оригіналу за 21 грудень 2013. Процитовано 2 червня 2015. 
  14. Накануне Дня города в Кривом Роге торжественно открыли новую трамвайную линию (фото). krnews.ua. Архів оригіналу за 2 червень 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  15. В Кривом Роге в рабочую перевозку сломался скоростной трамвай. 0564.ua. Процитовано 2 червня 2015. 
  16. ЧП в Кривом Роге: скоростной трамвай сошел с рельсов, остановился в тоннеле и задымился (ФОТО). 0564.ua. Процитовано 2 червня 2015. 
  17. В Кривом Роге горит скоростной трамвай. 0564.ua. Процитовано 2 червня 2015. 
  18. № Р-223/0/3-16 від 19 травня 2016 року "Про перейменування топонімів у населених пунктах області". Архів оригіналу за 2016-12-21. Процитовано 2016-12-18. 
  19. В Кривом Роге переименованы станции скоростного трамвая, - активист | Первый Криворожский. 1kr.ua. Процитовано 2016-12-18. 
  20. Robert Schwandl. What is a metro? A subway? An underground? UrbanRail.Net (англ.)
  21. Cписок вагонов метротрама. Криворожский скоростной трамвай. Мир метро (рос.)
  22. Вагоны типа КТМ 71-611. www.tram.ruz.net. Архів оригіналу за 2013-05-30. Процитовано 2012-11-05. 
  23. ТРК Рудана (2019-03-26). Поповнення у трамвайному парку. Процитовано 2019-05-29. 
  24. Реконструкция скоростного начата (рос.)
  25. Криворожский скоростной трамвай будет ездить на Карачуны и Долгинцево(рос.)
  26. https://1kr.ua/news-22188.html В КРИВОМ РОГЕ ПОЯВИТСЯ НОВЫЙ СКОРОСТНОЙ ТРАМВАЙ 4М
  27. Оплата проезда. Криворожский скоростной трамвай. Мир метро (рос.)
  28. Тарасов А. В. Жетоны скоростного трамвая Кривого Рога / Андрей Валериевич Тарасов // Петербургский коллекционер. — 2011. — № 5. — С. 32-34. (рос.)
  29. Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 371 від 13 липня 2005 року. Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. Офіційний сайт Виконавчого комітету Криворізької міської ради
  30. Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 556 від 28 серпня 2006 року.[недоступне посилання з липень 2019] Офіційний сайт Виконавчого комітету Криворізької міської ради
  31. Однодневная отсрочка: стоимость проезда в электротранспорте подорожает с 16 декабря (официально) | Общество | Кривой Рог LIFE. krlife.com.ua. 2016-12-15. Процитовано 2016-12-18. 

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.
  • В. Ф. Веклич, Л. В. Збарский Проблемы и перспективы развития трамвайного транспорта в Украинской ССР — К.:Общество «Знание» УССР, 1980
  • В. Ф. Веклич Новые технические решения на городском электрическом транспорте — К.:Будівельник, 1975. — 64 с, илл.
  • Электротранспорт Украины: Энциклопедический путеводитель / Сергей Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Киев: Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с.: ил., схемы. — ISBN 978-966-2321-11-1.
  • Кривий Ріг: Фотоальбом. — Киев: «Мистецтво», 1989. — 144 с., цв. ил. (на украинском и русском языках).