Відкрити головне меню

Сулима — герб низки шляхетських родів Польщі та України, часів Речі Посполитої. Вперше згадується в судових записах в 1397 році, але був відомий і раніше, найстарший герб Сулими датується 1352 роком.

Сулима
Sulima herb.svg
Деталі
Носій шляхетський герб
Затверджений 1352
Використання 279 родів

Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі й Сулима були закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти, та відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемантійського. Під час Унії польським представником герба був Станіслав Гамрат (Castellan of Połaniec), а литовсько-руським став Родивіл (Rodywił-Radziwił), пізніший Радзивілович.

Опис гербаРедагувати

Щит перетятий; у верхньому золотому полі виходить чорний орел; у нижньому червоному — три срібні камені, два над одним. Щит увінчує лицарський шолом, вкритий червоним наметом із золотим підбиттям, і золота корона. Клейнод: чорний орел, що виходить.

Цей герб бл. 935 року принесений до Польщі з Німеччини, де належав графам Солимським, які володіли Браунфельсом, Мінценбергом і Зонневальдом.

Герб використовувася 279 родами, зокрема: Бартошевські (Bartoszewski), Бантиш-Каменські, Бодивіли (Bodiwił, Rodwił, Bodywił), Борковські (Borkowski), Братковські (Bratkowski), Братошевські (Bratoszewski), Будвілли (Budwiłł), Даниловичі (Daniłowicz), Лескі (Leski), Личко (Łyczko), Личковські (Łyczkowski), Обидовські, Попель (Popiel), Рогачевські (Rogaczewski), Рибінські (Rybiński), Самойловичі (Samojłowicz, Samoiłowicz), Самуйло (Samujło, Samuyło z Sulimów), Савичи (Sawicz, Sawicz Ryczgorski), Станиславські (Stanisławski), Суликовські (Sulikowski, Sulikowski v. Suligowski), Сулими (Sulima), Вольські (Wolski), Заблоцькі (Zabłocki), Залеські (Zaleski), Завиша (Zawisza) та інші.

Територіальна геральдикаРедагувати

На основі герба генерального хорунжого Івана Сулими складено герб села Сулимівка Яготинського району Київської області (Україна).

ВідміниРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
  • Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
  • Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.

ПосиланняРедагувати