Вікіпедія

Користувач:Nestor Volya/пісочниця

< Користувач:Nestor Volya
Моя пісочниця

Шрифт «Рутенія» – графічний варіант української абетки на основі....

Nestor Volya/пісочниця
у сестринських Вікіпроєктах

розроблений/авторства/... Василя Чебаника

Приклади: ред.

Абецадло

Абеца́дло (від пол. abecadło — абетка) — проєкт української (руської) латинської абетки 1834 року, розроблений українським греко-католицьким священиком Йосипом Лозинським на основі польського алфавіту (абецадла). Вперше опублікований у Львові 1834 року. На думку автора мусилив (1) замінити церковнослов'янську кирилицю і гражданку, поєднавши українську літературу з європейською; (2) перетворити українську (руську) мову на літературну; (3) усунити недоліки граматики і правопису. Проєкт зазнав критики з боку української галицької інтелігенції, зокрема Йосипа Левицького і Маркіяна Шашкевича.

Зміст ред.


ПРИКЛАДИ: ред.

Галерея звичайна ред.

  • Шрифти проєкту Графіка української мови / Рутенія авторства Василь Чебаник
  •  
    Ustav Millennium © 2000
  •  
    Rutenia Bold © 2004
  •  
    ChebanykGrotesk Cond © 2004
  •  
    SofiaKyivska © 2004
  •  
    Rutenia © 2008
  •  
    ShypshynaCursive_Italic © 2008
  •  
    Rutenia Kozak © 2008
  •  
    RuteniaAkcidenta © 2008
  •  
    LybidNorma © 2009
  •  
    Diduh © 2020
  •  
    Kimmeria © 2021
  •  
    Chornobryvtsi © 2021
  •  
    Svarga © 2021
  •  
    Rutenia Nezalezhna © 2021

Галерея слайд-шоу ред.

  • Шрифти проєкту Графіка української мови / Рутенія авторства Василь Чебаник
  •  
    Rutenia Nezalezhna © 2021
  •  
    Ustav Millennium © 2000
  •  
    Rutenia Bold © 2004
  •  
    ChebanykGrotesk Cond © 2004
  •  
    SofiaKyivska © 2004
  •  
    Rutenia © 2008
  •  
    ShypshynaCursive_Italic © 2008
  •  
    Rutenia Kozak © 2008
  •  
    Rutenia © 2008
  •  
    RuteniaAkcidenta © 2008
  •  
    LybidNorma © 2009
  •  
    Diduh © 2020
  •  
    Kimmeria © 2021
  •  
    Chornobryvtsi © 2021
  •  
    Svarga © 2021

Події ред.

Виставки робіт проєкту «Графіка української мови» ред.

  • 24 серпня 2004р., до Дня Незалежності України в столичній галереї “Лавра” Василь Чебаник презентував нову версію української абетки[1]
  • 20 лютого 2020[2]
  • 24 вересня 2021р., «Рутенія Абеткова Графіка Української Мови»[3], Музей книги та друкарства України

Популяризація ред.

 
Шрифт RuteniaArial©2009 ВасильЧебаник, проєкт Графіка української мови, Рутенія

Протягом 22−26 травня 2019 року у Мистецькому арсеналі на IX Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» було представлено мультимедійний проєкт «Рутенія. Анімована абетка Василя Чебаника» в якому всі 33 літери української абетки оздобили анімаціями Олеся Драшкаба, Надія Антонець, Кирил Чічкан, Олексій Чебикін та інші митці.[4]

Продюсер, автор ідеї та анімації Дмитро Лісенбарт, кураторка Надія Антонець, продюсер Віталій Хало. Василь Чебаник пожертвував на цей проєкт 35 тисяч гривень, які отримав за здобуття Шевченківської премії[5].

Стрічка «Рутенія. Повернення Коду Нації» ред.

24 серпня 2020 року на телеканалі «Прямий» було показано[6] документальний фільм «Рутенія. Повернення Коду Нації», який показує історію виникнення писемності в Європі та створення унікального українського шрифту.[7]

Режисерка картини та співавторка сценарію— Антоніна Готфрід, продюсерка та співавторка сценарію— Наталія Яковлева. Кінопроєкт став одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору Держкіно і отримав державну підтримку розміром 579 тис. 525 грн (78,52% загальної вартості виробництва фільму).[8]

Критика фільму ред.

Попри те, що стрічку було анонсовано як «історико-дослідницький фільм»[8], її розкритикували як антинаукову та міфотворчу.

Так, спеціаліст зі шрифтів Євген Садко зауважив, що у стрічці навіть бракує чіткого розрізнення і визначення понять писемність, абетка, графема і шрифт у сучасному розумінні. Він також зазначив, що у фільмі використали невдалі шрифти для демонстрації графем Чебаника. Наприклад, для вказівних знаків у фільмі було продемонстровано декоративний шрифт Rutenia Italic, хоча кращим прикладом були б шрифти без засічок Chebanyk Sans або UkrSans (обидва— авторства Віктора Харика на основі графем Чебаника).[9][ангажоване джерело]

Художник Іван Семесюк, який брав участь у проєкті «Рутенія. Анімована абетка Василя Чебаника» і дав коротке інтерв'ю для стрічки, гостро розкритикував цей фільм:[10][ангажоване джерело]

  Голос за кадром озвучує антинаукову маячню найвищої (чи найнижчої, не знаю) проби, а деякі коментатори мелють таку люту ахінею, що я просто не маю гідних слів, як на це реагувати. … Якби я знав, що насправді беру участь у аж настільки псевдомістичній і до того ж штампованій драмі замість документальної стрічки, то ніколи не дав би на це згоди.  
 
Цей розділ може відбігати від теми статті. Будь ласка, допоможіть встановити доречний зв'язок його вмісту із предметом статті. Якщо вміст розділу не буде узгоджено зі статтею, його може бути переписано, об'єднано з іншою статтею або вилучено. Подробиці можуть бути на сторінці обговорення. (19 листопада 2021)

[на чию думку?]

Бібліографія ред.

  1. Чебаник В. Графіка української мови / Абетка: [альбом]. — Київ, 2004. — 58 с.
  2. Мітченко В. Естетика українського рукописного шрифту / авт.-упоряд. В. С. Мітченко. — Грамота. — К, 2007. — ISBN 978-966-349-099-1.
  3. Василь Лизанчук. 6 // Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації: хроніка. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. — 256 с. — ISBN 978-966-613-615-5.
  4. Василь Чебаник, Віктор фон Ерцен-Глєрон. Буття та об’явлення української мови. — К. : Саміт-книга, 2021. — 992 с. — ISBN 978-966-986-347-8.
  Зовнішні відеофайли
  [1] У передачі Громадського радіо Василь Чебаник розповідає про те що абетка, якою ми користуємось, була створена для російської мови: "Наша мова одягнена в російську абетку або навіщо міняти українську абетку?,

Пряма трансляція відбулася 3 лип. 2017 р], Youtube

Джерела та примітки ред.

Як самостійна держава - Україна повинна володіти всіма символами державності і, перш за все, державною мовою з відповідною цій мові графічною абеткою.

Нині ж українську мову ми тільки чуємо, зорово вона є надто уподібненою, графічно ідентичною з російськомовною абеткою.

Українська абетка повинна бути кириличною в своїй основі, сучасною за державними, національними, художніми та естетичними ознаками.

—Василь Чебаник, 2004[11]

  1. ↑ Солонець, Олександр. Нова абетка. Слово просвіти (укр) . Тижневик всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. с. 6.
  2. ↑ У столиці презентують графіку української мови. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 30 жовтня 2021.
  3. ↑ Вітаємо Василя Яковича Чебаника з відкриттям виставки! | КДАДПМД (укр.). 27 вересня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  4. ↑ Українську абетку «оживили» на «Книжковому Арсеналі». www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 листопада 2019.
  5. ↑ Як «ожила» українська абетка Василя Чебаника: інтерв'ю з автором проєкту Дмитром Лісенбартом. Всеосвіта (uk-UA) . Процитовано 24 листопада 2019.
  6. ↑ “Рутенія. Повернення Коду Нації”. (uk-UA) , процитовано 12 листопада 2021
  7. ↑ Рутенія. Повернення коду нації. usfa.gov.ua (uk-Uk) . Процитовано 12 листопада 2021.
  8. ↑ а б Кінокомпанія «Банк Ідей» представила Держкіно завершений фільм «Рутенія. Повернення Коду Нації» // Детектор медіа, 19 лютого 2020.
  9. ↑ Євген Садко. Навіщо українцям шрифт Рутенія? // Rentafont, 25 вересня 2020.
  10. ↑ Іван Семесюк. Мушу гостро відреагувати на фільм «Рутенія. Повернення Коду Нації» — Facebook, 6 листопада 2020.
  11. ↑ Чебаник В. Графіка української мови / Абетка: [альбом]. — Київ, 2004. — 58 с.


Запрошення на подію ред.

Запрошуємо взяти участь у Конкурсі наукових фотографій 2020 ред.

 
Конкурс наукових фотографій 2020

Вітаю!

До кінця листопада триває фотоконкурс Конкурс наукових фотографій 2020 в Україні. Ви брали участь в українських наукових фотоконкурсах раніше, тож, сподіваємося, вас зацікавить і цей.

Конкурс поділяється на п'ять категорій: Люди в науці, Мікроскопія, Живі організми, Нефотографічні зображення, Загальна категорія.

У конкурсу є призовий фонд, і ви маєте шанс виграти цінні призи за перемогу у кожній із номінацій. Призами будуть сувеніри та сертифікати інтернет-магазинів. Детальні умови участь можна прочитати на цій сторінці.

Головна cторінка конкурсу Правила та призи Конкурсні теми Контакти

З повагою, --AntonProtsiuk (WMUA) від імені організаційного комітету конкурсу 18:55, 9 листопада 2020 (UTC)

Тестування головного шаблону

{{Nestor Volya}}

================ ред.

Копія сторінки "Графіка української мови" 11-12-2021 ред.

  Було запропоновано приєднати сторінку Рутенія (шрифт) до цієї сторінки або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити.

«Графіка української мови» — проєкт з відновлення зображення літер української мови, на основі існуючих історичних прикладів української писемності та друкарства.

Як самостійна держава - Україна повинна володіти всіма символами державності і, перш за все, державною мовою з відповідною цій мові графічною абеткою.
Нині ж українську мову ми тільки чуємо, зорово вона є надто уподібненою, графічно ідентичною з російськомовною абеткою. Українська абетка повинна бути кириличною в своїй основі, сучасною за державними, національними, художніми та естетичними ознаками.

—Василь Чебаник, 2004[1]

Мета проекту[2] — створення зримого образу української мови — кириличної абетки на основі історично існуючої «рутенської абетки», надавши їй форм сучасної європейської пластики. Автор — каліграф, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки художників, лауреат[3] Шевченківської премії (2019), професор Василь Якович Чебаник.

 
Шрифт Ustav Millennium © 2000 Василь Чебаник, проєкт Графіка української мови, Рутенія

Проєкт започатковано у 2001р[2][4] з розробки нових графем (наприклад, шрифт Ustav Millennium © 2000) для української абетки - як практична частина дослідження[5], розпочатого Василем Чебаником ще у 1971[5]) після спілкування з Альбертом Капром[de], ректором Вищої школи графіки та книжкового мистецтва[de] у Лейпцигу.

На осінь 2021р. створено 45 шрифтів для української абетки[6].

Для проєкту також використовуються назви «Графіка української мови / Абетка»[7], «шрифт Рутенія»[2], «абетка Рутенія», «Графіка українського правопису.»[8]

Опис проєкту ред.

 
Шрифт ChebanykGroteskCond2004 автор Василь Чебаник, проєкт Графіка української мови, Рутенія
 
Шрифт Rutenia©2008 ВасильЧебаник, проєкт Графіка української мови, Рутенія

Над створенням нового зорового ряду у шрифті, який відбиває загальнонаціональні, історичні, декоративно-мистецькі особливості української культури, працювали такі видатні митці, як Г. Нарбут, В. Кричевський, П. Ковжун, С. Гординський, В. Хоменко, В. Юрчишин та інші.

Але зміни на рівні графем запропонував саме В. Чебаник.[9]

В. Чебаник вважає, що для створення нової української абетки необхідно повернути кириличний шрифт з його давніми і сучасними ознаками та, водночас, надати йому форму сучасної європейської пластики.[9] Відроджена кирилична українська абетка, якою писали наші пращури («Ізборник Святослава», «Слово о полку Ігоревім», «Повість минулих літ»), покликана показати, що українська мова жива і має бути видимою в книжках, у пресі, на вулицях. Кирилична абетка — невід'ємний державний символ незалежності України[2]

На думку В. Чебаника, малюнок літер пов'язаний зі специфікою звучання української мови, з її інтонаціями та мелодійними відмінностями від болгарської, білоруської та російської мов. Пластична інтерпретація літер у виконанні В. Чебаника створює органічний зорово-звуковий ряд. Нове написання графем окремих літер, запропоноване художником, повертає нас до джерел давньоруської писемності й відновлює історичну спадкоємність розвитку графіки шрифтових форм, перерваною реформою Петра І у 2008, яка призвела до значної латинізації вітчизняного шрифту[9].

З 2001 року автором створені шрифтові гарнітури для української абетки, котрі базуються на історичних українських скорописах. Матеріал для відновлення української абетки автор знаходить у глаголичних, давньоукраїнських, грецьких почерках.[10]

 
шрифт RuteniaDecor©2016 (Василь Чебаник) на реверсі пам'ятної монети НБУ: Дмитро Бортнянський.

Події ред.

Виставки робіт проєкту «Графіка української мови» ред.

Презентації ред.

  • 10 листопада 2021, у Музеї книги і друкарства України, відбулася урочиста презентація "20-річчя проєкту "Графіка української мови". Рутенія.". Було презентовано нову книжку Василя Чебаника «Графіка української мови» (2021р) з 45 гарнітурами шрифтів, сайт abetkarutenia.com.ua для ліцензованого безкоштовного поширення шрифтів проєкту «Графіка української мови / Абетка Рутенія» (доступно 6 шрифтів)[6] . У своєму онлайн-включенні Василь Чебаник заявив, що на шрифти «Рутенія» оформлені авторські права і відтепер усі бажаючі можуть вільно користуватися цими унікальними шрифтами[13].

Бібліографія ред.

  1. Чебаник В. Графіка української мови / Абетка: [альбом]. — Київ, 2004. — 58 с.
  2. Мітченко В. Естетика українського рукописного шрифту / авт.-упоряд. В. С. Мітченко. — Грамота. — К, 2007. — ISBN 978-966-349-099-1.
  3. Василь Лизанчук. 6 // Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації: хроніка. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. — 256 с. — ISBN 978-966-613-615-5.
  4. Мітченко В. Абетка української мови: формотворчий аналіз. — Українська академія мистецтва, 2016. — Т. 25. — С. 77-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uam_2016_25_10
  5. Василь Чебаник, Віктор фон Ерцен-Глєрон. Буття та об’явлення української мови. — К. : Саміт-книга, 2021. — 992 с. — ISBN 978-966-986-347-8.
  Зовнішні відеофайли
  [2] У передачі Громадського радіо Василь Чебаник розповідає про те що абетка, якою ми користуємось, була створена для російської мови: "Наша мова одягнена в російську абетку або навіщо міняти українську абетку?,

Пряма трансляція відбулася 3 лип. 2017 р], Youtube

Джерела та примітки ред.

  1. ↑ Чебаник В. Графіка української мови / Абетка: [альбом]. — Київ, 2004. — 58 с.
  2. ↑ а б в г Лизанчук, Василь Васильович (2008). Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації:хроніка (укр) . Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка. с. 256. ISBN 978-966-613-615-5.
  3. ↑ Стали відомі імена лауреатів цьогорічної Шевченківської премії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 жовтня 2021.
  4. ↑ а б Вітаємо Василя Яковича Чебаника з відкриттям виставки! | КДАДПМД (укр.). 27 вересня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  5. ↑ а б Українці користуються шрифтом Петра І, а треба своїм – каліграф Чебаник. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 жовтня 2021.
  6. ↑ а б Художник-графік Василь Чебаник подарував видавцям шість нових шрифтів. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 16 листопада 2021.
  7. ↑ Чебаник Василь Якович | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. knpu.gov.ua. Процитовано 31 жовтня 2021.
  8. ↑ Графіка українського правопису. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 жовтня 2021.
  9. ↑ а б в Мітченко, Віталій (2016). Абетка української мови: формотворчий аналіз (укр) . вип.25: Журнал Українська академія мистецтва. с. 77-84. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  10. ↑ Книга «Каліграфія. Взаємовпливи шрифтів. Теорія і практика. Кирилиця і латиниця. Історія і сучасність» – Віталій Мітченко, ISBN: 978-617-7313-07-5. YAKABOO (укр.). Процитовано 30 жовтня 2021.
  11. ↑ Солонець, Олександр (2004). Нова абетка. Слово просвіти (укр) . № 35(255). Тижневик всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. с. 6. Процитовано 26 серпня - 1 вересня.
  12. ↑ У столиці презентують графіку української мови. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 30 жовтня 2021.
  13. ↑ tanas. Графіка української мови | Літературна Україна - Літукраїна (ru-RU) . Процитовано 16 листопада 2021.

Різні джерела ред.

Посилання ред.

Олександр Солонець. Нова абетка (стаття) // Слово просвіти. — 2004. — № ч.35(255) (26 серпня - 1 вересня). — С. 6.

Сайт проєкту "Графіка української мови" https://abetkarutenia.com.ua

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Nestor_Volya/пісочниця&oldid=36427128