Відкрити головне меню

Ян Сененський (кам'янецький каштелян)

кам'янецький каштелян

Ян Сененський з Сєнна та Гологорів (іноді Ян Гологурський,[a], Ян з Сєнна[1]пол. Jan Sienieński; пом. по 1526) — польський шляхтич, державний діяч Королівства Ягеллонів, магнат.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Син сандомирського підкоморія Анджея Сененського та його дружини Катажини з Гологорів, старший брат Вікторина.[2][3]

Мав великий маєток. До дідичних Гологорів додав села у Львівській землі: Підсонів — купив 1489 року за 400 гривень, Борщів — за 200 гривень, 1490 року королівщину Під'ярків, заставлену за 80 гривень. Скуповував маєтки в Русі пізніше, збільшував державленням, позичками під заставу. 1492 року постав перед судом під загрозою відібрання маєтків Кальче, Бібщани, які належали дружині теребовлянського старости Зигмунта з Поморян (Кердея); за вироком суду, Бібщани залишились у Яна Сененського. Суперечка закінчилась після його смерті (в середині XVI ст.).

Нападав на маєтки сусідів. Разом з братом Вікторином викрав доньку померлого стриєчного брата Пйотра Ядвигу (дружину подільського воєводи Мартина Каменецького[4]) для отримання контролю над частиною спадку, яка їй належала. 1497 року разом з сандомирським чесником Миколаєм з Бжезя (Лянцкоронським) отримав королівський запис 2000 флоринів угорських на місті Дрогобич. Мав торгові зв'язки з міщанами Львова, торгував волами. Маєтками родовими, взятими за грошові позики королівщинами розпоряджався спільно з братом Вікторином. 1494 року набув половину замку та міста Поморян з передмістями, 11 сіл (переважно порожніми) за село Стенку і 2000 угорських флоринів. 1504 року вони випросили у короля підтвердження магдебурзького права Поморян після татарського наїзду, надання 2-х ярмарків та торгів. Невдовзі поділили маєтки: Ян Сененський отримав маєтки Гологори, Поморяни в Львівській землі, також в Галицькій, на Поділлі.

В політичному житті участі не брав. 1518 року став каштеляном кам'янецьким, через 1 рік подав у відставку через вік. Помер після 1526 року.

Сім'яРедагувати

Був одружений з Анною — донькою Давида Бучацького (шлюб перед 1503 роком, дружина внесла багате віно готівкою, маєтками на Поділлі[5]). Діти:

  • Ян (спочатку Гологурський, потім Сененський) — майбутній львівський латинський архієпископ
  • Давид — загинув молодим у битві під Обертином 1531 року.

ЗаувагиРедагувати

  1. такий варіант зустрічається в Адама Бонецького → https://polona.pl/item/10355914/222/

ПриміткиРедагувати

  1. Михайловський В. Хто представляв Подільське воєводство на сеймах Польського королівства 1493—1548 рр. — С. 338.
  2. Sienienscy (01) Архівовано 31 жовтень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  3. Kiryk F. Sienieński Wiktoryn z Sienna i Gołogór, h. Dębno (ok. 1463—1530) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — t. XXV/2, zeszyt 105. — S. 192. (пол.)
  4. Olesniccy (01) Архівовано 11 листопад 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  5. Kiryk F. Sienieński Jan z Sienna i Gołogór h. Debno (zm. po 1526)… — S. 181.

ДжерелаРедагувати

  • Михайловський В. Хто представляв Подільське воєводство на сеймах Польського королівства 1493—1548 рр. — С. 336—346.
  • Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1 t. 6, 1903. — S. 212. (пол.)
  • Kiryk F. Sienieński Jan z Sienna i Gołogór h. Debno (zm. po 1526) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — t. XXXVII/2, zeszyt 153. — S. 181. (пол.)

ПосиланняРедагувати