Давид Бучацький

Давид Бучацький
Давид Бучацький
Dawid Buczacki
Псевдо	Димітр Бучацький
Народився	бл.1440
Помер	після 29 вересня 1485
Поховання	Бучач
Підданство	Корона Польська
Національність	поляк
Місце проживання	Бучач
Діяльність	військовик, урядник, меценат
Посада	8-ий воєвода подільський
Конфесія	католик
Рід	Бучацькі
Батько	Міхал «Мужило» Бучацький
Мати	Катажина НН
Родичі	Ян Сененський (правнук)
У шлюбі з	Беата з Опорова (Опоровська) гербу Сулима
Діти	Міхал, Станіслав, Ян Віт; Катажина, Беата, Анна
	Герб;
	; ; ;

Давид, іноді Димітр^[3]^[4]^[5]^[a] Бучацький гербу Абданк (бл.1440 — 1485) — польський шляхтич, військовик, урядник Королівства Польського. Представник роду Бучацьких.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бучацький.

Життєпис

Син Міхала «Мужила» Бучацького і його дружини Катажини (походження невідоме).

Старостою коломийським став у результаті розподілу родинного майна і посад по смерти батька. У 1472 році був стольником кам'янецьким (подільським), 1474 року підкоморієм галицьким.^[1] На найвищу з посад — старости генерального подільського — був призначений королем Казимиром IV Ягелончиком 1483 року.

Урядування Д. Бучацького на Поділлі прийшлись на час захоплення турками 1484 року важливих чорноморських портів Кілії і Білгорода, що спричинило кризу чорноморської торгівлі для Корони Польської, непростих стосунків з Молдавським князівством, де правив Штефан ІІІ. Д. Бучацький, за наявними даними, лише на 15 років пережив свого батька М. «Мужила» Бучацького. Сини М. «Мужила» спільно керували Коломийським староством, по смерти стрия Міхала (†1474 року^[2]) також Снятинським староством. Напевно, через малолітство або не проведений поділ спадку на час смерти батька сини-спадкоємці Д. Бучацького Міхал, Станіслав, Ян Віт не мали достатніх впливів на Поділлі, титулувались старостами коломийськими і снятинськими. У Коломийському повіті знаходились основні митниці Руського воєводства.

У 1482 році надав конвентові оо. Францисканів у Кам'янці-Подільському певні десятини.^[1] 27 червня 1484 р. в Меджибожі видав грамоту, якою забезпечував діяльність парафіяльного костелу (Різдва Пречистої Діви Марії^[1]) в тодішньому містечку Біла (найімовірніше, тепер — село біля Чорткова)^[6] 28 квітня, між 1481 і 1485 рр.,^[7] виділив кошти на виготовлення вівтаря для старого фарного костелу Бучача, забезпечив утримання вівтариста Миколая зі Свіржева (можливо, Свіржа десятину з дібр в Голгочому, який повинен був 3-чі щотижня відправляти меси, допомагати ксьондзу^[8]. Привілей (грамота) був писаний в Голгочому, затверджений львівським католицьким митрополитом (архієпископом) Яном Стшелецьким «Вонтробкою»^[9].

Помер після 29 вересня 1485 року.^[10] Був похований у фарному костелі Бучача.

Шлюб, діти

герб дружини — Сулима

У шлюбі (1465 рік, донькою каштеляна бжесць-куявського Миколая з Опорова^[1]) з Беатою з Опорува — тепер центр ґміни Опорув — (Опоровською) гербу Сулима, представницею роду Опоровських, народились:

Міхал (? — після 1489) — староста коломийський, снятинський
Станіслав (? — після 1489) — староста коломийський, снятинський
Ян Віт (? — після 1489) — староста коломийський, снятинський
Катажина — дружина (1503) Петра Олеського (Сененського) з Олеська — сина каштеляна львівського, воєводи руського Яна з Сенна та Олеська
Беата — дружина Анджея Прокопа Гоздзького з Гвіздця
Анна — дружина Яна Сененського^[1] (з Сенна і Гологорів) — каштеляна кам'янецького.^[2]

Часто в Перемиському суді розглядались суперечки між синами Д. Бучацького Міхалом, Станіславом, Яном з однієї сторони та подільським та руським воєводою Анджеєм Фредром.^[11]

Зауваги

↑ Влодзімеж Двожачек у праці «Genealogia» (Warszawa, 1959) називає його Домінік

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Dörflerówna A. Buczacki Dawid, h. Abdank… — S. 81.
↑ ^а ^б ^в Buczaccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 39.
↑ Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 55.
↑ Казімеж Пшибось називає його також Язловецьким на стор. 39
↑ Akta grodskie i ziemskie z archiwum tak zwanego bernardyńskiego… [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Lwów, 1873. — t. 4. — 305 s. — S. 197—198. (лат.), (пол.)
↑ Akta grodskie i ziemskie… [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — t. 7. — S. 138.
↑ Barącz S.. Pamiątki buczackie… — S. 87-88.
↑ Грамота Давида Бучацького^{[недоступне посилання]} S. 159—161. (лат.), (пол.)
↑ E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy… — S. 143.
↑ J. Garbacik. Fredro Andrzej z Nowosielec, Pleszewic i Lubienia (†1496) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — t. VII/2, zeszyt 32. — 194 s. — S. 113. (пол.)

Джерела

Дуда І. Бучацькі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 211. — ISBN 966-528-197-6.
Akta grodskie i ziemskie z archiwum tak zwanego bernardyńskiego… — Lwów, 1873. — t. IV. — 305 s. [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] (пол.), (лат.)
Akta grodskie i ziemskie z archiwum tak zwanego bernardyńskiego… — Lwów, 1878. — t. VII. — 335 s. [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] (пол.), (лат.)
Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów, 1887. — Т. XII. — 552 s. (лат.), (пол.)
Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 220—221. (пол.)
Dörflerówna A. Buczacki Dawid, h. Abdank (†1485) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 81. (репринт 1989 р.) — ISBN 83-04-03291-0. (пол.)
Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — 243 s. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
Przyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — 417 s. (пол.)

Посилання

Родовід Давида Бучацького [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Dawid Mużyło-Buczacki z Buczacza h. Awdaniec (ID: 2.580.10) [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Попередник
Ян Одровонж

Воєвода подільський
1481-1485

Наступник
Якуб Бучацький

Попередник
Бартоломей Бучацький

Староста генеральний подільський

Наступник
Якуб Бучацький

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[6] Влодзімеж Двожачек у праці «Genealogia» (Warszawa, 1959) називає його Домінік

[G1-1] а ^б ^в ^г ^д ^е Dörflerówna A. Buczacki Dawid, h. Abdank… — S. 81.

[Б1-2] а ^б ^в Buczaccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[3] Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 39.

[4] Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 55.

[5] Казімеж Пшибось називає його також Язловецьким на стор. 39

[7] Akta grodskie i ziemskie z archiwum tak zwanego bernardyńskiego… [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Lwów, 1873. — t. 4. — 305 s. — S. 197—198. (лат.), (пол.)

[8] Akta grodskie i ziemskie… [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — t. 7. — S. 138.

[9] Barącz S.. Pamiątki buczackie… — S. 87-88.

[10] Грамота Давида Бучацького^{[недоступне посилання]} S. 159—161. (лат.), (пол.)

[11] E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy… — S. 143.

[12] J. Garbacik. Fredro Andrzej z Nowosielec, Pleszewic i Lubienia (†1496) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — t. VII/2, zeszyt 32. — 194 s. — S. 113. (пол.)

[3]

[4]

[5]

[a]

[1]

[2]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]