Верховицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Берестейського повіту Гродненської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Верховичі.

Верховицька волость
Центр Верховичі
Площа 12 254 (1885)
Населення 17 567 осіб (1885)
Наступники ґміна Вєжховіце

На 1885 р. у волості налічувалось 22 села (об'єднаних у 20 громад), 724 двори, 3 292 чоловіки і 3 220 жінок, 17 567 десятин землі (11 221 десятина орної).

За Берестейським миром, підписаним 9 лютого 1918 року територія волості ввійшла до складу Української Народної Республіки.

У складі Польщі ред.

Гміна Вєжховіце
1920—1940
Воєводство Поліське
Повіт Берестейський
Адмінцентр гміни Верховичі
Тип гміни Сільська
Громади 38
Населення (1921)
 • населення
 • густота населення

4041

Після окупації в лютому 1919 р. поляками Полісся волость назвали ґміна Вєжховіце, входила до Берестейського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Верховичі.

За переписом 1921 року в 38 поселеннях ґміни налічувалось 838 будинків і 4041 мешканець (182 римокатолики, 3783 православні, 3 протестанти і 73 юдеї).[1]

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[2] до ґміни приєднано частину ліквідованої ґміни Половце.

1 квітня 1932 р. села Русили і Гершони та село, колонія і військове селище Лісовчиці вилучені з ґміни ґміни Ратайчице і приєднані до ґміни Вєжховіце. Натомість вилучено село Зубачі (попередньо передане у складі частини ліквідованої ґміни Половце) та передано до ґміни Високє Літевскє.[3]

Волость (ґміна) ліквідована 15 січня 1940 року через утворення Високівського району.

Джерела ред.

  • рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с. — с. 58-59.

Посилання ред.