Соцмíсто (Соціалістичне місто [містечко], розм. — Социк) — історична місцевість у Кривому Розі, розташована у центрі Металургійного району міста.

Соцмісто
 Кривий Ріг

Міськвиконком, пам'ятник «Козак Ріг» та алея «200 каштанів»
Загальна інформація
47°53′46″ пн. ш. 33°23′36″ сх. д. / 47.89611° пн. ш. 33.39333° сх. д. / 47.89611; 33.39333Координати: 47°53′46″ пн. ш. 33°23′36″ сх. д. / 47.89611° пн. ш. 33.39333° сх. д. / 47.89611; 33.39333
Країна  Україна
Район Металургійний
Адмінодиниця Кривий Ріг
Засновано 1931
Головні вулиці просп. Металургів, вулиці: Віталія Матусевича, Степана Тільги, Соборності
Заклади освіти
та культури
Криворізький національний університет, Криворізький державний цирк, стадіон «Металург», Палац молоді і студентів, Будинок культури металургів, школи: № 7, 69, 75, гімназії: № 56, 63, 95, 103, ліцей № 16, музична школа № 4
Парки парк ім. Б. Хмельницького[ru],
парк Героїв, сквер Металургів
Транспорт
Метрополітен Проспект Металургів

Будинок Рад
Залізнична інфраструктура станція Кривий Ріг («Червона»)
Карта
Мапа

Історія

ред.
 
План Соцміста часів німецької окупації. 1943 рік

Район почав забудовуватися в середині 1930-х років (1933—1936) архітекторами Й. Ю. Каракісом спільно з П. Г. Юрченко у зв'язку з будівництвом заводу «Криворіжсталь». Будівництво почалося з бараків і землянок. Першими на початку 30-х були побудовані будинки на сучасній вулиці Степана Тільги. Діяли Діловий клуб КМЗ, СШ № 16, аптека, кінний двір, базарна площа (сучасна територія кінотеатру «Космос»).

Під час Другої світової війни на території діяла підпільна група Ю. Козаченка.

Район був відбудований на початку 1950-х роів, а остаточно будівництво було завершено у 1950-1980-х роках.[1] В цей період над проєктуванням окремих об'єктів району працювала архітекторка О. А. Коренчук.

16—18 червня 1963 року в районі Соцміста відбулись масові заворушення та акти громадянської непокори, приводом до яких стало перевищення своїх повноважень працівниками міліції щодо солдата Тараненка. Протестувальники блокували Дзержинський районний відділок міліції протягом 16—17 червня. У ніч з 17 на 18 червня 1963 року проти протестувальників були кинуті військові. У сутичках з ними за офіційними даними загинуло 4, поранено 15 осіб, а за неофіційними даними — 7 осіб загинуло, кілька десятків поранено. Також було заарештовано 86 осіб. Лише за офіційними даними 36 осіб під час сутичок отримали важкі травми. За судовим вироком було засуджено 41 особу[2][3]

Сучасність

ред.

По суті Соцмісто стало адміністративним центром Кривого Рогу. Серед вулиць і магістралей: проспект Металургів, вулиці Вадима Гурова, Соборності, Героїв АТО, Володимира Бизова, Святогеоргіївська, Віталія Матусевича та інші.

Визначні місця

ред.

Цікаві факти

ред.

Відомі люди

ред.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Т. Д. Товстенко, М. Ю. Тюмін Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг
  2. Червневі події 1963 року в Кривому Розі Народний оглядач. 23.01.2007.
  3. Бунт на Соцгороде: что это было? [Архівовано 18 січня 2013 у Wayback Machine.] «Вестник Кривбасса». (рос.)
  4. У Кривому Розі запущено найбільший у світі квітковий годинник. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 10 січня 2013.

Джерела

ред.
  • Праці Центру пам'яткознавства. Випуск 16 / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. — К., 2009. — 318 c.
  • Енциклопедія Криворіжжя. — У 2-х т./Упоряд. В. П. Бухтіяров. — Кр. Ріг: «ЯВВА», 2005