Берестейський повіт (Російська імперія)

повіт Гродненської губернії Російської імперії

Бересте́йський пові́т (біл. Берасьцейскі павет, рос. Брестский уезд) — у 17951918 роках повіт Гродненської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Брест-Литовськ. Поділявся на 23 волості. Займав близько 4900 км² (4289 верст²). Більшість населення становили українці.

Берестейський повіт
Brest-Litovsk COA (Grodno Governorate) (1845).png
Герб повітового центру
Grodno Governorate Brestsky uezd.svg
Губернія Слонімське намісництво
Литовська губернія
Гродненська губернія
Центр Брест-Литовськ
Створений 1795
Скасований 1921
Площа 4289 (1897)
Населення 218 432 осіб (1897)
Густота 50.9 осіб / верст²
Попередники Берестейський повіт
Наступники Берестейський повіт

ІсторіяРедагувати

ВолостіРедагувати

На 1913 рік до повіту входило 23 волості:

НаселенняРедагувати

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, населення повіту стоновили українці[1].

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 85,5 %, євреїв — 12 %, німців — 1 %, поляків — 0,7 %, татар — 0,1 %[2].

За переписом 1897 року чисельність населення становило 218 432 особи, з них у повітовому місті Бересті — 46 568 осіб[3]. Розподіл населення за рідною мовою згідно з переписом 1897 року[4]:

Мова Осіб Відсоток
українська 140561 64,4 %
єврейська 45397 20,8 %
російська 17759 8,1 %
польська 8515 3,9 %
білоруська 3997 1,8 %
німецька 532 0,2 %
татарська 480 0,2 %
мордовська 453 0,2 %
інші 738 0,3 %
Разом 218 432 100 %

ПриміткиРедагувати

  1. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 361. (рос. дореф.)
  2. Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 155. (рос. дореф.)
  3. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 11 січня 2020.  (рос.)
  4. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 11 січня 2020.  (рос.)

ДжерелаРедагувати