Кам'янець
Кам'яне́ць (Каменець[3], до 1940 року — Кам'янець-Литовський, біл. Ка́менец) — місто в Берестейській області Білорусі, на річці Лісна — правій притоці Західного Бугу, районний центр.
| Транслітерація назви | Kamianiec | |||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°24′10″ пн. ш. 23°48′30″ сх. д. / 52.40278° пн. ш. 23.80833° сх. д.Координати: 52°24′10″ пн. ш. 23°48′30″ сх. д. / 52.40278° пн. ш. 23.80833° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Кам'янецький район | |||
| Засновано | 1276 | |||
| Статус | з 1983 року | |||
| Населення | 8447 (2009[1]) | |||
| Площа | 10 км² | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 225050 | |||
| Телефонний код | +375-1631 | |||
| Висота | 141 м[2] | |||
| Водний об'єкт | річка Лісна — права притока Західного Бугу | |||
| Етнікон |
кам'янчанин, кам'янчанка, кам'янчани | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| Найближча залізнична станція | Жабинка (28 км) | |||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 301 км | |||
  Кам'янець | ||||
  Кам'янець Кам'янець (Берестейська область) | ||||
 | ||||
 Кам'янець у Вікісховищі | ||||
Географія
ред.Найближча залізнична станція — Жабинка (28 км) на лінії Барановичі — Берестя. За 23 км від Кам'янця — в селі Каменюки — музей природи «Біловезька пуща».
Історія
ред.Місто засновано у 1276 році волинським князем Володимиром-Іваном Васильковичем (сином Василька Романовича — рідного брата короля Данила (Галицького)). Літопис так розповідає про це:
|
|
|
По смерті князя (10 грудня 1288) літописець відзначив:
|
|
|
|
В 1421 році місто відвідав посол англійського і французького королів лицар Гильбер де Ланоа з дорученням до Великого Литово-Руського князя Вітовта.[4] Розпорядженням міністра внутрішніх справ 18 квітня 1934 р. межі міста Кам'янець розширені за рахунок приєднання земель ґміни Камєнєц Літевскі[5].
Кордон УНР в 1918 році проходив біля Кам'янця.
Радянською владою місто було понижене до селища міського типу. Статус міста повторно надано у 1983 році (до того — селище міського типу; в часи Російської імперії — містечко Кам'янець-Литовський Берестейського повіту Гродненської губернії).
Населення
ред.За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 8447 осіб[1].
Національність
ред.Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[6]:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 7567 | 89,58 % |
| росіяни | 557 | 6,59 % |
| українці | 151 | 1,79 % |
| поляки | 125 | 1,48 % |
| національність не вказана | 9 | 0,11 % |
| німці | 8 | 0,09 % |
| вірмени | 6 | 0,07 % |
| чуваші | 3 | 0,04 % |
| дві та більше національності | 3 | 0,04 % |
| євреї | 2 | 0,02 % |
| татари | 2 | 0,02 % |
| азербайджанці | 2 | 0,02 % |
| молдовани | 2 | 0,02 % |
| казахи | 2 | 0,02 % |
| чехи | 2 | 0,02 % |
| національність не повідомлена | 2 | 0,02 % |
| литовці | 1 | 0,01 % |
| грузини | 1 | 0,01 % |
| узбеки | 1 | 0,01 % |
| карели | 1 | 0,01 % |
| Разом | 8447 | 100 % |
Промисловість
ред.Харчова промисловість (харчове підприємство «Заріччя», ВАТ «Кам'янецький сироробний завод»). Є гімназія.
Краєзнавство
ред.Історію міста вивчає краєзнавець Георгій Степанович Мусевич. Він, зокрема, запропонував встановити історико-культурні зв'язки двох міст — білоруського Кам'янця та українського Кам'янця-Подільського.
Пам'ятки архітектури та видатні місця
ред.- Кам'янецька вежа (1271–1288) — оборонна башта в готичному стилі (в башті облаштовано філію Брестського обласного краєзнавчого музею)
- Гімназія (1931)
- Історична забудова міста (кін. 19 — поч. 20 століття; фрагменти)
- Костел святих апостолів Петра і Павла (1925)
- Старе католицьке кладовище (18—20 століття)
- Синагога
- Церква Св. Симеона (1914)
- Пам'ятник засновнику міста
Втрачена спадщина
ред.- Костел святих апостолів Петра і Павла (1723)
Галерея
ред.
.gif)
- Краєвиди Кам'янця
-
Церква Св. Симеона -
Вулиці міста -
Традиційна міська забудова -
Стара хата
.jpg)
- Давні графічні малюнки Кам'янця Литовського
-
Вежа і місто. В. Грязнов, 1-ша пол. 19 століття -
Вежа і місто. Невідомий художник, сер. 19 століття -
Панорама міста. Наполеон Орда, 2-га пол. 19 століття -
Панорама, ліворуч вдалині синагога. Наполеон Орда, 1876
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- Місто на старих фотографіях
-
Вежа -
Костел Свв. Апп. Петра і Павла -
Костел, бічний фасад -
Відкриття гімназії
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Відомі люди
ред.- Князь Чорторийський Олександр Васильович — отримав місто від Казимира IV Ягелончика
- Князь Семен Юрійович Гольшанський — намісник кам'янецький.[7]
Старости
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 217.
- ↑ Емельянов (1873). Путишествие Гилльбера де Ланоа в восточныя земли Европы в 1413-14 и 1421 годах// (рос.). Киев: Киевские университетские издания. с. 36—39.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Kamieńca Litewskiego w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- ↑ Stefan M. Kuczyński. Holszański Semen Jurjewic h. Hippocentaurus (zm. 1505) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961.— Tom IX/4, zeszyt 43.— S. 589. (пол.)
Література
ред.- Літопис Руський. — К., 1989. — С. 430, 437, 438, 447, 449.
- Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание.
- Каменец // Географический энциклопедический словарь. Географические названия. — 2-е издание. — М., 1989. — С. 210.
- Травінський Віктор. Тезки мріють про дружбу // Кам'янець-Подільський вісник. — 2003. — 24 січня. — С. 1.
- Kamieniec, K. Litewski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 763. (пол.).— S. 763—764. (пол.)
Посилання
ред.