Мартин Каменецький
Мартин (Марцін) Каменецький[1][2] гербу Пилява (пом. 15 березня 1530) — польський шляхтич, воєначальник і урядник Королівства Польського. Представник роду Каменецьких гербу Пилява.
| Мартин Каменецький | |
|---|---|
| Marcin Kamieniecki | |
| Псевдо | Марцін Каменецький |
| Народився | 15 століття |
| Помер | 15 березня 1530 Краків |
| Поховання | крипта родової каплиці катедрального костелу святого Станіслава на Вавелі |
| Підданство | Корона Польська .svg){kind=small} |
| Національність | поляк |
| Діяльність | воєначальник, урядник |
| Посада | польний гетьман коронний, подільські воєводи і львівський каштелян |
| Військове звання | ротмістр оборони поточної |
| Рід | Каменецькі |
| Батько | Генрик Андреас Каменецький |
| Мати | Катажина з Пєньонжків |
| Брати, сестри | Миколай Каменецький, Ян Каменецький і Генрик Каменецькийd |
| У шлюбі з | Ядвига Сененська з Олеська |
| Діти | Барбара Каменецька Ельжбета Каменецька Ян Каменецький |
 Герб Пилява | |
Життєпис
ред.
Наймолодший[3] син каштеляна сяноцького Генрика (Генріха) Андреаса Каменецького і його дружини Катажини з Пєньонжків, молодший брат великого коронного гетьмана Миколая Каменецького.
Був ротмістром оборони поточної. За звитягу у ІІІ-ій литовсько-московській війні у таборі під Смоленськом 10 жовтня 1508 року був номінований підкоморієм сяноцьким. Брав участь у поході-відповіді брата Миколая 1509 року до Буковини у молдавському князівстві проти господаря Богдана ІІІ Сліпого, нічийній битві під Хотином. Відзначився в квітні 1512 р. у битві під Лопушним, де польсько-литовсько-руським військом командували Костянтин Острозький і Миколай Каменецький, отримавши вітальний лист від Сиґізмунда І Старого.
На Пйотркувському сеймі 1512 став львівським каштеляном. На Краківському сеймі 1515 року став подільським воєводою, разом з біскупом Якубом Бучацьким був призначений комісаром для перемовин стосовно кордону з Молдавією.[3]
Як воєвода подільський 1516 року разом з польним коронним гетьманом Яном Творовським і кам'янецьким старостою Станіславом Лянцкоронським розбив чамбули кримських татар під Теребовлею (800 чол.) і Підгайцями (500 чол.) (або Потоком[3]) після того, як вони розклали кіш під Буськом.
У серпні 1516 року разом з військом коронного гетьмана Миколая Фірлея розбив татарські чамбули під Вишнівцем.
Після поразки 7-тисячного війська Костянтина Острозького, Станіслава Ходецького 2 серпня 1519 року у битві під Сокалем (їх розбило 18000 татар) М. Каменецький став командувачем оборони поточної, зосередивши військо поміж Буськом і Залізцями. Як польний гетьман («лат. vice-campiductor regni») з 17 квітня 1520 року очолив оборону поточну на Русі та Поділлі (за розпорядженням короля, укріплений табір знаходився між Олеськом та Залізцями).
Хоча володів значними маєтностями своїми і дружини, наприкінці життя повинен був сплатити значні борги, що походили із отриманого ним спадку брата Миколая. Через борг у 10000 флоринів банкір короля Северин Бонер домагався отримати у М. Каменецького замок Одриконь неподалік Коросна Перемиської землі Руського воєводства. Оскільки С. Бонер був прихильником Габсбурґів, це питання розглядали на Сеймі 1527/28 — Марцін Каменецький зберіг замок, де у березні 1528 приймав короля-вигнанця Угорщини Яноша Заполью. Після смерті Марціна банкір розпочав процес проти його 6-річного сина Яна про повернення боргу, що тривав до 1558 року. За службу король надав М. Каменецькому маєтки у воєводствах Подільському і Руському (землі Львівська, Сяноцька), де 1516 року заклав замок у Залізцях.
В 1524 році наказав утопити у ставі Попівців 2-х монахів-домініканців з Підкаменя, які боронили проти його волі фундацію монастиря.[4]
Помер 14[5] або 15 березня 1530 у Кракові; був похований у родинній каплиці святого Миколая[6] або каплиці Кмітів катедрального костелу святого Станіслава на Вавелі.[7] Його гробівець, описаний Ш. Старовольським, не зберігся.[5]
Посади
ред.Придворний короля Сиґізмунда І Старого (з 1508 р.), каштелян львівський (1512 р.), подільський воєвода (з 1515 р.), підкоморій сяноцький (1520—1528 роки), польний гетьман коронний (1520—1528 роки).
Маєтності
ред.Дружина Ядвіґа та її сестра Анна — дружина Фридерика Гербурта — були єдиними спадкоємицями Пйотра з Олеська; 1511 р. у Львові оформили поділ його спадку.[8] За ним, М. Каменецкі взяв Залізці, Ф. Гербурт — Підкамінь; Олесько поділили порівну. Після поділу з братом Клеменсом (по смерті брата Миколая) з родинних маєтностей у Сяноцькій землі отримав: половину верхнього замку у Кам'янці, села Братківка, Ясениця, Лонки, Одриконь, половину Оріхівниці, Прибівку, Войківку. По Миколаєві став дідичем Велького Ксьонжу (продав 1521 р. Яну Тенчиньскому) у Краківському воєводстві. Через борги брата Миколая, які він разом з братом Клеменсом (пом. 1536 р.) по його смерті взяли на себе, майнові справи погіршилися.
Шлюб, діти
ред.
Одружився з Ядвигою Сененською з Олеська — донькою Петра Сенінського (або Яна Сенінського — перемиського підкоморія[6] і Катажини Бучацької, доньки Давида (завдяки шлюбу став власником Залізців). Діти:
- Барбара — дружина надвірного підкоморія Миколая Мнішека, який приїхав із Великих Кошиць[джерело?] у Моравії
- Ельжбета — дружина Бернарда Мацейовського
- Ян (1524 — 1560) — ротмістр, продав свою частину замку в Кам'янці Северинові Бонеру[9][10]
- Клеменс — сяноцький каштелян[6].
Примітки
ред.- ↑ I︠A︡vorsʹkyĭ, Taras Gunĉak History of Pidhaitsi and its region. [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] Holovnyĭ komitet Pidhai͡e︡chan, the University of Michigan, 1980. — С. 123.
- ↑ Сабодаш Т. Олеський замок. [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] 2009. — 260 с.
- ↑ а б в Spieralski Z. Kamienecki Marcin h. Pilawa (zm. 1530)… — S. 516.
- ↑ Popowce z Dudyniem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 798. (пол.) — S. 798. (пол.)
- ↑ а б Spieralski Z. Kamienecki Marcin h. Pilawa (zm. 1530)… — S. 517.
- ↑ а б в Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — S. 472.
- ↑ Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J, Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 144. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- ↑ Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1865. — S. 5. (пол.)
- ↑ Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (1524—1560) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XI. — S. 513—514. (пол.)
- ↑ Historia Zamku Kamieniec (Odrzykoń) [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
ред.- Михайловський В. Хто представляв Подільське воєводство на сеймах Польського королівства 1493—1548 рр. — С. 336—346.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. (пол.)
- Spieralski Z. Kamienecki Marcin h. Pilawa (zm. 1530) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 19…. — T. XI. — 638 s. — S. 516—517. (пол.)
Посилання
ред.- Marcin Kamieniecki z Moskorzowa h. Pilawa (ID: 9.330.77) [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Historia Zamku Kamieniec (Odrzykoń) (пол.)
- Marcin Kamieniecki[недоступне посилання з квітня 2019] (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |