Графіка української мови

«Графіка української мови» — проєкт з відновлення зображення літер української мови, на основі існуючих історичних прикладів української писемності та друкарства.

Як самостійна держава - Україна повинна володіти всіма символами державності і, перш за все, державною мовою з відповідною цій мові графічною абеткою.
Нині ж українську мову ми тільки чуємо, зорово вона є надто уподібненою, графічно ідентичною з російськомовною абеткою. Українська абетка повинна бути кириличною в своїй основі, сучасною за державними, національними, художніми та естетичними ознаками.

—Василь Чебаник, 2004[1]

Мета проекту[2] — створення зримого образу української мови — кириличної абетки на основі історично існуючої «рутенської абетки», надавши їй форм сучасної європейської пластики. Автор — каліграф, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки художників, лауреат[3] Шевченківської премії (2019), професор Василь Якович Чебаник.

Шрифт Ustav Millennium © 2000 Василь Чебаник, проєкт Графіка української мови, Рутенія

Проєкт започатковано у 2001р[2][4] з розробки нових графем (наприклад, шрифт Ustav Millennium © 2000) для української абетки - як практична частина дослідження[5], розпочатого Василем Чебаником ще у 1971[5]) після спілкування з Альбертом Капром[de], ректором Вищої школи графіки та книжкового мистецтва[de] у Лейпцигу.

На осінь 2021р. створено 45 шрифтів для української абетки[6].

Для проєкту також використовуються назви «Графіка української мови / Абетка»[7], «шрифт Рутенія»[2], «абетка Рутенія», «Графіка українського правопису.»[8], «Проект абетки української мови»[9]

Опис проєктуРедагувати

 
Шрифт ChebanykGroteskCond2004 автор Василь Чебаник, проєкт Графіка української мови, Рутенія

Над створенням нового зорового ряду у шрифті, який відбиває загальнонаціональні, історичні, декоративно-мистецькі особливості української культури, працювали такі видатні митці, як Г. Нарбут, В. Кричевський, П. Ковжун, С. Гординський, В. Хоменко, В. Юрчишин та інші.

Але зміни на рівні графем запропонував саме В. Чебаник.[10]

В. Чебаник вважає, що для створення нової української абетки необхідно повернути кириличний шрифт з його давніми і сучасними ознаками та, водночас, надати йому форму сучасної європейської пластики.[10] Відроджена кирилична українська абетка, якою писали наші пращури («Ізборник Святослава», «Слово о полку Ігоревім», «Повість минулих літ»), покликана показати, що українська мова жива і має бути видимою в книжках, у пресі, на вулицях. Кирилична абетка — невід'ємний державний символ незалежності України[2]

На думку В. Чебаника, малюнок літер пов'язаний зі специфікою звучання української мови, з її інтонаціями та мелодійними відмінностями від болгарської, білоруської та російської мов. Пластична інтерпретація літер у виконанні В. Чебаника створює органічний зорово-звуковий ряд. Нове написання графем окремих літер, запропоноване художником, повертає нас до джерел давньоруської писемності й відновлює історичну спадкоємність розвитку графіки шрифтових форм, перерваною реформою Петра І у 2008, яка призвела до значної латинізації вітчизняного шрифту[10].

З 2001 року автором створені шрифтові гарнітури для української абетки, котрі базуються на історичних українських скорописах. Матеріал для відновлення української абетки автор знаходить у глаголичних, давньоукраїнських, грецьких почерках.[11][[Файл:Дмитро Бортнянський, реверс монети, Пам'ятні монети України, шрифт Рутенія.jpg|обрамити|шрифт RuteniaDecor©2016 (Василь Чебаник) на реверсі пам'ятної монети НБУ [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]: Дмитро Бортнянський. ]]

ПодіїРедагувати

Виставки робіт проєкту «Графіка української мови»Редагувати

ПрезентаціїРедагувати

  • 10 листопада 2021, у Музеї книги і друкарства України, відбулася урочиста презентація "20-річчя проєкту "Графіка української мови". Рутенія.". Було презентовано нову книжку Василя Чебаника «Графіка української мови» (2021р) з 45 гарнітурами шрифтів, сайт abetkarutenia.com.ua для ліцензованого безкоштовного поширення шрифтів проєкту «Графіка української мови / Абетка Рутенія» (доступно 6 шрифтів)[6] . У своєму онлайн-включенні Василь Чебаник заявив, що на шрифти «Рутенія» оформлені авторські права і відтепер усі бажаючі можуть вільно користуватися цими унікальними шрифтами[14].

БібліографіяРедагувати

  1. Чебаник В. Графіка української мови / Абетка: [альбом]. — Київ, 2004. — 58 с.
  2. Мітченко В. Естетика українського рукописного шрифту / авт.-упоряд. В. С. Мітченко. — Грамота. — К, 2007. — ISBN 978-966-349-099-1. Архівовано з джерела 1 листопада 2021
  3. Василь Лизанчук. 6 // Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації: хроніка. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. — 256 с. — ISBN 978-966-613-615-5.
  4. Мітченко В. Абетка української мови: формотворчий аналіз. — Українська академія мистецтва, 2016. — Т. 25. — С. 77-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uam_2016_25_10
  5. Василь Чебаник, Віктор фон Ерцен-Глєрон. Буття та об’явлення української мови. — К. : Саміт-книга, 2021. — 992 с. — ISBN 978-966-986-347-8. Архівовано з джерела 30 жовтня 2021
  Зовнішні відеофайли
  [1] У передачі Громадського радіо Василь Чебаник розповідає про те що абетка, якою ми користуємось, була створена для російської мови: "Наша мова одягнена в російську абетку або навіщо міняти українську абетку?,

Пряма трансляція відбулася 3 лип. 2017 р], Youtube

Джерела та приміткиРедагувати

  1. Чебаник В. Графіка української мови / Абетка: [альбом]. — Київ, 2004. — 58 с.
  2. а б в г Лизанчук, Василь Васильович (2008). Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації:хроніка (укр). Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка. с. 256. ISBN 978-966-613-615-5. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021. 
  3. Стали відомі імена лауреатів цьогорічної Шевченківської премії. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  4. а б Вітаємо Василя Яковича Чебаника з відкриттям виставки! | КДАДПМД (укр.). 27 вересня 2021. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  5. а б Українці користуються шрифтом Петра І, а треба своїм – каліграф Чебаник. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  6. а б Художник-графік Василь Чебаник подарував видавцям шість нових шрифтів. www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021. 
  7. Чебаник Василь Якович | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. knpu.gov.ua. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021. 
  8. Графіка українського правопису.. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  9. Абетка Василя Чебаника – Слово Просвіти (укр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021. 
  10. а б в Мітченко, Віталій (2016). Абетка української мови: формотворчий аналіз (укр). вип.25: Журнал Українська академія мистецтва. с. 77-84. с. Дослідницькі та науково–методичні праці. 
  11. Книга «Каліграфія. Взаємовпливи шрифтів. Теорія і практика. Кирилиця і латиниця. Історія і сучасність» – Віталій Мітченко, ISBN: 978-617-7313-07-5. YAKABOO (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  12. Солонець, Олександр (2004). Нова абетка. Слово просвіти (укр) (35(255)) (Тижневик всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка). с. 6. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 26 серпня - 1 вересня. 
  13. У столиці презентують графіку української мови. Вечірній Київ (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  14. tanas. Графіка української мови | Літературна Україна - Літукраїна (ru-RU). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021. 

Різні джерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Олександр Солонець. Нова абетка (стаття) // Слово просвіти. — 2004. — № ч.35(255) (26 серпня - 1 вересня). — С. 6. Архівовано з джерела 18 листопада 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.

Сайт проєкту "Графіка української мови" https://abetkarutenia.com.ua [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.]