Берестейський повіт (Російська імперія)
Бересте́йський пові́т (біл. Берасьцейскі павет, рос. Брестский уезд) — у 1795—1918 роках повіт Гродненської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Брест-Литовськ. Поділявся на 23 волості. Займав близько 4900 км² (4289 верст²). Більшість населення становили українці.[1]
| Берестейський повіт | ||||
_(1845).png) | ||||
 | ||||
| Губернія |
Слонімське намісництво Литовська губернія Гродненська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Брест-Литовськ | |||
| Створений | 1795 | |||
| Скасований | 1921 | |||
| Площа | 4289 (1897) | |||
| Населення | 218 432 осіб (1897) | |||
| Густота | 50.9 осіб / верст² | |||
| Попередники | Берестейський повіт | |||
| Наступники | Берестейський повіт | |||
Історія ред.
- 1795 — створений у складі Слонімського намісництва Російської імперії після третього поділу Речі Посполитої.
- 1797 — увійшов до складу Литовської губернії Російської імперії.
- 1802 — увійшов до складу Гродненської губернії Російської імперії.
- 9 лютого 1918 — за Берестейським миром увійшов до Холмського губерніального староства Української Народної Республіки.
- 1919, лютий — частково окупований Польщею, що створила на його теренах власний Берестейський повіт.
- 1921 — перейшов під владу поляків повністю внаслідок польсько-радянської війни.
Волості ред.
На 1913 рік до повіту входило 23 волості:
Населення ред.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, населення повіту стоновили українці[2].
За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 85,5 %, євреїв — 12 %, німців — 1 %, поляків — 0,7 %, татар — 0,1 %[3].
За переписом 1897 року чисельність населення становило 218 432 особи, з них у повітовому місті Бересті — 46 568 осіб[4]. Розподіл населення за рідною мовою згідно з переписом 1897 року[5]:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 140561 | 64,4 % |
| єврейська | 45397 | 20,8 % |
| російська | 17759 | 8,1 % |
| польська | 8515 | 3,9 % |
| білоруська | 3997 | 1,8 % |
| німецька | 532 | 0,2 % |
| татарська | 480 | 0,2 % |
| мордовська | 453 | 0,2 % |
| інші | 738 | 0,3 % |
| Разом | 218 432 | 100 % |
Примітки ред.
- ↑ Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. www.demoscope.ru. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 361. (рос. дореф.)
- ↑ Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 155. (рос. дореф.)
- ↑ Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 11 січня 2020. (рос.)
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 11 січня 2020. (рос.)
Джерела ред.
- (рос.) Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- (рос. дореф.) Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.