Бартоломей Бучацький

Бартоломей Бучацький Язловецький
Бартоломей Бучацький Язловецький
Псевдо	Bartosz z Buczacza i Jazłowca
Помер	2 серпня або 2 вересня 1457 ; ·загибель у бою
Підданство	Корона Польська
Національність	поляк
Місце проживання	Бучач
Діяльність	військовик, урядник
Конфесія	католик
Рід	Бучацькі
Батько	Теодорик Бучацький Язловецький
Мати	Катажина з Язловця
	Герб;
	; ; ;

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бучацький.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Язловецький.

Язловецький Бартош (Бартоломей; Бартош з Бучача, Язловця; пол. Bartosz z Buczacza i Jazłowca Jazłowiecki; пом. 2 серпня^[1]/2 вересня^[2] 1457^[3]) — шляхтич, військовик, урядник Королівства Польського. Представник роду Язловецьких.

Життєпис

Найстарший син магната Теодорика Бучацького-Язловецького^[1] та його другої дружини Катажини з Язловця, Мартинова, Монастириська.

Підписався як свідок в угоді (укладеною в Снятині) з молдавським канцлером Міхаєм (Михайлом) разом зі снятинським та коломийським старостою — стрийком Міхалом «Мужилом» Бучацьким. Після батька у 1455 році^[2] став кам'янецьким^[4] старостою. Мав посаду генерального старости подільського.

18 вересня 1456 року в Кам'янці-Подільському суддя Зиґмунт з Новосілець та підсудок Ян з Боришківців підтвердили продаж подільським старостою Б. Язловецьким свого села Хмелева на Поділлі (Червоногродський повіт) за 60 кіп звиклої монети Олександру Говоркові^[5]. Ярослав Стоцький вказав, що був дідичем Бучача^[6]^[a].

Загинув разом з Іваном (Яном) Лащем у битві з татарами. Після його смерті: кам'янецьким старостою став брат Міхал; молодші брати Міхал, Ян разом успадкували його частину родинних маєтностей (у багатьох документах тих часів, зокрема, в найдавніших записах галицьких судів, записано: Міхал та Ян на Бучачі та Язловці, рідні брати нероздільні.^[7]).

Зауваги

↑ інформація у книзі не має конкретного посилання на джерело, але поки не можна її відкидати, бо в ті часи часто бувало кілька власників навіть у сіл

Примітки

↑ ^а ^б Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456)… — T. 3. — S. 85.
↑ ^а ^б Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 126.
↑ Адам Бонецький свого часу датував смерть 1456 → див.: Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 21 серпня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 2. — S. 218.
↑ подільським
↑ Nowosiółka (5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 277. (пол.) — S. 277. (пол.)
↑ Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 38. — ISBN 966-7086-24-0.
↑ Akta grodskie i ziemskie… — T. XII. — № 3073. — S. 283.

Джерела

Boniecki A. Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 218—221. (пол.)
Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 85. — ISBN 83-04-03291-0 (репринт 1989 р.). (пол.)
Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków / opracowali Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — 243 s. — S. 126—127. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)