Станіслав Ходецький
Станіслав Ходецький (пол. Stanisław Chodecki z Chodcza; ?, Ходеч — 1529) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Королівства Ягеллонів, дипломат.
| Станіслав Ходецький | |
|---|---|
| Народився |
15 століття Ходеч, Ґміна Ходеч, Влоцлавський повіт, Російська імперія |
| Помер |
1529 невідомо або Краків, Королівство Польське |
| Громадянство (підданство) |
 Королівство Польське |
| Діяльність | дипломат |
| Посада | Великий маршалок коронний, Польний гетьман коронний, Польний гетьман коронний, Подільські воєводи, Q65096135?, Q65108095?, Q65108233?, Q65108502?, Q66200909? і Львівські каштеляни |
| Рід | Ходецькі |
| Батько | Станіслав з Ходча |
 | |
БіографіяРедагувати
Батько — Станіслав з Ходча, мати — дружина батька Барбара з Пільчі (Пілєцька, донька краківського каштеляна Яна Пілєцкого).
Командував земськими військами на Русі в 1492 і на Поділлі в 1494 році. Брав участь в Пйотркувському сеймі 1493 року, яки призначив його збирачем податків Галицької землі. Був призначений каштеляном львівським наступним «великим сеймом».[1] Брав участь у поході короля Яна Ольбрахта. У 1498 році обороняв кордон по річці Сян від татар. Влітку 1502 року перебував у замку Кам'янця-Подільського, докладав зусиль для його зміцнення, забезпечення озброєнням, амуніцією.[1] У жовтні 1502 року зі Львова доповідав королю про напад Штефана ІІІ, який захопис прикордоння, пересунув кордон на пів-милі від Галича. У 1506 році:
- 2 березня сейм у Любліні надав права гетьмана разом з Миколаєм Каменецьким; в березні, перед виїздом до ВКЛ, у Парчеві король призначив його разом з львівським латинським арцибіскупом Бернардом Вільчеком послами до Молдавії (відомості про місію відсутні)
- розгромив молдавські війська під Хотином (за іншими даними, відомість неточна)
- організував дебати по обранню сейму.
У 1509 році обороняв Кам'янець-Подільський і Галич від нападу молдавських військ. Брав участь в переговорах про мир з Молдовою в Кам'янці в 1510 році. 28 квітня 1512 року здобув велику перемогу над татарами в битві під Вишневцем. Після Віденського конгресу 1515 року став прихильником Габсбургів. У 1518 році керував урочистою коронацією польської королеви Бони Сфорца. Зазнав нищівної поразки від татарської орди у битві під Сокалем 1519 року.
1529 року, незважаючи на похилий вік, брав участь у Варшавському сеймі. Помер вранці 30 квітня 1529 року в Кракові. 9 травня 1529 року відбулась поховальна церемонія, які супроводжувались значною «маніфестацією» на його честь за участі біскупів, пралатів, війська. Після цього оршак з тілом вирушив в напрямку Галича. Правдоподібно, був похований в Рогатині. Його величезний спадок одідичили брат Отто, сестри.
ПосадиРедагувати
Польний гетьман коронний[2], в 1492–1499 і 1501–1505 рр., маршалок великий коронний з серпня 1505 року, львівський каштелян, генеральний староста Русі (призначений 13 квітня 1501) , воєвода подільський.
ПриміткиРедагувати
ДжерелаРедагувати
- Niesiecki К.Коrоnа pоlskа… — Lwów, 1728. — Т. 1. — Cz. 2. — ~700 s. — S. 269. (пол.)
- Pociecha Władysław. Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — S. 352—354. (пол.)
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |