Колодуб Оксана Володимирівна

оперна співачка

Колодуб Оксана Володимирівна (справжнє прізвище — Лейбзон, псевдонім — Березовська, 1 (14) травня 1906, Одеса — 5 лютого 1996, Москва) — українська та російська оперна і концертна співачка (драматичне сопрано). Заслужена артистка РРФСР (1942). Дружина Олександра Олексійовича Колодуба.

Колодуб Оксана Володимирівна
Основна інформація
Дата народження 14 травня 1906(1906-05-14)
Місце народження Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті 5 лютого 1996(1996-02-05) (89 років)
Місце смерті Москва, Росія
Громадянство СРСР і Росія
Професії співачка
Освіта Вищий музично-драматичний інститут імені М. Лисенка (1927)
Співацький голос сопрано
Жанри опера і концерт
Псевдоніми Березовська
Заклад Київський національний академічний театр оперети, Музичне товариство імені Миколи Леонтовича, Єкатеринбурзький державний академічний театр опери та балету і Державний академічний Великий театр Росії
Нагороди
Заслужений артист РРФСР
Чоловік Колодуб Олександр Олексійович

Життєпис ред.

Народилася 1906 року в Одесі. Вокальну освіту здобула в Київському музично-драматичному інституті (1923—1927, клас М. Чистякова і О. Муравйової).

Артистичну діяльність розпочала в капелі «Думка», потім співала в Українському вокальному ансамблі при Київській політосвіті. З 1925 року виступала як концертна співачка (1927—1928 рр. в концертах Музичного товариства імені Миколи Леонтовича, Харків).

Разом з композитором В. Косенком здійснила ряд концертних турне по Україні. Концерти відбувалисяу вугільно-промислових районах Донбасу: в палацах культури, робочих клубах, на рудниках. Музиканти виступали в Ізюмі, Єнакієві, Горлівці, Мелітополі, Сталіно, Ворошиловграді, Дніпропетровську. За спогадами О. В. Колодуб, програми концертів складалися з двох відділень. Спочатку Віктор Косенко виконував кілька своїх фортепіанних творів, потім Оксана Володимирівна співала його романси українською: «Колискова», «Легіт легковійний», «Я ждав тебе», «На майдані». У другому відділенні композитор знов грав свої твори, а потім солістка співала під його акомпанемент романси та пісні українських композиторів — М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового, П. Козицького, Л. Ревуцького та ін.[1].

У 1930—1934 — солістка Київського[2], 1934—1940 — Свердловського театрів опери та балету, 1940—1948 — Большого театру СРСР[3].

Від 1948 вела концертну діяльність. Гастролювала в Польщі, Німеччині, Ірані, Іраку. У концертному репертуарі співачки були пісні та романси вітчизняної та зарубіжної класики, твори сучасних композиторів.

Померла 5 лютого (у деяких джерелах[4] — 8 березня) 1996 року в Москві.

Партії ред.

Примітки ред.

  1. Іванова О. Архів В. С. Косенка (1896—1938) у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : біографічне дослідження ; науковий каталог / Ольга Іванова. — Київ, 2019. —С. 18.
  2. Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка: історія і сучасність. — Київ: Музична Україна, 2002. — С. 169, 171. — ISBN 966-95024-4-6.
  3. Зарубин В. И. Большой театр: Первые постановки опер на русской сцене. 1825—1993. — Москва: Эллис Лак, 1994. — С. 283. — ISBN 5-7195-0027-8. — (рос.).
  4. Лисенко І. Співаки України: енциклопедичне видання / І. Лисенко. — Київ: Знання, 2012. — С. 268.

Джерела ред.