Вілкул Юрій Григорович

Ві́лкул Ю́рій Григо́рович (нар. 14 листопада 1949, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР) — український політик, міський голова Кривого Рогу. Найстарший міський голова в Україні. Колишній член КПРС, Партії регіонів та Опозиційного блоку, нині — член Блоку Вілкула «Українська перспектива».

Юрій Вілкул
Юрій Вілкул
Криворізький міський голова
3 листопада 2010 — 17 грудня 2020
Попередник Юрій Любоненко
Наступник Костянтин Павлов
Народився 14 листопада 1949(1949-11-14) (71 рік)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Відомий як викладач університету, гірничий інженер
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Освіта Криворізький національний університет (1973)
Політична партія КПРСПартія регіонівОпозиційний блок→Блок Вілкула «Українська перспектива»
Діти Вілкул Олександр Юрійович, донька
Звання доктор технічних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Данила Галицького
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Орден «За заслуги» І ступеня
Заслужений діяч науки і техніки УкраїниДержавна премія України в галузі науки і техніки
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

ЖиттєписРедагувати

Народився 14 листопада 1949 року у Кривому Розі на Дніпровщині.

ОсвітаРедагувати

З 1968 по 1973 рік навчався у Криворізькому гірничорудному інституті, за спеціальністю «Технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин» і отримав диплом з відзнакою за кваліфікацією «Гірничий інженер».

ДіяльністьРедагувати

З 1965 року по 1968 рік працював токарем на криворізькому заводі гірничошахтного обладнання «Комуніст»;

З 1973 року по 1983 рік — молодший та старший науковий співробітник, заступник голови профспілкового комітету Криворізького гірничорудного інституту;

З 1983 року по 1987 рік працював заступником начальника управління «Криворіжкомплектпостач»;

З 1987 року по 2003 рік — старший викладач, доцент, начальник науково-дослідного комплексу, завідувач кафедри, проректор, перший проректор Криворізького технічного університету.

З 2003 року по 2010 рік — ректор Криворізького технічного університету (за виключенням періоду з 30 серпня 2006 року по 03 червня 2010 року).

Дніпропетровська обласна радаРедагувати

30 серпня 2006 — 3 червня 2010 голова Дніпропетровської обласної ради V скликання.

Криворізький міський головаРедагувати

З 8 листопада 2010 року  по грудень 2020 року — Криворізький міський голова.

Місцеві вибори 2010Редагувати

На виборах 31 жовтня 2010 року Вілкула обрано мером Кривого рогу.

Місцеві вибори 2015Редагувати

25 жовтня 2015 року Вілкул у другому турі набрав на 752 голоси більше за Юрія Милобога (49,3 % проти 48,8 %) зі 108 тис. виборців. При цьому, Милобог переміг у п'яти районах міста з семи. В найменшому районі міста, Інгулецькому, Вілкул набрав порівняно багато голосів, хоча раніше всі райони міста голосували приблизно однаково на всіх виборах. Результати було оскаржено представниками партій Самопоміч, УКРОП та Сила людей через підозри щодо фальсифікацій, але суди відмовили у задоволені позовів. Згадані події призвели до серії протестів у листопаді-грудні 2015 року.

У результаті 23 грудня Верховна рада України призначила позачергові вибори мера Кривого рогу на 27 березня 2016 року.[1] На них Вілкул набрав 70 % голосів виборців, але згодом всі бюлетені місцевих виборів у Кривому Розі 2015—2016 років, що мали зберігатись у міському архіві п'ять років, було викрадено[2].

Місцеві вибори 2020Редагувати

На виборах 25 жовтня 2020 року Вілкул у першому турі набрав 44,96 % голосів і вийшов у другий тур виборів з Дмитром Шевчиком від президентської партії Слуга народу, що набрав 25,94 %. Вілкул зняв кандидатуру після першого туру, пояснивши це станом здоров'я, замість себе підтримав кандидата від проросійської партії ОПЗЖ Костянтина Павлова[3]. У першому турі Костянтин Павлов набрав 9,15 % голосів виборців.

Наукова діяльністьРедагувати

Є автором та співавтором 8 монографій та близько 120 наукових праць. Має 28 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.

Громадська роботаРедагувати

  • член організаційного комітету Всесвітнього Гірничого конгресу,
  • президент Академії гірничих наук України,
  • член міжнародної асоціації гірничих професорів.

РодинаРедагувати

Одружений, має сина-політика Олександра та доньку. Згідно з декларацією (2015), заробітна плата становить 268,5 тис. гривень, дивіденди та відсотки — 427,352 тис. гривень, продаж цінних паперів — 1,34 млн грн.

У власності Вілкула житловий будинок площею 123,1 м2, квартира 74,5 м2, дачний будинок площею 15,6 м2. Його дружина задекларувала земельну ділянку площею 800 м2 і житловий будинок площею 255,4 м2, автомобілі: Toyota Land Cruiser Prado (2006) і Mitsubishi Outlander (2003).

На банківському рахунку у Вілкула відкрито депозити на загальну суму 3,544 млн гривень.[4]

СкандалиРедагувати

У листопаді 2015 року потрапив до скандалу через підкуп виборців під час виборів мера Кривого Рогу. Через фальсифікації[5] під час другого туру виборів у місті пройшли протести проти визнання переможцем Вілкула. Із 7 районів, Вілкул переміг лише в двох, в решті округів переміг представник «Самопомочі» Юрій Милобог.

У результаті масових протестів оголошення переможцем Вілкула відклали. Протестувальники зайняли міськраду.[6] 17 листопада 2015 більше трьох тисяч мешканців міста протестувало проти призначення Вілкула міським головою.[7] Силовики намагалися розігнати мітинг.

27 березня 2016 року було проведено дочасні вибори мера Кривого Рогу. На початку 2016-го Вілкул почав роздавати «допомогу» у вигляді 500 гривень містянам, які працюють на комунальних підприємствах, багатодітним сім'ям, пенсіонерам. Таким чином, він зберіг своє мерське крісло, вигравши в першому турі[джерело?].

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Рада призначила дострокові вибори в Кривому Розі на 27 березня // Українська правда. — 23.12.2015
  2. Кривий Ріг: З архіву втрачено абсолютно всі виборчі документи за 2014-2016 рік – #данівиборів (uk). Процитовано 2020-12-05. 
  3. Мер Кривого Рогу Вілкул знявся з виборів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-11-18. 
  4. http://www.pravda.com.ua/news/2015/12/14/7092459/
  5. «Самопоміч» оскаржить у суді протокол про обрання Вілкула — Лаврик
  6. У Кривому Розі готують Майдан через фальсифікації, УП, 17 листопада 2015
  7. Кривий Ріг: Силовики намагалися розігнати мітинг під міськвиконкомом. Архів оригіналу за 21 листопад 2015. Процитовано 30 листопад 2015. 
  8. а б Міський голова Вілкул Юрій Григорович // Сайт Виконкому Криворізької міської ради
  9. Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 619/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»
  10. Указ Президента України від 14 травня 2004 року № 543/2004 «Про відзначення державними нагородами України наукових працівників»
  11. Міністр оборони нагородив ексрегіонала Вілкула медаллю за допомогу ЗСУ // Українська Правда, 1 червня 2020 р.

ПосиланняРедагувати